Судове рішення #838811
34/242пн

  

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

   

УХВАЛА

Іменем України

19.06.2007р.                                                                                справа №34/242пн

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Алєєвої  І.В.

суддів:

Величко  Н.Л. , М'ясищева  А.М.



при секретареві судового засідання:

Горанська Д.В.





за участю представників сторін:


від позивача:

Мельник Н.В. - за дов від 02.01.2007р. №2,

від відповідача:




від 3 особи:

Яковенко О.В. - за дов. від 18.06.2007р. №20321/10/10-2,

ПерешивайлоО.О. - за дов. від 20.10.2006р. №29190/10/10-2,

Марчук Н.В. - за дов. від 04.10.2006р. №27561/10/10-2,

Саєнко Л.В. - за дов. від 03.01.2007р. №4




розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку



на постанову господарського суду:


Донецької області



від:

27.11.2006 року



по справі:

№34/242пн (Кододова О.В.)



за позовом:

Закритого акціонерного товариства "Мініметалургійний завод "Істіл Україна" м.Донецьк

до:


3 особа:

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м.Донецьку

Головне Управління Державного казначейства України у Донецькій області

про:

зобов’язання СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку надати до Головного Управління Державного казначейства України у Донецькій області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України  за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2005р. в розмірі 2124897грн.


В С Т А Н О В И В:


Позивач, Закрите акціонерне товариство “Мініметалургійний завод “ІСТІЛ (Україна)” м.Донецьк (далі за текстом –ЗАТ “Мініметалургійний завод “ІСТІЛ (Україна)”), звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку (далі за текстом –СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку), третя особа –Головне управління Державного казначейства в Донецькій області про зобов’язання СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку надати до Головного Управління Державного казначейства України у Донецькій області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2005р. в розмірі 2124897грн.

Постановою від 27.11.2006р. у справі №34/242пн господарський суд  Донецької області (суддя: Кододова О.В.) позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, зобов’язавши СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку надати до Головного Управління Державного казначейства України у Донецькій області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2005р. в розмірі 2124897грн.

Постанова місцевого господарського суду мотивована положеннями п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7, п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7, п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в чинній редакції); тим, що Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) чітко передбачає обов’язок податкового органу у будь –якому випадку надавати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; тим, що відповідач не надав у строки, що визначені п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) до органу Державного казначейства України висновок про відшкодування позивачеві сум податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2005 року.

При прийнятті судового рішення господарськими судом Донецької області враховано, що відповідачем в акті перевірки не встановлено, окрім суми в 176грн., фактів порушення позивачем п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в чинній редакції). Виходячи з цього, господарським судом першої інстанції взято до уваги, що право на податковий кредит у платника податку виникає тільки в разі фактичної сплати ПДВ у наступному податковому періоді, але відповідні порушення податковим органом не зафіксовані.

Відповідач, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку, з прийнятим рішенням місцевого господарського суду  не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на те, що Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) передбачено, що однією з обов’язкових підстав включення сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є фактична сплата цих сум до Державного бюджету; на те,  що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість; на те, що місцевим господарським судом в порушення п.1 Наказу ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України “Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики” від 03.08.2004р. №451/501/132 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.08.2004р. за №971/9570 встановлено інший порядок дій податкового органу щодо надання висновку без врахування вимог щодо проведення зустрічних перевірок.

Позивач, ЗАТ “Мініметалургійний завод “ІСТІЛ (Україна)” м.Донецьк, у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що згідно п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) у платника податку виникає або обов’язок сплатити податок до бюджету, або право на бюджетне відшкодування; на те, що питання щодо від’ємного значення суми поширюється тільки на конкретного платника і Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб; на те, що право органу державної податкової служби стосовно проведення документальних перевірок для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування передбачено п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями); на те, що проведення зустрічних перевірок Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) не передбачено.

Головне Управління Державного казначейства України у Донецькій області в поясненнях від 18.06.2007р. №12-14/3453 зазначило про обов’язок податкового органу надавати до регіонального органу Державного казначейства України разом із висновком сформованого реєстру суб’єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої  бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого Наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004р. №451/501/132 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.08.2004р. за №971/9570; що згідно п.7 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої  бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого Наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004р. №451/501/132 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.08.2004р. за №971/9570 Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманим реєстром суб’єктів підприємницької діяльності  на відшкодування податку на додану вартість та висновками на проведення відшкодування податку на додану вартість, про що протягом двох днів з моменту отримання реєстру інформує Державну податкову адміністрацію України про здійснені відшкодування податку.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.01.2007р. було відкрито апеляційне провадження у адміністративній справі №34/242пн.

Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 02.01.2007р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002р. №3018-ІІІ був визначений склад судової колегії по розгляду апеляційної скарги СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову господарського суду Донецької області від 27.11.2006р. у справі №34/242пн (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді:  М'ясищев А.М., Шевкова Т.А.).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.01.2007р. до апеляційного розгляду була призначена справа №34/242пн.

Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2007р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002р. №3018-ІІІ в зв’язку з виходом з відпустки судді Величко Н.Л.  був змінений та  призначений новий склад судової колегії по розгляду апеляційної скарги СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову господарського суду Донецької області від 27.11.2006р. у справі №34/242пн (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л.,  М'ясищев А.М.).

До канцелярії Донецького апеляційного господарського суду 12.02.2007р. надійшло клопотання від СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку щодо зупинення апеляційного провадження по справі №34/242пн, оскільки 07.02.2007 року господарським судом Донецької області було відкрито провадження в адміністративній справі №22/53а за позовом ЗАТ "Мініметалургійний завод "Істіл (Україна)" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.01.2007р. №0000011311/0/2650/10/15-16-23/1, що підтверджується доданою до клопотання відповідача копією ухвали господарського суду Донецької області про відкриття провадження в адміністративній справі №22/53а.

         Враховуючи те, що постановою господарського суду Донецької області від 27.11.2006р. по справі №34/242пн СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було зобов’язано надати до Головного Управління Державного казначейства в Донецькій області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету по декларації з ПДВ за грудень 2005 року у розмірі 2124897 грн., відповідач наполягав що справи №34/242пн та №22/53а пов’язані між собою.

Ухвалою від 13.02.2007р. судовою колегією апеляційної інстанції в порядку ст.156, ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України було зупинено апеляційне провадження у справі №34/242пн до набрання законної сили судовим рішенням у справі №22/53а.

04.06.2007 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшла заява від ЗАТ “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” м. Донецьк з клопотанням про поновлення апеляційного провадження у справі в зв’язку з набранням законної сили постановою господарського суду Донецької області від 26.02.2007 року по справі №22/53а, що підтверджується копією ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2007 року  у справі №22/53а, якою постанову господарського суду Донецької області від 26.02.2007 року  залишено без змін.

Ухвалою від 11.06.2007р. Донецьким апеляційним господарським судом було поновлено апеляційне провадження по апеляційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову господарського суду Донецької області від 27.11.2006р. у справі №34/242пн за позовом ЗАТ "Мініметалургійний завод "Істіл (Україна)" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про зобов’язання СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку надати до Управління Державного казначейства України у Донецькій області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету по декларації з ПДВ за грудень 2005 року у розмірі 2124897 грн.

01.11.2005р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.2005р. №2953-ІV, яким п.6 та п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В п.6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно абзацу першого цього пункту.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.41, ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши матеріали справи, наявні докази, заслухавши пояснення, доводи та заперечення  учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

За даними податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2005р. (подана 20.01.2006р.) сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом перерахування на рахунок в установі банку складає 21583228грн. (див.п.25.1декларації) (див.4-7арк.Іт.справи).

З матеріалів справи вбачається, що  СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку було проведено позапланову документальну перевірку ЗАТ “Мініметалургійний завод “ІСТІЛ (Україна)” з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за податковими деклараціями з податку на додану вартість за листопад, грудень 2005р., результати якої відображено в акті від 21.03.2006р. №76/15-16-23/1-30479040 (див.11-23арк.Іт.справи).

Органом державної податкової служби в ході зазначеної перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме – у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2005р.  ЗАТ “Мініметалургійний завод “ІСТІЛ (Україна)” була відображена сума сплати податкового кредиту за отримані товари (послуги) не тільки листопада 2005р., але і за попередні податкові періоди: грудень, квітень 2005р. На підставі п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) позивачу було зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на 176грн.

Актом перевірки від 21.03.2006р. №76/15-16-23/1-30479040 підтверджено бюджетне відшкодування ЗАТ “Мініметалургійний завод “ІСТІЛ (Україна)” за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2005р. в розмірі 21583052грн. (див.22арк.Іт.справи).

З матеріалів справи вбачається, що постановою від 26.02.2007р. у справі №22/53а за позовом ЗАТ “Мініметалургійний завод “ІСТІЛ (Україна)” до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.01.2007р. №0000011311/0/2650/10/15-16-23/1 господарський суд позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, визнавши недійсним оспорене податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку від 29.01.2007р. №0000011311/0/2650/10/15-16-23/1. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2007р. у справі №22/53а постанову господарського суду Донецької області від 26.02.2007р.. у справі №22/53а  залишено без зміни (набула законної сили).

