Справа № 549/493/19

Провадження № 2/549/178/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019   року        Чорнухинський  районний суд  Полтавської області

в складі:        головуючого – судді Глущенко Н.М.

за участю:         секретаря – Бибик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Чорнухи справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - Приватбанк) до ОСОБА_1 про стягнення   заборгованості,

                                     В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовував  тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 28.07.2009 року, згідно якої отримав кредит в розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушував строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим станом на 18.09.2019 року має заборгованість в розмірі 12168,17 грн., в т.ч.: 3716,39 грн. – заборгованість по кредиту, 6996,15 грн - нараховано відсотків за користування кредитом, 400 грн. – по пені, 3220,00 грн – нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн; 500 грн. – штраф (фіксована частина) і 555,63 грн. - штраф (процента складова).

Посилаючись на вказане просив стягнути з відповідача цей борг та понесені судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказі. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання Відповідача, що належним чином повідомлений, від якого не надійшло заяви про причини неявки, або якщо причини неявки, зазначені в заяві, будуть визнані судом не поважними просив розглядати справу у заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_1  в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв та клопотань про відкладення розгляду цивільної справи на адресу суду не надходило. Також на адресу суду відповідачем не надіслано відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247  ЦПК  України,  у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо  розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового  процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу  не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (АТ КБ «Приватбанк») відповідно до статуту є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (а.с.55-56).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.06.2018 року АТ КБ «Приватбанк» зареєстроване як юридична особа 19.03.1992, основний вид економічної діяльності, 64.19інші види грошового посередництва (а.с.54).

Згідно з банківською ліцензією № 22 від 05.10.2011 року, АТ КБ «Приватбанк» має право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»(а.с.53).

Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ від 01.03.2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» має організаційну правову форму акціонерного товариства, правовий статус суб`єкта - юридична особа, види діяльності за КВЕД2010: 64.19. Інші види грошового посередництва; 64.92. Інші види кредитування; 64.99.Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення); 66.11 Управління фінансовими ринками; 66.12. Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення. (а.с.52).

З матеріалів справи вбачається, що 28.07.2009 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку і отримав кредит у розмірі 4000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.8).

Як підтверджується матеріалами справи, банк виконав зобов`язання, надавши відповідачу кредит у розмірі 4000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до ч.1ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) зобов`язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач порушував графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачував та внаслідок чого виникла заборгованість.

Виходячи з розрахунку, що долучений до позовної заяви, позивач визначив розмір заборгованості, яка станом на 18.09.2019 року має заборгованість в розмірі 12168,17 грн., в т.ч.: 3716,39 грн. – заборгованість по кредиту, 6996,15 грн - нараховано відсотків за користування кредитом, 400 грн. – по пені, 3220,00 грн – нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн; 500 грн. – штраф (фіксована частина) і 555,63 грн. - штраф (процента складова).(а.с.5-7).

Позивач, з посиланням на положення ч. 1ст. 634 ЦК України, зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Укладений між сторонами кредитний договір від 28.07.2009 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить умов про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, процентна ставка не зазначена. Дана заява-анкета не містить і строку повернення кредиту (користування ним), однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд приходить до переконання, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Тому слід відмовити у задоволенні позову про стягнення з відповідача нарахованих процентів за користування кредитом в сумі 6996,15 грн., нарахованої пені в сумі 400,00 грн., а також штрафів у розмірі 500.00 грн. (фіксована частина) та 555,63 грн. (процентна складова), у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14-131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд зазначає про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості за кредитом в розмірі 3716,39 грн., а в решті вимог позову слід відмовити.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, в сумі 3716,39 грн., тобто 30,5 % від загальної суми позову, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 585,90 грн.

Керуючись ст.ст.207,509,526,549,551,626,628,633,634,638,1049,1054 ЦК України, ст.ст.12, 13,76-81, 141,223,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення   заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідент.номер – НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” (м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 3716,39 грн. – заборгованість за кредитом, за договором №б/н від 28.07.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідент.номер – НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” 585 гривень (п`ятсот вісімдесят п`ять ) гривень 90 копійок – витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Чорнухинський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя