копія
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2010 року справа № 2-а-3/10/2270/4
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі судді Ковальчук О.К. при секретарі Бесарабі І.А.
за участю
представників позивача Білоножка .В., Романової Л.С.
представників відповідача Єгорової О.С., Гулько Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Городоцького телерадіопресцентру до Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області третя особа на стороні відповідача Городоцька районна рада про визнання неправомірними та скасування вимоги контрольно-ревізійного відділу у Городоцькому районі № 4-33/1392 від 08.12.2009 року «Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Городоцького районного телерадіопресцентру в частині пунктів 2 та 4 та вимоги Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області № 22-03-9314/5662-2009 «Про повернення використаних не за цільовим призначенням бюджетних коштів»
ВСТАНОВИВ:
В поданому до суду адміністративному позові з урахуванням змінених позовних вимог позивач просить визнати неправомірними та скасувати вимогу контрольно-ревізійного відділу у Городоцькому районі №4-33/1392 від 08.12.2009 року «Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Городоцького районного телерадіопресцентру в частині пунктів 2 та 4 та вимогу Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області №22-03-9314/5662-2009 «Про повернення використаних не за цільовим призначенням бюджетних коштів», винесені на підставі акту ревізії № 4-35/10 від 12.11.2009 року.
На думку позивача оспорювані ним вимоги є неправомірними, оскільки базуються на помилкових висновках відповідача, щодо недостачі 2-х оперативних пам’ятей DDR2 RAM IGB вартістю 649,60 грн., вінчестера HDD 500GB вартістю 751,80 грн., блоку живлення 400W вартістю 90,0 грн., відеокарти VC ASUS GeForce EN8800GT вартістю 899,0 грн. ТВ тюнера вартістю 821,60 грн. та нецільового використання бюджетних коштів в сумі 9000,0 грн., використаних на придбання одного комп’ютера та стільців.
Позивач вказує, що відсутність зазначених вище комплектуючих деталей, які на момент ревізії перебували на гарантійному обслуговуванні в магазині ПП ОСОБА_6, помилково розцінені як недостача особою, яка здійснювала ревізію.
Кошти в розмірі 20000,0 грн., виділені рішенням 16 сесії Городоцької районної ради № 3-16/2008 від 15.08.2008 року, отримані позивачем як додаткові асигнування «Поточні субсидії і трансферти підприємствам, установам, організаціям» за КЕКВ 1310 без визначення їх бюджетного призначення, а відтак позивач правомірно використав ці кошти відповідно до довідок про зміну помісячного розміру бюджетних асигнувань та про зміни до річного кошторису і плану використання бюджетних коштів для придбання двох комп’ютерів та стільців загальною вартістю.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача проти позову заперечили, вражають вимоги законними, оскільки факт порушення позивачем вимог бюджетного законодавства встановлений під час ревізії фінансово-господарської діяльності позивача та зафіксований в акті №4-35/10 від 12.11.2009 року.
Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв’язку та сукупності, суд вважає, що позовні вмити не підлягають до задоволення з урахуванням наведеного нижче.
Позивач – відповідно до Статуту, затвердженого рішенням Городоцької районної ради №17 від 13 грудня 2002 року, комунальне підприємство «Городоцький районний телерадіопресцентр» створене рішенням Городоцької районної ради №7 від 14 листопада 2001 року та 21.03.2003 року зареєстроване Городоцькою райдержадміністрацією (Свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №670522).
Відповідно до п.1.4 плану контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійного відділу у Городоцькому районі на 4 квартал 2009 року відповідачем проведена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2007 року по 01.10.2008 року.
На підставі акту ревізії №4-35/10 від 12.11.2009 року відповідач надіслав на адресу позивача вимоги №4-33/1392 від 08.12.2009 року «Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Городоцького районного телерадіопресцентру (яка оскаржується позивачем в частині пунктів 2 та 4) та №22-03-9314/5662-2009 «Про повернення використаних не за цільовим призначенням бюджетних коштів», винесені на підставі акту ревізії №4-35/10 від 12.11.2009 року, якою встановлене нецільове використання позивачем коштів в сумі 9000,0 грн., виділених рішенням 16 сесії Городоцької районної ради № 3-16/2008 від 15.08.2008 року, та виявлена недостача матеріальних цінностей на суму 3212,0 грн.
