Категорія 2.6.1

    ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2010 року     Справа № 2а-1037/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді     Ушакова Т.С.

при секретарі     Юрченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про скасування постанови від 20.01.2010 року про арешт грошових коштів -

за участю представників сторін: від позивача: не з'явився, від відповідача: Топольскова І.С., довіреність від 24.12.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про скасування постанови від 20.01.2010 року про арешт грошових коштів Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради, що містяться на розрахунковому рахунку № 35415014000088 у сумі 2246,06 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Таким чином, законодавцем встановлені певні обмеження повноважень державного виконавця, відповідно до яких всі рішення приймаються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», вони повинні бути повними, неупередженими та своєчасними, виконавчі дії не можуть порушувати права та законні інтереси громадян та юридичних осіб.

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року № 609 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ» (далі - Постанова № 609) встановлений порядок накладання арешту на кошти, що перебувають на відкритих в органах Державного казначейства рахунках.

Так, згідно з п. 30 Постанови № 609 арешт на кошти установ та організацій, що перебувають на відкритих в органах Державного казначейства рахунках, може накладатися тільки на підставі ухвали суду, постанови слідчого або державного виконавця (далі -постанова про арешт).

Постанова про арешт може виконуватися протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж протягом останнього робочого дня з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи у період завершення бюджетного року. Постанова про арешт знімається з обліку в останній робочий день одночасно із закриттям рахунка боржника, після чого повертається протягом трьох робочих днів органу, який її прийняв, з повідомленням про стан її виконання або причини невиконання.

Згідно з п. 32 Постанови № 609 постанова про арешт та за наявності копія виконавчого документа і рішення суду надсилається органу Державного казначейства, який обслуговує боржника, для визначення коду економічної класифікації видатків бюджету, на який накладатиметься арешт.

Арешт накладається на відкриті асигнування, які обліковуються на рахунках загального та спеціального фонду бюджету за відповідними кодами економічної класифікації видатків, та на кошти, які обліковуються на рахунках спеціального фонду в частині власних надходжень у межах загальної суми їх залишку на рахунку.

Орган Державного казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт коштів боржника, оформлену в порядку, встановленому Мін'юстом, із зазначенням найменування боржника та суми коштів, яка підлягає арешту та списанню.

У разі потреби накладення арешту на окремий рахунок боржника чи окремий код економічної класифікації видатків бюджету державний виконавець у постанові про арешт може зазначити номер такого рахунка чи код економічної класифікації.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що постановою державного виконавця від 01.10.2009 року відкрито виконавче провадження про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_2 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку за 2007 рік у сумі 2031,70 грн.

20.01.2010 року державним виконавцем прийнята постанова про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Стхановської міської ради Луганської

області витрат на організацію та проведення виконавчих дій в розмірі 11,19 грн. 20.01.2010 року державним виконавцем прийнята постанова про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області виконавчого збору в розмірі 203,17 грн.

20.01.2010 року, як було зазначено вище, державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області Топольсковою І.С. при примусовому виконанні виконавчого листа Стахановського міського суду Луганської області по справі № 2а-936, виданого 27.05.2009 року, про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку за 2007 рік у сумі 2031,70 грн., постанови Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 20.01.2010 року про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області витрат на організацію та проведення виконавчих дій в розмірі 11,19 грн., постанови Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 20.01.2010 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області виконавчого збору в розмірі 203,17 грн., прийнята постанова про арешт грошових коштів боржника, згідно з якою накладено арешт на грошові кошти у межах суми 2246,06 грн., що належать боржнику - Управлінню праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області та містяться на р/р 35415014000088, КФК 090303, УДК м. Стаханов, ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196788 .

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з:

•   -     коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 46
цього Закону;

•   -     авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій згідно із статтею 48 цього
Закону;

•   -     стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

•   -     інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» до витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на:

1.   1)     перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника;

2.   2)     оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до
провадження виконавчих дій;

3.   3)     поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум;

4.   4)     розшук боржника, його майна або розшук дитини;

5.   5)     оголошення в засобах масової інформації;

6.   6)     інші   необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами
державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року № 2542-ІІІ будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 п. 23 Постанови № 609 судові витрати, державне мито, штрафи, виконавчий збір, інші витрати на проведення виконавчих дій стягуються з рахунка, зазначеного у платіжній вимозі, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 1139 "Оплата інших послуг та інші видатки". У разі коли у затвердженому кошторисі боржника цей код економічної класифікації видатків не передбачений або коли за цим кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша ніж сума списання, або коли на дату надходження платіжної вимоги відсутні відкриті асигнування за цим кодом, безспірне списання здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким стягується основний борг.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неможливість накладення арешту на грошові кошти позивача з метою списання витрат на організацію та проведення виконавчих дій в розмірі 11,19 грн. та виконавчого збору в розмірі 203,17 грн.

Таким чином Підрозділом примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області при накладанні арешту на грошові кошти позивача не враховано вказану норму Постанови № 609.

Щодо правомірності накладення арешту на грошові кошти позивача в межах суми 2031,70 грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області 35415014000088, КФК 090303, суд зазначає наступне.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність коштів на виплату боргу, що підтверджений судовим рішенням, оскільки відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина, та це є порушенням пункту 1 статті 6, статті 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 11.09.1997 року.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування постанови Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області від 20.01.2010 року ВП № 15574221 про арешт коштів Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області, що містяться на розрахунковому рахунку 35415014000088, КФК 090303, УДК м. Стаханов, ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196788 у сумі 2246,06 грн., в частині накладення арешту на грошові кошти Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області на суму витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 11,19 грн. та на суму виконавчого збору у розмірі 203,17 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу— відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області   про

скасування постанови від 20.01.2010 року про арешт грошових коштів задовольнити частково.

Скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області від 20.01.2010 року ВП № 15574221 про арешт коштів Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області, що містяться на розрахунковому рахунку 35415014000088, КФК 090303, УДК м. Стаханов, ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196788 у сумі 2246,06 грн., в частині накладення арешту на грошові кошти Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області на суму витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 11,19 грн. та на суму виконавчого збору у розмірі 203,17 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області витраті по сплаті судового збору у сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу— з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 29 березня 2010 року.

СУДДЯ     Т.С. УШАКОВ