____ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД______

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року м. Херсон

єдиний унікальний номер справи 766/18956/19

номер провадження 22ц/819/1786/19

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя (суддя-доповідач) Базіль Л.В.,

суддів: Бугрика В.В.,

Семиженка Г.В.,

cекретар Давиденко І.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 вересня 2019 року про забезпечення позову постановлену у складі судді Кузьміної О.І. у справі №766/18956/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра і Гарантія» про визнання іпотечного зобов`язання припиненим

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра і гарантія» та просила визнати зобов`язання за іпотечним договором №215/Zфквіп-07 від 21.09.2007, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк», право вимоги за яким має ТОВ Фінансова компанія «Довіра і гарантія», предметом якого є трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 69,5 кв.м. припиненим.

24.09.2019 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити відчуження у будь-який спосіб Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра і гарантія» або будь-яким іншим третім особам - нерухомого майна (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 на праві власності, а також укладення будь-яких правочинів щодо цього нерухомого майна (квартири).

Заява обґрунтована тим, що зазначене нерухоме майно (квартира) є предметом іпотечного договору від 21.09.2007 року, а тому є реальний ризик того, що право власності на предмет іпотеки у будь-який момент може перейти від позивача до відповідача на підставі ст.37 Закону України «Про іпотеку» і відповідно іпотечного застереження у договорі іпотеки.

Іпотечний договір містить застереження, пункт 4.4.1, відповідно до якого іпотекодержатель (відповідач) має право на задоволення вимог до позивача шляхом прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність в рахунок виконання основного зобов`язання, а цей іпотечний договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Заборонено відчуження у будь-який спосіб Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» або будь-яким іншим третім особам - нерухомого майна (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 на праві власності - на підставі договору купівлі-продажу від 03.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Ведмідською М.О. за реєстровим №194, зареєстрованого у Херсонському ДБТІ за реєстраційним №19762526, в реєстраційній книзі №75, запис №29445, а також укладення будь-яких правочинів щодо цього нерухомого майна (квартири).

В апеляційній скарзі ТОВ Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд вирішуючи питання про забезпечення позову, не мотивував свій висновок про те, яким чином невжиття заходів забезпечення, а саме розпорядження квартирою, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або забезпечити фактичне виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Крім того зазначає про те, що оскаржувана ухвала перешкоджає господарській діяльності ТОВ ФК «Довіра та Гарантія», адже юридично обмежує реалізацію законних прав.

В судовому засіданні апеляційного суду уповноважений представник ТОВ Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», адвокат Федоренко Є.М. доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив скаргу задовольнити.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Плахотнюк С.О., доводи викладені в апеляційній скарзі не визнав, та вважав ухвалу суду законною і обґрунтованою, оскільки між сторонами існує спір з приводу припинення іпотечного зобов`язання у зв`язку з повним виконанням ОСОБА_1 своїх кредитних зобов`язань. Пояснив, що на теперішній час відкритих виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_1 не має, на підтвердження цих обставин надав лист за підписом начальника Суворовського районного відділу ДВС м. Херсона В. Братишевського за №41235 від 06 листопада 2019 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду у межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов до таких висновків.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року роз`яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Фінансова компанія «Довіра і гарантія», в якому просить визнати зобов`язання за іпотечним договором №215/Zфквіп-07 від 21.09.2007, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк», право вимоги за яким має ТОВ Фінансова компанія «Довіра і гарантія», предметом якого є трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 69,5 кв.м. припиненим.

Вважаючи, що трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 може бути відчужена, що у свою чергу утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, позивач просила забезпечити поданий нею позов, зокрема, заборонити відчуження у будь-який спосіб Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра і гарантія» або будь-яким іншим третім особам вказаного нерухомого майна, а також укладення будь-яких правочинів щодо цього нерухомого майна (квартири).

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені способи забезпечення позову передбачені чинним законодавством та є співмірними із заявленими позовними вимогами, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.

Із виділених матеріалів цивільної справи 766/18956/19 вбачається, що 21 вересня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» (далі Банк) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №215/ФКВ-07.

Того ж дня в якості забезпечення виконання зобов`язань позичальником за кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір №215/Zфквіп-07 від 21.09.2007. Згідно умов Іпотечного договору, ОСОБА_1 було передано в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: 3-х кімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.4.3 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з порядком задоволення вимог Іпотекодержателя, передбаченим п.4.4 цього Договору.

За п.4.4 Іпотечного договору у випадку настання будь-якої з підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених п.4.1 цього Договору, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги одним з наступних способів:

4.4.1. Шляхом прийняття Іпотекодержателем предмета іпотеки у власність в рахунок виконання основного зобов`язання. Цей Іпотечний договір є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Отже, зважаючи, що умови іпотечного договору містять застереження, які надають право іпотекодержателю в позасудовий спосіб зареєструвати за собою право власності на предмет іпотеки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у спосіб нею обраний, оскільки невжиття таких заходів може призвести до ускладнення ефективного захисту, або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, зокрема, і щодо захисту прав на іпотечне майно.

За викладених обставин суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не надано оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, оскільки сам факт наявності іпотечного застереження на підставі якого Іпотекодержатель у позасудовий спосіб може зареєструвати за собою право власності на предмет іпотеки (квартиру) за порушення зобов`язань, які на думку позивача є припиненими, свідчить про те, що відповідач має можливість у будь-який момент відчужити нерухоме майно на користь третіх осіб. Вказані обставини можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивачки на нерухоме майно.

Правильними є висновки суду першої інстанції і щодо відсутності обставин, за яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Так, випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені частиною третьою статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Втім, як вбачається із матеріалів справи позивач має зареєстроване місце проживання на території України, яким є: АДРЕСА_1 та на праві власності їй належить нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

Крім того, у відповідності до вимог частини шостої статті 154 ЦПК України відповідач не позбавлений права звернутись до суду першої інстанції з клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення та надати докази, які, на його думку, підтверджують наявність підстав для такого забезпечення.

Оскільки вжиті судом заходи забезпечення позову тимчасово обмежують права відповідача щодо відчуження нерухомого майна, яке виступає забезпеченням виконання позичальником кредитних зобов`язань, щодо наявності чи відсутності яких між сторонами існує спір, твердження апелянта про те, що вжиті заходи забезпечення позову перешкоджають його господарській діяльності є хибними.

За таких обставин, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дотримався норм процесуального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» залишити без задоволення, ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.В. Базіль

Судді: В.В. Бугрик

Г.В. Семиженко

Повне судове рішення складено 26 грудня 2019 року

Головуючий Л.В. Базіль