ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2010 року Справа № 2а-559/10/2370
09 год. 40 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кульчицького С.О.,
при секретарі – Руденко Ю.В.,
за участю:
представника позивача – Савенко Ю.Н. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція в м. Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 2890 грн. податкового боргу з податку на додану вартість.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг в сумі 2890 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю.
Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа – підприємець 22.02.2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 354/17-228 від 28.02.2000 року взятий на облік в органах державної податкової служби 28.02.2000 року.
Позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування", відповідно до якої відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що на момент розгляду адміністративної справи у відповідача існує податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 2890 грн.
Відповідач є платником податку на додану вартість (ПДВ) згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № НОМЕР_2 від 26.09.2001 року на підставі пункту 1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року, тобто особою, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до акта про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства про оподаткування приватного підприємця ОСОБА_2 № 791/17-2111/ НОМЕР_1 від 15.06.2009 року за період діяльності з 05.06.2006 року по 05.06.2009 року перевіркою встановлено, що відповідач в порушення вимог п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в перевіряємому періоді не подав податкові декларації з ПДВ. Крім того, в порушення п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач не повернув до ДПІ у м. Черкаси свідоцтво платника ПДВ № НОМЕР_2 від 18.09.2001 року протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання, тобто починаючи з 28.09.2007 року. У цьому випадку затримка у повернення такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з податку на додану вартість.
На підставі вказаного акту позивачем застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2890 грн., про що 16.06.2009 року ДПІ у м. Черкаси винесено податкове повідомлення – рішення № 0002021702/0.
Зазначене податкове повідомлення – рішення було одержано відповідачем 17.06.2009 року, що підтверджується копією корінця податкового повідомлення – рішення.
Крім того, суд зазначає, що відомостей щодо оскарження та наступного скасування вказаного податкового повідомлення – рішення суду надано не було.
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, узгоджена, проте не сплачена та складає 2890 грн.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/8620 від 06.07.2009 року та другу податкову вимогу №2/10547 від 29.09.2009 року.
Зазначені вимоги було направлено на адресу боржника, проте повернуті на адресу відправника та відповідно до корінців податкових вимог були розміщені на дошці податкових оголошень 26.08.2009 року та 18.11.2009 року, відповідно, що також підтверджується наданими в судовому засіданні представником позивача копіями переліків податкових вимог, податкових повідомлень – рішень, що були відправлені поштою та повернуті у зв’язку з неможливістю вручення, і розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) № 518 та № 691.
В зв’язку з несплатою у встановлені строки зазначеного податкового боргу відповідачем, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була зареєстрована податкова застава № 8919110 від 28.07.2009 року.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Пунктом 4.1.4/а п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 17 Закону №2181 сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Статтею 5 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.
Відповідно до п.8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків, що має податковий борг, передаються в податкову заставу. Пунктом 8.2.2. ст. 8 зазначеного Закону передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.
В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, за рахунок їх майна.
Згідно даних ДПІ у м. Черкаси податковий борг у сумі 2890 грн. відповідачем на момент розгляду справи в суді не сплачено, а отже, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення його з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, ч.2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (18002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код 34503595) податковий борг у сумі 2890 (дві тисячі вісімсот дев’яносто) грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий С.О. Кульчицький