Судом встановлено, що на прохання позивача рішенням 16 сесії Городоцької районної ради № 3-16/2008 від 15.08.2008 року «Про уточнення показників районного бюджету на 2008 рік» додатково виділені кошти в сумі 20000,0 грн. на придбання комп’ютера та передавального пристрою.
Отримавши виділені кошти відповідно до Плану використання бюджетних коштів та довідки про зміни помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету на 2008 рік за кодом економічної класифікації 1340 «Поточні трансферти», позивач придбав комп’ютер вартістю 11000,0 грн. (рахунок-фактура №д-1109-001 від 11вересня 2008 року, видаткова накладна №ПП-1109-01 від 11 вересня 2008 року та платіжне доручення №82 від 12 вересня 2008 року), комп’ютер вартістю 7400,0 грн. (видаткова накладна №ПП-1210-01 від 02 жовтня 2008 року та платіжне доручення №97 від 07 жовтня 2008 року) і стільці загальною вартістю 1600,0 грн. (розхідна накладна №ГоТВ-00531-бп від 20 жовтня 2008 року та платіжне доручення №98 від 21 жовтня 2008 року).
За змістом ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України грунтується зокрема на принципі цільового використання бюджетних коштів, відповідно до якого бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
Пунктом 9 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування. Бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету (п.7 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України).
Городоцька районна рада, приймаючи рішення № 3-16/2008 від 15.08.2008 року про виділення коштів в сумі 20000,0 грн. у вигляді субвенції, визначила їх призначення – придбання позивачем комп’ютера та передавального пристрою.
Тому придбавши за вказані кошти два комп’ютери та стільці, позивач використав частину виділених коштів в сумі 9000,0 грн. не за цільовим призначенням.
Відповідно до ч.1 ст.119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України. Як зазначено в ч.2 цієї статті, у разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, зазначені кошти підлягають обов'язковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Приписами п.13 Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 492 від 13 квітня 2006 року передбачено, що о держувач бюджетних коштів протягом 10 днів після надходження вимоги перераховує зазначену в ній суму за рахунок власних (небюджетних) коштів у дохід відповідного бюджету за кодом бюджетної класифікації "Інші надходження" та інформує про це контролюючий орган.
Таки чином, суд вважає обгрунтованими викладені в акті ревізії висновки відповідача щодо нецільового використання позивачем коштів в сумі 9000,0 грн., виділених рішенням 16 сесії Городоцької районної ради № 3-16/2008 від 15.08.2008 року, а відтак правомірними є Вимоги №4-33/1392 від 08.12.2009 року (в частині п.2) та №4-35/10 від 12.11.2009 року щодо повернення до районного бюджету коштів в сумі 9000,0 грн., використаних не за цільовим призначенням.
В ході проведення ревізії, на підставі наказу № 33 від 02.11.2009 року, виданого керівником позивача відповідно до п. п. 2, 11.1 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року № 69, з ареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994 р. за N 202/412, створена інвентаризаційна комісія та проведена інвентаризація наявності комп’ютерної техніки, придбаної за кошти, виділені рішенням 16 сесії Городоцької районної ради № 3-16/2008 від 15.08.2008 року .
Інвентаризаційною комісією виявлена недостача комплектуючих деталей на загальну суму 3212,0 грн., в тому числі: 2-х оперативних пам’ятей DDR2 RAM IGB вартістю 649,60 грн., вінчестера HDD 500GB вартістю 751,80 грн., блоку живлення 400W вартістю 90,0 грн., відеокарти VC ASUS GeForce EN8800GT вартістю 899,0 грн. ТВ тюнера вартістю 821,60 грн.
