Справа № 2-а-1172/10

П О С Т А Н О В А

і м е н е м        У к р а ї н и

03 березня 2010 року                                 Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: головуючого судді                     Макаровець А.М.,

за участі секретаря                                     Сергієнко Ж.М.,

позивача                                                      ОСОБА_1,

представника відповідача                         Калій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кролевець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій незаконними та зобов”язання провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,-

                                                                    в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом і просить:

1.   1.     Визнати незаконними дії головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не проведення з 01 січня 2007 року (за виключенням періоду з 01 січня до 22 травня 2008 року) перерахунку призначеної йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та виплаті її у розмірі, меншому, ніж передбачено ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

2.   2.     Зобов’язати головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зробити перерахунок призначеної йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 січня 2007 року (за виключенням періоду з 01 січня до 22 травня 2008 року).

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що він   є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 2 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

У грудні 2009 року він звернувся до головного управління ПФУ в Сумській області з питання неправильного нарахування йому додаткової пенсії та проведення перерахунку відповідно до Закону. На його звернення він отримав пояснення в якому зазначено, що пенсія йому обчислена відповідно до чинного законодавства, але він з цим не згоден.

Йому, як особі віднесеній до категорії 2 призначена та виплачується щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю. У 2007 році додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю нараховувалась йому у розмірі, встановленому ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».  На сьогодні додаткова пенсія нараховується та виплачується йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії відповідно до ст. 51 вище зазначеного Закону, але у розмірі 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Головне управління ПФУ в Сумській області в своїх діях керується положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким було внесено зміни до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи», зокрема до ст.51 зазначеного Закону, якою передбачено, що порядок нарахування та розміри додаткової пенсії визначаються постановою Кабінету Міністрів України. Саме виходячи з цього положення, додаткова пенсія йому з 22.05.2008 року нараховується на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп, було визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року в частині внесення змін у інші закони. Відповідно до положень ст.152 Конституції України і ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і зворотної дії у часі не мають.  Отже, на його думку додаткова пенсія йому за 2008 рік, починаючи з 22.05.2008 року, повинна обраховуватись виходячи з положень ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи» без урахувань змін внесених Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Неправомірним є застосування відповідачем при розрахунку його додаткової пенсії розміру мінімальної пенсії за віком, який визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», оскільки розмір додаткової пенсії  встановлений в ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи», а закон має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України і тому повинні застосовуватись норми Закону.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розмір мінімальної пенсії дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За станом на 01.11.2009 року, розмір додаткової пенсії встановлений ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , яку він повинен отримувати, виходячи з розміру прожиткового мінімуму 573 грн. становить 171,90 грн.,  а він отримує всього 74 грн.70 коп.

Стаття 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим законом. Згідно із Законом №231-V від 05.10.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, зазначена стаття доповнена частиною 3, яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним, зокрема до категорії 2. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Незважаючи на зазначену норму Закону, відповідач не проводив перерахунку отримуваної ним пенсії при збільшенні прожиткового мінімуму у 2007 році.

На сьогодні Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, нараховуючи та виплачуючи йому додаткову пенсію у розмірах, що не відповідають розмірам, гарантованим положеннями Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи», порушує його права на соціальни захист, гарантованіКонституцією України, а відмовляючи йому у проведенні перерахунку додаткової пенсії вчиняє відносно нього протиправні дії.

Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії не отримані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Тому, вважає, що недоплачена йому пенсія з вини відповідача повинна бути нарахована і виплачена з 1.01.2007 року.

Вважає, що відповідач повинен провести перерахунок його додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та привести її у відповідність з законодавством, а саме провести перерахунок та виплату зазначеної пенсії починаючи з 1 січня 2007 року, за виключенням періоду з 1 січня до 22 травня 2008 року.

Відповідно до п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України, громадяни, віднесені до категорії 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільняються від сплати державного мита за подання позовної заяви до суду.

В судовому засіданні під час розгляду справи ОСОБА_1 підтримав зазначені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Калій Н.М. позов не визнала. Із пояснень представника відповідача під час розгляду справи в суді та наданих письмових заперечень (а.с.12-13) вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач мотивує наступним.

