ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2019 р. Справа№ 910/4072/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Даниленко Т.О.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 11.12.2019.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Київгаз"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 20.09.2019

у справі №910/4072/18 (суддя Бондаренко П.П.)

за заявою Акціонерного товариства "Київгаз" про роз`яснення судового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп"

до Акціонерного товариства "Київгаз"

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 відмовлено у задоволенні заяви Публічному акціонерному товариству "Київгаз" про роз`яснення судового рішення - ухвали Господарського суду міста Києва від 13.08.2019.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Київгаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі №910/4072/18.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права. Зазначаючи при цьому, що висновок суду першої інстанції, що роз`яснене може бути виключно судове рішення, прийняте по суті спору є помилковим, а норми ст. 245 ГПК України не містять даних вказівок.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі №910/4072/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Київгаз" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі №910/4072/18.

Відновлено Публічному акціонерному товариству "Київгаз" строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі №910/4072/18.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Київгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі №910/4072/18. Призначено справу до розгляду на 11.12.2019.

09.12.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу без змін.

В судовому засіданні 11.12.2019 представники відповідача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі №910/4072/18 про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

В судовому засіданні 11.12.2019 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі №910/4072/18 залишити без змін.

В судовому засіданні 11.12.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (далі - відповідач) про скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що рішенням Комісії з розгляду актів про порушення Публічного акціонерного товариства "Київгаз" від 15.02.2018 задоволено акт про порушення № 19 від 18.02.2018, складений в результаті обстеження газового господарства Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп"; на підставі прийнятого рішення відповідачем було донараховано та пред`явлено до оплати позивачу додаткові об`єми природного газу; позивач вважає, що рішення Комісії про задоволення про задоволення акту про порушення від 18.02.2018 № 19 та донарахування позивачу додаткових об`ємів природного газу 224 640, 00 метрів кубічних природного газу вартістю 2 411 016, 19 грн та послуг з його розподілу вартістю 57 121, 46 грн суперечить чинному законодавству, а тому підлягає скасуванню. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні 13.08.2019 суд оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні на 10.09.2019 та викликав в судове засідання для надання роз`яснень щодо наданих експертами висновків, судових експертів - Сабадаш В.В. та Мельтишинова К. В., які є працівниками Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, про що було винесено відповідну ухвалу.

21.08.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача у справі надійшла заява про роз`яснення судового рішення, в якій відповідач просив суд роз`яснити мотивувальну частину ухвали від 13.08.2019 у справі № 910/4072/18, а саме: (1) яка помилка була допущена в ухвалі суду від 13.08.2019 описка чи арифметична помилка [у разі, якщо була допущена помилка у словосполученні використаному судом: "зазначена невідповідність була пояснена експертами"]; (2) якими наявними у матеріалах справи доказами може бути достовірно підтверджено факт пояснення судовими експертами, які проводили експертизу та надали висновок № 27037/12002, того, що "під час виконання висновку експертами було допущено технічну опечатку на аркуші 41 розділу "Дослідження" та аркуші 42 розділу "Висновки" - пропущена частка "не" [у разі, якщо у словосполученні використаному судом: "зазначена невідповідність була пояснена експертами" судом не була допущена помилка]?

Заява відповідача обґрунтована таким, що відповідачем була встановлена невідповідність мотивувальної частини ухвали від 13.08.2019 фактичним обставинам справи. Відповідач вважає виявлену ним невідповідність такою, що має суттєвий характер та вважає за необхідне повідомити про неї суд та вимагає роз`яснення мотивувальної частини ухвали в порядку ст. 245 ГПК України.

Як зазначає відповідач, описова частина ухвали завершується абзацом наступного змісту:

"Позивач подав в судовому засіданні письмове клопотання про виклик експерта, в якому просив суд викликати в судове засідання к справі судових експертів Сабадаш В. В. та Мельтишинов К. В. для надання роз`яснень щодо проведеної у справі експертизи та зобов`язати судових експертів надати до матеріалів справи відповідні письмові пояснення щодо допущеної ними технічної помилки при складанні Висновку експертів за результатами проведення судової комісійної інженерно - технічної експертизи № 27037/12002."

Мотивувальна частина ухвали починається наступним:

"Розглянувши клопотання позивача про виклик експертів, суд дійшов висновку про його задоволення з таких підстав.

