справа № 489/3699/19 провадження №2/489/1871/19

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2019 року                                                                м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання         Киричук Т.В.,

за участю:

представника позивача         ОСОБА_1 ,

представника відповідача         ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дітей

встановив:

У липні 2019 року адвокат Астаніна Л.Д. в інтересах позивача ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, після уточнення якого остаточно просила стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття, а також додаткові витрати на придбання дітям шкільного та сезонного одягу, навчального приладдя в сумі 6790,24 грн., на відвідування дитячого садку малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 338,99 грн., на навчання на курсах англійської та німецької мови неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 13448,50 грн. та на навчання на зазначених курсах неповнолітнього в грудні 2019 року в сумі 497,50 грн.

Крім того, просила стягувати щомісяця з відповідача на користь позивача додаткові витрати на навчання на курсах англійської та німецької мови неповнолітнього сина ОСОБА_5 в сумі 458,83 грн., починаючи з 01.01.2020 і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем і майже повністю перебувають на її утриманні. Відповідач регулярної та в достатньому розмірі матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, хоча має таку змогу, оскільки займається підприємницькою діяльністю і є працездатною особою. З 2011 року по теперішній час син сторін – ОСОБА_9 Єгор є учнем школи іноземних мов та вивчає англійську та німецьку мови, що потребує додаткових витрат, які позивач сплачує самостійно. Також позивач особисто понесла витрати на придбання шкільного та сезонного одягу, навчального приладдя для обох дітей та особисто сплатила за відвідування дитячого садка донькою ОСОБА_10 .

Так як, відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, участі у додаткових витратах не приймає, не займається їх вихованням і навчанням, представник позивача звернулась до суду із даним позовом.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей не заперечував. В іншій частині вимог просив відмовити, посилаючись на те, що твердження позивача про утримання дітей лише її силами є неправдивими, оскільки він за період подружнього життя самостійно утримував родину, купував їжу, одяг, сплачував комунальні платежі, так і за час окремого життя приймає участь в утриманні дітей щомісячними платежами. Зазначає, що розуміє свій обов`язок утримувати дітей і жодним чином не намагається уникнути цієї відповідальності, а тому визнає вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей у вищевказаному розмірі. Але, заперечує проти стягнення з нього додаткових витрат, враховуючи, що додаткове вивчення іноземних мов в позашкільних закладах, придбання шкільного та сезонного одягу, а також навчального приладдя для дітей, не є свідченням наявності таких особливих обставин як розвиток здібностей дитини, її хвороба, каліцтво тощо, з якими закон пов`язує стягнення додаткових витрат. Крім зазначеного, твердження позивача стосовно того, що він займається підприємницькою діяльністю та має змогу надавати матеріальну допомогу не відповідають дійсності та не підтверджені жодними доказами з боку позивача. На даний час він не має постійного доходу, не зареєстрований фізичною особою підприємцем та є безробітним, у зв`язку з чим не має можливості нести додаткові витрати на утримання дітей.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей позовні вимоги визнав, проти стягнення додаткових витрат заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 20.05.2019.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 98), та малолітню доньку – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ).

У відповідності до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Приписами статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З огляду на викладене, враховуючи вікову категорію дітей та звичайні їх потреби, та те, що участь відповідача в матеріальному утриманні дітей є нерегулярною, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача щомісячно аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку на кожну дитину і до досягнення дітьми повноліття.

При вирішенні позову в частині стягнення додаткових витрат на дітей суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Сторони мають обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини третя, четверта статті 77 ЦПК України).

Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Положеннями статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Сімейний Кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається вказаною статтею.

Так, до особливих обставин, які викликають необхідність додаткових витрат на дитину закон відносить, насамперед, випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини.

Наявність таких додаткових витрат з урахуванням положень статті 81 ЦПК України має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично понесені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

За частиною другою статті 185 СК України  розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 182 СК України, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (частина 1 статті 182 СК України).

З урахуванням таких положень закону, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суд повинен встановити, чи доведені ці витрати, їх обсяг та враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

На підтвердження витрат на навчання на курсах англійської та німецької мови неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачем суду надана довідка ФОП ОСОБА_11 від 06.11.2019 про те, що ОСОБА_12 є учнем мовної школи BE SMART з 2011 року по теперішній час, вивчає дві мови англійську і німецьку, має здібності до вивчення мов та потребує їхнього розвитку. Вартість навчання на курсі англійської мови у 2019-2020 роках складає 600,00 грн. на місяць, вартість навчання на курсі німецької мови у 2019-2020 роках складає 395,00 грн. Вартість книг на рік з англійської мови 395,00 грн., з німецької мови 467,00 грн. Також оплата за додаткові матеріали і користування шкільною бібліотекою складає 200,00 грн.

Відповідно до вказаної довідки позивачем здійснено розрахунок додаткових витрат на навчання дитини у школі згідно заявлених уточнених позовних вимог від 15.11.2019, половину з яких на її думку має компенсувати відповідач.

Однак, суд вважає, що така довідка не є належним доказом оплати, а будь-яких інших належних доказів таких як фіскальні чеки, приходно-касові ордери тощо позивачем не надано, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання сина на його навчання на курсах англійської та німецької мови в сумі 13448,50 грн. та на навчання на зазначених курсах в грудні 2019 року в сумі 497,50 грн. є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат, які можуть бути понесені в майбутньому на навчання на курсах англійської та німецької мови неповнолітнього ОСОБА_5 в сумі 458,83 грн., стягнення яких позивач просить здійснювати з 01.01.2020 і до досягнення дитиною повноліття. При цьому, позивач не позбавлена права, у разі несення таких витрат, звернутися до суду з відповідним позовом, надавши докази фактичного їх понесення.

Щодо інших витрат, які позивач просить стягнути як додаткові витрати на утримання дітей, а саме витрати на придбання шкільного та сезонного одягу, навчального приладдя в сумі 6790,24 грн., та витрати на відвідування дитячого садку малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 338,99 грн., суд вважає, що позивачем не надано доказів того, що вказані витрати були викликані особливими обставинами, зокрема необхідністю розвитку здібностей дітей, які потребували додаткових витрат, а тому не вбачає достатніх правових підстав для їх стягнення.

У зв`язку із визнанням відповідачем позову про стягнення аліментів до початку розгляду справи по суті, та те, що позивач звільнена від сплати судового збору, на підставі статті 141 ЦПК України з останнього на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384,20 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд        

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку на кожну дитину, починаючи з 12.07.2019 і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.).

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня   складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності з пунктом 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Інформація про учасників справи:

позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 26.12.2019.

Суддя                                                                                                     І.В.Коваленко