ОСОБА_1 з 01.01.2007 року перебуває на обліку в головному управлвнні як одержувач пенсії за вислугою років, призначеної на умовах Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ) із грошового забезпечення, до складу якого враховані посадовий оклад за посадою, військове звання, процентна надбавка за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення і премія. У зв”язку з тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугою років відповідно до вказаного закону, тому і перерахунок його пенсії можливо провести лише за наявності підстав для перерахунку пенсії, передбачених ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.

Постановою Кабінету Міністрів України „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету” від 03.01.2002 року №1 визначено, що виходячи з розміру 19,91 грн. провадиться розрахунок додаткової пенсії, передбаченої Законом №796-ХІІ під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Крім цього, відповідно до розділу „Видатки” бюджету Пенсійного фонду України на 2007 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2007 року № 513 та видаткової частини Державного бюджету на 2007 рік з урахуванням розміру додаткової пенсії, визначеного постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 01.01.2002 року у 2007 році кошти на фінансування виплат пенсій за Законом України „Про пенсійне забезпечення  осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”  передбачені за рахунок коштів державного бюджету.

У 2008 та 2009 роках кошти на фінансування виплат пенсій за Законом України „Про пенсійне забезпечення  осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”  передбачені у видаткових частинах Державного бюджету на 2008 рік та у видатковій частині Державного бюджету на 2009 рік з урахуванням розміру додаткової пенсії, визначеного постановою Кабінету Міністрів України „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28.05.2008 року № 530, з якої вбачається, що розмір щомісячної додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров”ю, відповідно до Закону № 796-ХІІ виплачується для осіб, що належать до 2 категорії у розмірі 15% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Аналогічну позицію висловлює і Конституційний Суд України в ухвалі від 19.05.2009 року, де зазначеного, що за рахунок інших джерел фінансування пенсій за Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не здійснюється, тому для стягнення даних сум з коштів Пенсійного фонду України відсутні правові підстави.

Посилання відповідача на ч.1 ст. 28 Закону № 1058, з урахуванням норм ч.3 цієї статті є необгрунтованим, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом.

Також потребує належної уваги висновок Конституційного Суду України, викладений в ухвалі від 19.05.2009 року за № 27-у/09 про те, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в абз. 1 ч.1 ст. 28 Закону № 1058, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчяому регулюванні. Заповнення прогалин має здійснюватись  законодавцем, а Кролевецький районний суд не може перебирати на себе повноваження іншої гілки влади – законодавчої.

Крім цього ч.3 ст. 2 Закону україни „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” закріплено, що для окремих категорій громадян України можуть встановлюватися умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов”язкового державного пенсійного стравхування. Отже, можна зробити висновок, що Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та  Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначено окремий, відмінний порядок пенсійного забезпечення даної категорії осіб.

Посилання ОСОБА_1 на ч.2 ст. 87 Закону України „Про пенсійне забезпечення” є необгрунтованим, оскільки пенсія ОСОБА_1 призначена за нормами Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, тобто позивач отримує зовсім інший вид державної пенсії. При цьому пенсія ОСОБА_1 у 2007,2008, 2009 та 2010 роках сплачувалась у повному розмірі згідно матеріалів пенсійної справи.

Згідно ст. 99 КАС України позивач пропустив річний строк позовної давності для звернення до суду. Позивач знав або повинени був знати про порушення, на його думку, своїх прав якщо не раніш, то з часу отримання ним повідомлення про перерахунок пенсії від 29.07.2008 року. Проте, він звернувся із позовною заявою лише 12.02.2010 року, тобто з пропущенням строку звернення до суду. При цьому, ОСОБА_1 не навів жодної поважної причини пропуску строку заверненя до суду. Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З урахуванням зазначеного вони просять відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.01.2007 року перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як одержувач пенсії за вислугою років, призначеної на умовах Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, що вбачається з письмового заперечення, копії посвідчення                №98/5243 (а.с.5,12-13) та копій матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, наданих відповідачем.

При цьому, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році та належить до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зазначені обставини вбачаються з копії посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.5).