Подане позивачем клопотання обґрунтоване тим, що в процесі ознайомлення з висновком позивачем було встановлено невідповідність мотивувальної частини документу (стор. 40, абз. 6) із викладеними у ньому висновками (стор. 42, абз. 11), з приводу чого 18.07.2019 ТОВ "АТЕМ ГРУП" направив відповідне звернення до експертної установи, в якому просив роз`яснити виявлені розбіжності. Зазначена невідповідність була пояснена експертами (на запит позивача) тим, що під час виконання висновку експертами було допущено технічну опечатку на аркуші 41 розділу "Дослідження" та аркуші 42 розділу "Висновки" - пропущена частка "НЕ", з огляду на що слід читати і розуміти викладені у висновку висновки так, що витоки не спричинили некоректну роботу приладів обліків використаного газу. Вказані обставини, на думку позивача, вказують на необхідність виклику в судове засідання експертів для надання ними роз`яснень щодо наданого висновку."

При ознайомленні з матеріалами справи 16.08.2019 представником відповідача було зроблено фотокопії документів, в тому числі клопотання позивача про виклик експерта, із яких вбачається, на думку відповідача, що: (1) відповідне клопотання позивача подане до матеріалів справи 16.08.2019 - після ухвали про його задоволення; (2) додаткові пояснення до клопотання про виклик експерта подані до матеріалів справи 15.08.2019 - до подання клопотання про виклик експерта; (3) лист (відповідь на запит позивача) підписаний не встановленою особою, і складений не від імені експертів, які проводили експертизу; (4) такий лист - є неналежним доказом.

На підставі викладено відповідач стверджує, що судом допущено в ухвалі невідповідності останньої фактичним обставинам справи, які потребують роз`яснення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви Публічному акціонерному товариству "Київгаз" про роз`яснення ухвали Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 дійшов висновку, що ухвала від 13.08.2019, якою суд оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні та викликав експертів в судове засідання для надання роз`яснень, не належить до рішень, право на роз`яснення яких передбачено ст. 245 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київгаз", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне

Відповідно до норм ст. 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Статтею 245 Господарського процесуального кодексу України визначено право учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця на роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, без зміни його змісту.

Щодо тверджень скаржника, що висновок суду першої інстанції, що роз`яснене може бути виключно судове рішення, прийняте по суті спору є помилковим, а норми ст. 245 ГПК України не містять даних вказівок, судова колегія зазначає наступне.

Роз`ясненню підлягає судове рішення, ухвалене по суті спору, коли його зміст викладено нечітко, його положення незрозумілі, внаслідок чого виконання такого рішення викликає труднощі чи стає неможливим.

Право роз`яснення рішення належить суду який його ухвалив, якщо рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення. При цьому, судова колегія звертає увагу, що може бути виключно рішення, яке підлягає виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, зі змісту ухвали суду першої інстанції від 13.08.2019 не вбачається ухвалення рішення по суті спору господарським судом.

Отже, судова колегія дійшла до переконання, що ухвала від 13.08.2019, якою суд першої інстанції оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні та викликав експертів в судове засідання для надання роз`яснень, не належить до рішень, право на роз`яснення яких передбачено ст. 245 Господарського процесуального кодексу України.

Наведена правова позиція суду підтверджується, зокрема, позицією викладено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 10.07.2018 у справі № 461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі № 638/11634/17 (К/9901/4439/17).

Водночас судова колегія звертає увагу скаржника, що словосполучення використане судом в ухвалі від 13.08.2019 "зазначена невідповідність була пояснена експертами" міститься в абзаці ухвали, в якому суд першої інстанції описував чим обґрунтоване клопотання позивача про виклик експерта.

А тому судова колегія дійшла до переконання, що у поданій скаржником заяві фактично висловлена незгода сторони із прийнятою ухвалою суду від 13.08.2019 та мотивами її прийняття, тобто заява стосується правових підстав та мотивів прийняття ухвали суду, що не може бути предметом роз`яснення в розумінні ч. 1 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, колегія суддів дійшла до висновку,що у суду першої інстанції були відсутні підстави для роз`яснення ухвали Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у даній справі.

Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Верховного суду в складі Касаційного господарського суду від 20.05.2019 у справі № 910/17744/17.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

А тому, посилання скаржника на порушення судом першої інстанції Інструкції з діловодства в господарських судах України, судовою колегією залишаються поза увагою з огляду на те, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних підстав.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що встановлені судом першої інстанції обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі №910/4072/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Київгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі №910/4072/18 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київгаз" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі №910/4072/18 - залишити без змін.

Матеріали справи №910/4072/18 повернути до господарського суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 19.12.2019.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Л. Яковлєв