У Х В А Л А

19 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 759/17986/15-ц

Провадження № 14-657цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Гудими Д. А.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

ознайомилася з матеріалами справи за скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця) на дії, бездіяльність та рішення державних виконавців Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відділ ДВС)

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 9 липня 2019 року і

в с т а н о в и л а:

у жовтні 2018 року скаржниця звернулася до суду зі скаргою, в якій просила:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу ДВС Яковенка В. А. щодо перевірки виконання боржником рішення суду в добровільному порядку у визначений законом строк;

- визнати неправомірними дії державних виконавців відділу ДВС Задорожної Т. А., Вавдійчик А . С. з винесення постанови від 27 вересня 2018 року № 53887181 про стягнення виконавчого збору (далі - постанова про стягнення виконавчого збору) та постанови від 28 вересня 2018 року № 57313400 про відкриття виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору (далі - постанова про відкриття виконавчого провадження);

- скасувати ці постанови як незаконні.

Скаргу мотивувала такими обставинами :

- державний виконавець Яковенко В. А. на порушення вимог статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» не вчинив дій щодо перевірки добровільного виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року;

- постанови ж про стягнення виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження є незаконними, а дії державних виконавців Задорожної Т. А. та Вавдійчик А. С. щодо їх винесення - протиправними, оскільки скаржниця наведене вище рішення суду виконала в повному обсязі і не повинна сплачувати виконавчий збір через бездіяльність посадових осіб відділу ДВС.

31 січня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва постановив ухвалу, якою скаргу задовольнив.

Суд першої інстанції мотивував ухвалу так :

- державний виконавець Яковенко В. А. всупереч вимогам статей 11, 39, 63 Закону України «Про виконавче провадження» не перевірив виконання боржником (скаржницею) рішення суду і не закрив своєчасно виконавче провадження, тобто допустив протиправну бездіяльність;

- тому протиправними є постанови про стягнення виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження.

9 липня 2019 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, якою ухвалу суду першої інстанції скасував, провадження за скаргою в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Задорожної Т. А. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору та дій державного виконавця Вавдійчик А. С. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а також у частині скасування останніх постанов - закрив; відмовив у задоволенні скарги в частині визнання незаконною бездіяльності державного виконавця відділу ДВС Яковенка В. А. щодо невчинення дій для перевірки виконання рішення суду.

Апеляційний суд мотивував постанову так:

- вимоги позивачки щодо оскарження дій та постанов державних виконавців щодо стягнення виконавчого збору мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства;

- у матеріалах справи відсутні докази, що скаржниця письмово повідомляла державного виконавця про добровільне виконання рішення суду, а тому необґрунтованими є доводи скарги щодо невиконання державним виконавцем обов`язку перевірки виконання рішення суду.

У липні 2019 року скаржниця подала касаційну скаргу. Просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 9 липня 2019 року, ухвалу Святошинського суду м. Києва від 31 січня 2019 року залишити без змін, вирішити питання про поворот виконання постанови Київського апеляційного суду від 9 липня 2019 року в частині стягнення судового збору у розмірі 1921 грн з відділу ДВС на її користь. Скаржиться на порушення судами норм процесуального права.

Мотивує касаційну скаргу так:

- Закон України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час оскарження бездіяльності державного виконавця відділу ДВС, не визначав, яким чином державний виконавець здійснює перевірку виконання рішення суду, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від них;

- оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб відділу ДВС, які вони вчиняють чи не вчиняють щодо виконання саме судового рішення, оскаржуються до суду, який видав виконавчий документ. Оскільки виконавчий документ у цій справі був виданий Святошинським районним судом м. Києва, то і оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб відділу ДВС необхідно до цього ж суду.

13 серпня 2019 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою відкрив касаційне провадження.

23 вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

9 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції, чинній на час вирішення питання про передачу справи, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мотивував свою ухвалу тим, що касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами правил предметної юрисдикції, а тому справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

19 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України від 2 жовтня 2019 року № 142-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи» (далі - Закон № 142-IX), яким частина шоста статті 404 ЦПК України викладена в новій редакції, згідно з якою якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

21 жовтня 2019 року справа № 759/17986/15-цпередана Великій Палаті Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що висновок щодо юрисдикційності спору у правовідносинах, подібних до правовідносин у цій справі, вже неодноразово нею висловлений.

У постановах від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 766/10137/17, від 3 квітня 2019 року у справах № 370/1034/15-ц і № 370/1288/15, від 12 червня 2019 року у справі № 370/1547/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 381/2126/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року встановив спеціальний порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору. Згідно з цим порядком відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів, і їх слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Окрім того, у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 381/2126/18 Велика Палата Верховного Суду вважаланеобґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що приписи частини другої статті 74 Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 рокузастосовуються лише до скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, вчинені на виконання постанови про стягнення виконавчого збору (тоді як скарги на такі постанови має розглядати суд, який видав виконавчий документ), оскільки скаржник звернувся до суду щодо неправомірних, на його думку, дій і рішення державного виконавця стосовно стягнення виконавчого збору, а тому цей спір має розглянути суд адміністративної юрисдикції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки Велика Палата Верховного Суду вже висловила у своїй постанові висновок щодо юрисдикції суду у правовідносинах, подібних до тих, що мали місце у цій справі № 759/17986/15-ц, обґрунтування, наведене в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 жовтня 2019 року, з огляду на чинну редакцію частини шостої статті 403 ЦПК України, не дає підстав для прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 759/17986/15-ц.

Керуючись частиною шостою статті 404 ЦПК України у редакції Закону № 142-IX, Велика Палата Верховного Суду

у х в а л и л а :

1. Справу за скаргою ОСОБА_1 на дії, бездіяльність та рішення державних виконавців Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 9 липня 2019 року повернути на розгляд відповідній колегії Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

2. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д. А. Гудима

Судді:Н. О. АнтонюкВ. С. Князєв

Т. О. АнцуповаЛ. М. Лобойко

С. В. БакулінаН. П. Лященко

В. В. БританчукО. Б. Прокопенко

Ю. Л. ВласовЛ. І. Рогач

М. І. ГрицівВ. Ю. Уркевич

Ж. М. ЄленінаО. Г. Яновська

О. С. Золотніков