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян» пенсії особам, віднесеним до категорії 2, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 2 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Розмір мінімальної пенсії встановлено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Стаття 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим законом. Згідно із Законом №231-V від 05.10.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, зазначена стаття доповнена частиною 3, яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним в тому числі і до категорії 2. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

При цьому, як вбачається наданих відповідачем довідок про нарахування ОСОБА_1 додаткової пенсії за 2007-2010 роки (а.с. 17,18,19) та письмового заперечення (а.с. 12-13) додаткова пенсія  за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії 2 у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком не виплачувалась.

З 01.01.2007 року ОСОБА_1 виплачувалась додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров”ю, як особі віднесеній до 2 категорії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про підвищення розмірів пенсій тв інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету” від 03.01.2002 року   №1, в якій було зазначено, що виходячи з розміру 19,91 грн. провадиться розрахунок ддодаткової пенсії, передбаченої Законом № 796-ХІІ під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, що вбачається з письмового заперечення (а.с. 12).

Як вбачається з довідки наданої відповідачем  у 2007 році додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю виплачувалась:

- з 01.01.2007 року у розмірі 6 грн. 20 коп.

- з 01.04.2007 року у розмірі 6 грн. 61 коп.

- з 01.10.2007 року у розмірі 6 грн. 68 коп.

З 01.01.2008 року позивачу виплачувалась щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме:

- з 01.01.2008 року – 470,00 х 15% = 70,50 грн.

- з 01.04.2008 року – 481,00 х 15% = 72,15 грн.

-з  01.07.2008 року – 482,00 х 15% = 72,30 грн.

-з  01.10.2008 року – 498,00 х 15% = 74,70 грн.

-з  01.11.2009 року – 573,00 х 15% = 85,95 грн.

Такий розмір додаткової пенсії з 01.01.2008 року було визначено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв’язку зі змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зазначена норма втратила чинність з 22.05.2008 року.

В період з 22.05.2008 року такий розмір нарахування щомісячної додаткової пенсії проводився відповідачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» ця постанова набрала чинності з 22.05.08 року. Пунктом 4 цієї постанови встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія, за шкоду заподіяну здоров”ю, відповідно до Закону № 796- ХІІ виплачується особам, що належать до 2 категорії у розмірі 15% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Хоча, з урахуванням норм ч.1 ст. 51, ст. 53, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір щомісячної додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров”ю, особам, що належать до 2 категорії повинен становити:

- з 01.01.2007 року – 380 ,00 х 30 % = 114

-з  01.04.2007 року -  410,06 (406  + 1%) х 30% = 123,02 грн.

-з  01.10.2007 року по 31.12.2007 року – 415,11 грн. (411+ 1%) х 30% = 124,53 грн.

- з 22.05.2008 року – 481,00 х 30% = 144,30 грн.

-з  01.07.2008 року – 482,00 х 30% = 144,60 грн.

- з 01.10.2008 року – 498,00 х 30% = 149,40 грн.

- з 01.11.2009 року – 573,00 х 30% = 171,90 грн.

На письмове звернення позивача про проведення перерахунку його додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області   25.01.2010 року було надано відповідь (а.с 7) про те, що нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 в розмірі 15% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність і іншого чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірах передбачених ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чим порушено його права.

Тому, з урахуванням зазначеного є обгрунтовані підстави для задоволенні позовних вимог як в частині визнання незаконними дій головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у проведенні з 01 січня 2007 року (за виключенням періоду з 01 січня 2008 року до 22 травня 2008 року) перерахунку призначеної ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та проведення виплат зазначеної допомоги у розмірі меншому, ніж передбачено ч.1 ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» так і в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок ОСОБА_1 – учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченої ч.1 ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та в порядку передбаченому ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» – з 01 січня 2007 року (за виключенням  періоду з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року).

Суд, проаналізувавши посилання відповідача на те, що :

1. ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ ( далі Закон № 2262-ХІІ), тому і перерахунок його пенсії можливо провести лише за наявності підстав для перерахунку пенсії, передбачених ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.

2. Кошти на фінансування виплат пенсій за Законом України „Про пенсійне забезпечення  осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”  передбачені за рахунок коштів державного бюджету і Конституційний Суд України в ухвалі від 19.05.2009 року зазначив, що за рахунок інших джерел фінансування пенсій за Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не здійснюється, тому для стягнення даних сум з коштів Пенсійного фонду України відсутні правові підстави.

