ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №2а-890 / 10/1370
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 березня 2010 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі Новосад В.М.
з участю представників:
від позивача – Болюба О.В.,
від відповідача та третьої особи – не з’явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Поліщука Ю.С. про скасування постанови та листа , -
в с т а н о в и в :
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови від 09.11.2009 року ВП № 15252967 та листа від 25.12.2009 року №6497/09-01-36/13706.
Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що у позивача були поважні причини для невиконання вимоги державного виконавця, а тому штраф накладено без достатніх на те правових підстав. Також, позивач вважає, що скарга на постанову про накладення штрафу задоволена на його користь у зв’язку із невчасним розглядом такої. Крім того, позивач вважає неправомірним і лист-відповідь на скаргу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених вище міркувань.
Справа розглядається без участі представника відповідача та третьої особи.
Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд виходив з наступного.
08.10.2009 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення, на підставі якого видано виконавчий лист №2-а0169/2008 від 04.09.2009 року.
У згаданій постанові встановлено добровільний строк виконання судового рішення до 15.10.2009 року.
У відповідності до вимог частин 1 та 2 ст.76 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV, з наступними змінами та доповненнями, після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Як вбачається з наведеної норми при застосуванні штрафу державний виконавець зобов’язаний з’ясувати обставини наявності поважних причин невиконання вимог державного виконавця.
09.11.2009 року державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу за невиконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема відмітки відділення поштового зв’язку на конверті, постанова від 08.10.2009 року разом із супровідним листом за №09-01-15/455/В-9/10377 здана на поштове відділення 15.10.2009 року, а отримана боржником (позивачем у справі) 19.10.2009 року (штамп для вхідної кореспонденції на супровідному листі).
З врахуванням того, що позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій було визначено строк добровільного виконання судового рішення до 15.10.2009 року, лише 19.10.2009 року, він був позбавлений об’єктивної можливості виконати вимогу державного виконавця у зазначені в спірній постанові строки.
Тому, суд вважає, що у позивача були поважні причини невиконання згаданих вимог державного виконавця, що виключає застосування штрафу у порядку передбаченому ст.76 згаданого Закону.
Не можуть братись судом посилання позивача на задоволення на його користь скарги на постанову про накладення штрафу, у зв’язку із невчасним розглядом такої, оскільки відсутня норма закону, яка б на те вказувала.
Щодо вимоги позивача про скасування листа відповідача, то суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч.2 цієї ж статті, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Позивачем, у відповідності до п.8 ст.3 КАС України, є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Як вбачається з викладених норм однією з ознак рішень, діянь суб‘єкта владних повноважень, є те, що вони породжують певні правові наслідки для суб‘єктів відповідних правовідносин і носять обов‘язковий характер, а тому можуть порушувати права, свободи та інтереси відповідної особи.
В даному випадку, позивач оскаржує лист-відповідь на скаргу на постанову про накладення штрафу, а такий лист сам по собі, не тягне порушення прав, свобод і інтересів позивача, а є лише міркуванням особи, яка здійснювала перевірку обставин скарги.
При цьому, суд звертає увагу на те, що листи по скаргах не є у відповідності до вимог Закону України „Про виконавче провадження” тими рішеннями, які тягнуть за собою певні несприятливі наслідки для позивача.
Оскільки, такий лист відповідача не тягне за собою порушення прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає, що в позові в цій частині слід відмовити за безпідставністю.
За наведених обставин, суд вважає що позов є підставний і обґрунтований в частині скасування постанови про накладення штрафу, а тому в цій частині підлягає до задоволення. В іншій частині в задоволенні позову належить відмовити
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі зі сторін не належить стягувати.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 258 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати постанову від 09.11.2009 року ВП №15252967 про накладення штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
4. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 березня 2010 року.
Суддя В.Я.Мартинюк