Зазначені комплектуючі придбані позивачем відповідно до договору купівлі-продажу від 11 вересня 2008 року, укладеного з ПП ОСОБА_6 і оприбутковані позивачем на рахунку 109 «Інші основні засоби» і станом на 01.10.2009 року рахуються в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується актом ревізії.
Результати інвентаризації (недостача комплектуючих) оформлені інвентаризаційним описом від 02 листопада 2009 року та протоколом №2 засідання інвентаризаційної комісії від 02 листопада 2009 року. Вказані документи підписані всіма членами інвентаризаційної комісії, в тому числі і матеріальною особою – директором А.Л.Польовим, без зауважень та будь-яких додаткових пояснень.
Підпунктом а п. 7. Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків встановлено, що о сновними завданням інвентаризації зокрема є виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі.
Відповідно до п.2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №116 від 22.01.1996 року в редакції, яка діяла на час існування спірних відносин, розмір збитків, нанесених позивачеві від недостачі матеріальних цінностей у матеріальному складі становить 6424,0 грн. (3212,0 х 2).
Таким чином, вимога відповідача №4-33/1392 від 08.12.2009 року в частині п 4 щодо відшкодування за рахунок винних осіб розміру збитків від недостачі комп’ютерної техніки в сумі 6242,0 грн., з них 3212,0 грн. шляхом внесення в касу установи та 3212,0 грн. шляхом перерахування до державного бюджету як різниці між розміром збитків та вартістю виявлених у нестачі матеріальних цінностей є правомірною.
При цьому суд не бере до уваги надані позивачем гарантійні талони від 11.11.2009 року, оформлені ПП ОСОБА_6, на комплектуючі деталі та розписки від 09.10.2009 року №№237-239 про прийняття для ремонту, як такі, що не відповідають вимогам ст.70 КАС України. 02.11.2009 року (на дату проведення інвентаризації та складання інвентаризаційного опису) матеріально-відповідальна особа – директор Польовий А.Л. в розписці, оформлені до початку інвентаризації яка є складовою частиною інвентаризаційного опису, своїм підписом засвідчив, що до початку інвентаризації всі документи з надходження або відпуску цінностей здані в бухгалтерію, не оприбуткованих або списаних до видатку цінностей немає, а також інших місць зберігання цінностей немає. Тому, суд не має можливості встановити ані дату складання зазначених гарантійних талонів та розписок.
Крім того, позивачем не надано доказів фактичної наявності у нього комплектуючих деталей (2-х оперативних пам’ятей DDR2 RAM IGB вартістю 649,60 грн., вінчестера HDD 500GB вартістю 751,80 грн., блоку живлення 400W вартістю 90,0 грн., відеокарти VC ASUS GeForce EN8800GT вартістю 899,0 грн. ТВ тюнера вартістю 821,60 грн.) на день розгляду спору в суді після завершення ремонту.
Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене відповідачем доведена правомірність вимоги контрольно-ревізійного відділу у Городоцькому районі №4-33/1392 від 08.12.2009 року «Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Городоцького районного телерадіопресцентру в частині пунктів 2 та 4 та вимоги Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області №22-03-9314/5662-2009 «Про повернення використаних не за цільовим призначенням бюджетних коштів», а відтак позовні вимоги про визнання їх неправомірними та скасування не підлягають до задоволення.
Керуючись Бюджетним кодексом України, Порядком зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 492 від 13 квітня 2006 року, Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року № 69, ст.ст. 11, ст. 99, 100, 158 - 163, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити Городоцькому телерадіопресцентру у задоволенні адміністративного позову до Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області про визнання неправомірними та скасування вимоги контрольно-ревізійного відділу у Городоцькому районі №4-33/1392 від 08.12.2009 року «Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Городоцького районного телерадіопресцентру в частині пунктів 2 та 4 та вимоги Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області №22-03-9314/5662-2009 «Про повернення використаних не за цільовим призначенням бюджетних коштів».
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 05.03.2010 року.
Головуючий суддя підпис О.К.Ковальчук
З оригіналом згідно
Суддя О.К.Ковальчук