3.Розмір мінімальної пенсії встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до ч.3 ст. 28 застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом;

4. Обчислення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю передбаченої Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснювалось:

- у 2007 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету” №1 від 03.01.2002 року;

- у 2008-2010 роках відповідно до постанови Кабінету Міністрів України  № 530 від 28.05.2008 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

5. Посилання ОСОБА_1 на ч.2 ст. 87 Закону України „Про пенсійне забезпечення” є необгрунтованим, оскільки пенсія ОСОБА_1 призначена за нормами Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, тобто позивач отримує зовсім інший вид державної пенсії.

6. Позивачем пропущено річний строк позовної давності для звернення до адміністративного суду передбачений ст. 99 КАС України, а відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову,

- прийшов до висновку, що вказані посилання є необгрунтованими, а тому не можуть бути прийнятими до уваги при винесенні постанови, оскільки вони повністю спростовуються  нижчезазначеним.

Відповідно до ст. 11 Закону України ”Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і цим Законом.

Тому, з урахуванням зазначеного, перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії ОСОБА_1 повинен проводитись з урахуванням ч.1 ст. 51,  ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, як про це зазначає відповідач .

Відповідно до діючого законодавства на виконання положень ч.1 ст. 51, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» саме головне управління пенсійного фонду України в Сумській області проводило з 01 січня 2007 року нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що також вбачається з довідок про нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю ОСОБА_1 у 2007-2010 роках (а.с. 17-19) та не заперечується сторонами у справі.

Крім того, Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення „Про Пенсійний фонд України ” затвердженого Указом Президента України від 01.03.2003р. за № 121/2001 здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку  головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Згідно абз.1 п.1 Положення  про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 12/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо:

- призначення пенсії;

- підготовки документів для її виплати;

- забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній  Республіці Крим,областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цим управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду  України та мають завданням - забезпечити призначення та виплати пенсій.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплаті додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю відповідно до ч.1 ст. 51, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу щомісячної додаткової пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком та поклала  виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів (в тому числі і через головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області), але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Таким чином, виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд відхиляє доводи  відповідача про  відсутність коштів, як обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем.

Крім того, відповідач у порушення ч.2 ст.71 КАС України не довів та не надав доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань, або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення виплат, гарантованих Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову про визнання незаконними дій головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Законодавча невизначеність порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Тому, з урахуванням зазначеного, при такому обчисленні необхідно застосовувати загальні норми, які в даному випадку містяться у ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", якими визначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Щодо розмірів пенсій, які встановлені постановами Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року  та від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», то на період за який пред"явлені позовні вимоги ці постанови суперечать ч.1 ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і тому не можуть бути застосовані за нормою ч. 4 ст. 9 КАС України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

При цьому слід враховувати, що п.6 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами визначається, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Що стосується строків позовної давності для звернення до суду, то суд прийшов до висновку про те, що позивачем зазначені строки не пропущені, оскільки позивач просить зробити перерахунок додаткової пенсії  у зв”язку із шкодою заподіяною здоров”ю, а згідно з п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю. При цьому відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, Цивільним Кодексом України, в даному випадку, встановлено інше щодо строку звернення за захистом порушеного права.

Крім цього, згідно ч.1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.  Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи “Кечко проти України”  Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету.  Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату  надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне  правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними. При цьому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Тому, з урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 75, п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, ст.ст. 49, 51, 53, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 99-103, 160-163 КАС України,

п о с т а н о в и в:

 позов задовольнити.

1.Визнати незаконними дії головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у проведенні з 01 січня 2007 року (за виключенням періоду з 01 січня 2008 року до 22 травня 2008 року) перерахунку призначеної ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та проведення виплат зазначеної допомоги у розмірі меншому, ніж передбачено ч.1 ст. 51  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

2.Зобов’язати головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок ОСОБА_1 – учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченої ч.1 ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та в порядку передбаченому ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» – з 01 січня 2007 року (за виключенням  періоду з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кролевецький районний суд Сумської області шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з одночасним надісланням її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Для осіб які брали участь у справі, однак були відсутні під час проголошення постанови, строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ

Постанова в повному обсязі  складена  09 березня 2010 року.