Предметом спору по справі №22/53а було податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку від 29.01.2007р. №0000011311/0/2650/10/15-16-23/1, яким з посиланнями на п.п.4.2.2 “б” п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України  “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ, п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) ЗАТ “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2005р. –травень 2006р. на суму 5 954 043,52 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 434 766,35 грн.

Господарським судом першої інстанції враховано, що нормами Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) не передбачений обов’язок покупця товару – платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податок на додану вартість безпосередньо до державного бюджету.

Неможливість органу податкової служби провести зустрічні перевірки до виробника товарів не свідчить про несплату підприємствами сум податків до бюджету.

Доводи органу державної податкової служби щодо обов’язку платника податку –покупця товару доводити надмірну сплату податку на додану вартість саме до державного бюджету, а також про залежність права платника податку –покупця на податковий кредит від перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу, є такими, що не відповідають законодавчо встановленому механізму справляння цього податку.

Як свідчать матеріали справи, залишок невідшкодованої суми від’ємного значення податку на додану вартість, який підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України за податковою декларацією за грудень 2005р. складає 2124897грн.

Відповідно до п.п.7.7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) платник   податку,   який   має   право  на  одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення  повної суми  бюджетного  відшкодування,  подає  відповідному  податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення  такої  повної суми  бюджетного  відшкодування,  яка  відображається у податковій декларації.

Протягом  30 днів,  наступних   за   днем   отримання податкової  декларації,  податковий  орган проводить документальну невиїзну  перевірку  (камеральну)  заявлених  у  ній   даних.   За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування  було  зроблено  з   порушенням   норм   податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення    достовірності    нарахування    такого    бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.4.1р.4 Порядку відшкодування ПДВ, в редакції, затвердженій наказом ДПА України та Держказначейства України від 21.05.2001р. №200/86, який був зареєстрований в Мінюсті України 08.06.2001р. за №489/5680, органи Державного Казначейства України здійснюють відшкодування ПДВ на підставі висновків податкових органів (за встановленою формою) або за рішенням суду. В спірних правовідносин відповідний висновок не надходив від податкового органу до територіального органу Державного казначейства, що унеможливило одержання платником податку відшкодування суми ПДВ без звернення з позовом до господарського суду.

Як свідчать матеріали справи, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку не було надано у встановлені Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в чинній редакції) строки висновок на відшкодування позивачу суми податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2005р. в розмірі 2124897грн., що не заперечується органом державної податкової служби.

Заявник апеляційної скарги не спростував висновки місцевого господарського суду стосовно того, що аналіз норм п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) свідчить про те, що податковий орган  при здійсненні контролю за обчисленням та сплатою податків, у тому числі –за бюджетним відшкодуванням ПДВ, повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, визначених Законом, повинен або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Посилання Головного Управління Державного казначейства України у Донецькій області на Порядок взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої  бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого Наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004р. №451/501/132 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.08.2004р. за №971/9570 стосовно надання органом державної податкової служби до регіонального органу державного казначейства разом із висновком на відшкодування позивачу суми податку на додану вартість сформованого реєстру суб’єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість не приймаються апеляційною інстанцією, оскільки зазначені доводи третьої особи були заявлені поза межами позовних вимог. В суді першої інстанції було розглянуто спір про зобов’язання СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку надати до Головного Управління Державного казначейства України у Донецькій області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2005р. в розмірі 2124897грн.

За результатами апеляційного провадження по справі судова колегія дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки постанова місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам, нормам чинного законодавства і з заявлених підстав не підлягає скасуванню.

Результати апеляційного провадження по справі ухвалені колегією суддів в нарадчій кімнаті відповідно до положень ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ст.101, ст.103, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.196, ст.198, ст.200, ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини ухвали Донецького апеляційного господарського суду про залишення без зміни постанови господарського суду Донецької області від 27.11.2007р. у справі №34/242пн.

В порядку п.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам повідомлено про виготовлення повного тексту ухвали в п’ятиденний термін з моменту проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали.

Беручи до уваги викладене, керуючись  п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, ст.101, ст.103, ст.122, ст.154, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.185, ст.186, ст.195, ст.196, ст.198, ст.200, п.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:


Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку на постанову господарського суду Донецької області від 27.11.2007р. у справі №34/242пн –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 27.11.2007р. у справі №34/242пн –залишити без зміни.

Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали.

Ухвала складена в повному обсязі 25.06.2007р.


Головуючий:          І.В.  Алєєва


Судді:           Н.Л.  Величко


          А.М.  М'ясищев











          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація