ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року Справа № 906/336/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

позивача - пред-к Федосюк В.С. (дов-ть № 111 від 21.11.2019 р.)

відповідача - адв. Слівінський А.А. (а.с. 236 -237 у т. 1, ордер, договір)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Фізичної особи-підприємця Терещука Олексія Олексійовича

на рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2019 р. ухваленого суддею Тимошенком О.М. о 10:19 год. у м.Житомирі, повний текст складено 05.09.2019 р.

у справі № 906/336/19

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до Фізичної особи-підприємця Терещука Олексія Олексійовича

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди завданих самовільним зайняття земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Господарського суду Житомирської області від 29.02.2019 р. задоволено позов Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця Терещука Олексія Олексійовича.

Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Терещука Олексія Олексійовича звільнити земельну ділянку площею 0,2936га, яка знаходиться біля нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з рішенням суду також підлягає стягненню з фізичної особи-підприємця Терещука Олексія Олексійовича на користь держави - 12572,53 грн. як відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач фізична особа-підприємець Терещук Олексій Олексійович подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2019 р. у справі № 906/336/19 та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вважає, рішення суду першої інстанції незаконним, таким, що не ґрунтується на матеріалах справи та фактичних обставинах.

Доводить, що земельна ділянка під АЗС на підставі відповідного рішення та договору оренди передана П`ятківською сільською радою у користування підприємцю Штиху О.М., і останній за її користування сплачує органу місцевого самоврядування щомісячні платежі. Договір оренди є чинним (дані обставини визнаються позивачем у тексті позову).

Терещук О.О. користується нежитловими приміщеннями АЗС на підстав договору оренди з іх власником - підприємцем Штихом О.М.

Посилаючись на норми ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України, скаржник вважає безпідставним посилання на те, що Терещук О.О. начебто використовує земельну ділянку площею 0,З га (вказаний розмір зазначено в розрахунку), оскільки в актах обстеження та перевірки самого позивача вказано, що використовується площа 0,00642 га, тобто площа під об`єктами нерухомості, які перебувають у законному користуванні Терещука О. О. , а відповідно, і земельна площа під ними.

Звертає увагу, що спірна земельна ділянка знаходиться в с.П`ятка Чуднівського району, доказів того, що спірна земельна ділянка відносилась до земель, перелік яких міститься у ст.6 Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (набрав чинність з 1 січня 2013), або відноситься на цей день до зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 Перехідних положень Закону від 01 січня 2013р., не надано.

Просить врахувати наведені обставини та скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2019 р. у справі № 906/336/19, постановивши нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує щодо задоволення апеляційної скарги. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що повноваження, визначені ст. 15-2 Земельного Кодексу України, покладені на Держгеокадастр як на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у сфері земельних відносин. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області має самостійне право на звернення до суду з позовними вимогами, які є предметом розгляду у даній справі.

На підставі наказу № 17-ДК Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області було здійснено перевірку та відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 18.01.2019 р. державними інспектором встановлено, що право власності або право користування (оренди) земельною ділянкою під автозаправною станцією, яку використовує підприємець Терещук О.О. відсутнє, що є порушенням ст. ст.125-126 Земельного кодексу України та вказує на використання даної земельної ділянки площею 0,00642 га без державної реєстрації. Також встановлено, що право власності або право користування (оренди) земельною ділянкою поза будівлями площею 0,2936 га. за будь якими фізичними чи юридичними не зареєстровано, рішення органів місцевого самоврядування, державної виконавчої влади чи будь яких інших державних органів про передачу вищевказаної земельної ділянки у власність або користування (оренду) відсутнє, що є порушенням ст.ст.125-126 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» і вказує на факт самовільного зайняття та використання земельної ділянки підприємцем Терещуком О.О.

Звертає увагу, що 18.01.2019 р. за № 17-ДК/0017По/08/01/-19 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення відносно підприємця Терещук О.О. та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. 00 коп., який був сплачений в повному розмірі. Така обставина свідчить про визнання правопорушення та заподіяння ним матеріальної шкоди на загальну суму 12572,53 грн., враховуючи, що відповідач дії інспектора не оскаржував.

Вважає, що є необґрунтованими посилання в апеляційні скарзі, що сплата відповідачем штрафу пов`язана виключно з небажанням перебувати в реєстрі боржників та мати інші обмеження, які виникли у зв`язку з накладенням штрафу.

Звертає увагу апеляційного суду, що у провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа № 906/177/19 за позовом Керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, до П`ятківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області, підприємця Штиха О.М. про визнання незаконним та скасування рішення 27 сесії 7 скликання П`ятківської сільської ради від 06.07.2018 №278 «Про заключення з приватним підприємцем Штих О.М. договору оренди земельної ділянки для розміщення та експлуатації автозаправної станції», визнання недійсним договору оренди землі площею 0,30 га. від 09.07.2018 р, та зобов`язання повернути земельну ділянку.

З матеріалів зазначеної справи № 906/177/19 вбачається, що підприємець Штих О.М. в порушення ст..8 Закону України «Про оренду землі», не повідомивши письмово П`ятківську сільську раду Чуднівського району та не отримавши письмової згоди формального орендодавця, а також не маючи правовстановлюючих документів (права власності або права користування (оренди), передав земельну ділянку під АЗС у суборенду підприємцю Терещук О.О., про що свідчить укладений договір № 25 від 01.10.2018 р. Ураховуючи, що сільська рада не мала права розпоряджатися спірною земельною ділянкою, договір оренди землі від 09.07.2018 р., укладений на підставі її рішення, та договір суборенди № 25 від 01.10.2018 р. є недійсними.

У зв`язку з цим Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснено розрахунок розміру шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на загальну суму 12572,53 грн. відповідно до постанови від 25 липня 2007 року № 963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу».

Вважає, що посилання відповідача на ст.120 Земельного кодексу України є не доцільним, не обґрунтованим та таким що не підлягають врахуванню, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності у попереднього власника правовстановлюючих документів на земельну ділянку, які б підтверджували право власності на неї, яке набувається в порядку ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Посилання відповідача, що Головним управлінням не доведено належними та допустимими доказами, що земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту є не обґрунтованими та суперечать дійсності, оскільки Головним управлінням під час розгляду справи було надано довідки та графічні матеріали, рішення органу місцевого самоврядування, які безпосередньо підтверджують факт що земельна ділянка знаходяться за межами населеного пункту с. П`ятка.

Позивач погоджується з рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.08.2019 р. та вважає його таким що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставини та матеріалів справи. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник сторін надали пояснення по суті спору. Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, а представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

На підставі наказу № 1.7-ДК Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області було здійснено перевірку, за результатами якої державними інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель складено акт обстеження земельної ділянки від 18.01.2019 р. № 17-ДК/6/АО/10/01/-19, яким зафіксовано, що на момент обстеження земельної ділянки, місцезнаходження якої с. П`ятка, Чуднівського району Житомирської обл. за межами населених пунктів, на 96 км. автомобільного шляху Т-2309 (Шепетівка-Полонне-Бердичів) поруч перехрестя П`ятка, В.Коровинці, Бердичів встановлено, що земельна ділянка державної форми власності загальною площею 0,3 га відносена до земель промисловості транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення і знаходиться на території П`ятківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області за межами населених пунктів на 96 км. автомобільного шляху Т-2309 (Шепетівка-Полонне-Бердичів) поруч перехрестя П`ятка, В.Коровинці, Бердичів, - на вказаній земельній ділянці розміщена нежитлова будівля, автозаправна станція з магазином продовольчих товарів та пунктом заправки скрапленим газом (заг.пл. 64,2 кв.м.). Приміщений АЗС використовує підприємцем Терещук О.О. для здійснення підприємницької діяльності згідно з договором оренди № 25, укладеним 01.10.2018 р. підприємцями Терещуком о,О. і Штихом О.М. Нерухоме майно на зазначеній земельній ділянці належить на праві власності, яке зареєстровано у встановленому законом порядку, та проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.05.2011 р. № 27407067 ОСОБА_9(частка власності 1/3), ОСОБА_6 (частка власності 1/3) та Штиху О.М. (частка власності 1/3).

Також встановлено, що право власності або право користування (оренди) земельною ділянкою під автозаправною станцією, яку використовує підприємець Терещук О .О. , відсутнє, що є порушенням ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України та вказує на використання даної земельної ділянки площею 0,00642 га. без державної реєстрації.

Зазначено також, що право власності або право користування (оренди) земельною ділянкою поза будівлею АЗС площею 0,2936 га. за будь якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровано, рішення органів місцевого самоврядування, державної виконавчої влади чи будь яких інших державних органів про передачу вищевказаної земельної ділянки у власність або користування (оренду) відсутнє, що є порушенням ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" і вказує на факт самовільного зайняття та використання земельної ділянки підприємцем Терещуком О.О. /а.с. 12-13 у т. 1/.

За результатами перевірки від 18.01.2019 р. № 17-ДК/0021Пр/03/01/-19 винесено припис про усунення порушень вимог земельного законодавства, яким до 18.02.2019 р. встановлено строк для усунення порушення вимог земельного законодавства, а саме - отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, виготовити та затвердити проект землеустрою і зареєструвати належним чином право власності, право користування (оренди) на земельну ділянку. Припис вручено під особистий підпис відповідачу. Позивач доводить, що станом на 18.02.2019 р. порушення не були усунуті /а.с. 14 у т.1/, тому позивач звернувся до суду з позовом.

Крім того, 18.01.2019 р. за № 17-ДК/0018П/07/01/-19 складений протокол про адміністративне правопорушення відносно підприємця Терещука Олексія Олексійовича , який був присутній під час складання протоколу /а.с. 15 у т.1/, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої визнано Терещука О.О. винним у вчинені адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу /а.с. 16-17 у т. 1/. Штраф сплачений Терещуком О.О. , що підтверджено квитанцією № 152 від 18.01.2019 р. /а.с. 19 у т.1/.

Згідно з інформацією Відділу у Чуднівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відповідно до державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма №6-зем.) по Чуднівському районі землекористувач АЗС "ОВ" не обліковується. Технічна документація у відділі по даному землекористувачу відсутня /а.с. 27 у т. 1/.

25.01.2019 р. відповідачу було направлено повідомлення № -6-0.43-7/90- 19 про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яким було встановлено 15-ти денний термін для сплати розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,2936 га, у розмірі 12572,53 грн., а також вимога повідомити про сплату шкоди із долученням копії квитанції (платіжного доручення) у 3-х денний термін /а.с. 11 у т. 1/.

Відповідач не сплатив шкоду та земельну ділянку не звільнив.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 12572,53 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,2936 га. Розмір такої шкоди було розраховано на підставі Постанови від 25 липня 2007 р. № 963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу».

Крім того, у позові (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог на а.с.128 у т.1) позивач просить зобов`язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2936 га, розташовану біля нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції задоволив позовні вимоги. Ухваливши оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,2936 га свідчить про її самовільне зайняття, що є підставою для її звільнення та стягнення шкоди.

Колегія суддів не погоджується з висновками Господарського суду Житомирської області з огляду на таке.

Правовідносини, пов`язані з набуттям права користування земельною ділянкою, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", іншими нормативними актами.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно з ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

У вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.

Згідно з ст.ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Колегією суддів на підставі матеріалів справи встановлено, що на земельній ділянці державної форми власності загальною площею 0,3 га розміщена нежитлова будівля - автозаправна станція з магазином продовольчих товарів та пунктом заправки скрапленим газом (заг.пл. 64,2 кв.м.). Приміщення належить на праві власності ОСОБА_9 (частка власності 1/3), ОСОБА_6 (частка власності 1/3), Штиху О.М. (частка власності 1/3), що зареєстровано у встановленому законом порядку, та проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.05.2011 р. № 27407067 /а.с. 224225 у т. 1/.

Згідно з рішенням П`ятківської сільської ради № 278 від 06.07.2018 р. вирішено укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,3 га з підприємцем Штихом О.М. для розміщення АЗС /а.с. 232 у т.1/ та в подальшому 09.07.2018 р. П`ятківською сільською радою та підприємцем Штихом О.М. укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого передано земельну ділянку площею 0,3 га з яких 0,2 га забудовані землі та 0,1 га прибудинкова територія. Зазначено, що на земельній ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна - автозаправна станція /а.с. 252-254 у т. 1/.

Договір оренди належним чином зареєстрований, є чинним та в судовому порядку недійсним не визнаний на час розгляду даної справи судом першої інстанції.

Тому не мають значення пояснення позивача про те, що у провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа № 906/177/19 за позовом Керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, до П`ятківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області, підприємця Штиха О.М. про визнання незаконним та скасування рішення 27 сесії 7 скликання П`ятківської сільської ради від 06.07.2018 №278 «Про заключення з приватним підприємцем Штих О.М. договору оренди земельної ділянки для розміщення та експлуатації автозаправної станції», визнання недійсним договору оренди землі площею 0,30 га. від 09.07.2018 р, та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Разом з тим, такі пояснення позивача, які надавались також суду першої інстанції /а.с.124-125 у т.1/ свідчать про його обізнаність про рішення сільської ради і про наявний договір оренди спірної земельної ділянки, який укладений сільською радою і підприємцем Штихом О.М. як власником нерухомого майна, розміщеного на цій земельній ділянці.

Скаржник разом з письмовими поясненнями 05.12.2019 р. надав суду апеляційної інстанції додаткові докази, а саме: договір оренди землі, укладений 09.07.2018 р. П`ятківською сільською радою та підприємцем Штихом О.М. на земельну ділянку площею 0.30 га /а.с. 252-254/; заяву Штиха О.М. до П`ятківської сільської ради про продовження договору оренди земельної ділянки 0,30 га /а.с. 256 у т. 1/; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.05.2011 р., відповідно до якого приміщення автозаправної станції належить на праві власності ОСОБА_9 (частка власності 1/3), ОСОБА_6 (частка власності 1/3), Штиху О.М. (частка власності 1/3), що зареєстровано в установленому порядку /а.с. 257-258 у т. 1/; сертифікат відповідності ЖТ 000898, відповідно до якого Інспекція ДАБК у Житомирській області засвідчила відповідність закінченого будівництва автостанції по АДРЕСА_1 площею 64,02 кв.м в с. П`ятка проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил /а.с. 259 у т. 1/; акт готовності об`єкта до експлуатації від 27.09.2010 р. /а.с. 260-263 у т. 1/; рішення П`ятківської сільської ради № 26 від 06.04.2011 р. про оформлення права власності та визнання готовим до експлуатації закінченого будівництвом об`єкту автозаправну станцію з магазином за адресою АДРЕСА_1 /а.с. 264 у т. 1/; рішення П`ятківської сільської ради № 278 від 06.07.2018 р. про укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,3 га з ФОП Штиху О.М. /а.с. 265 у т 1/.

Позивачем такі документи не додані до матеріалів справи. Представник скаржника в судовому засіданні пояснив, що ці документи не належать йому і не були доступні йому на час розгляду справи в суді першої інстанції, тому такі документи одержані ним та надаються до справи лише на стадії апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів, враховуючи надані представником відповідача пояснення щодо неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, вважає їх обгрунтованими і приймає до уваги надані скаржником докази.

Разом з тим, як зазначено вище, ці документи не несуть інформацію, яка не була відома суду першої інстанції, оскільки позивач у своїх письмових поясненнях, викладених у заяві про уточнення позовних вимог /а.с. 118-128 у т.1/ зазначав про такі факти.

Таким чином, власник нерухомого майна підприємець Штих О .М. має правовстановлювальні документи на спірну земельну ділянку.

Натомість відповідач як орендар 01.10.2018 р. уклав з підприємцем Штихом Олегом Миколайовичем як орендодавцем договір № 25 /а.с.67 у т. 1/ на оренду АЗС (з усім розташованим на її території обладнанням, устаткуванням та пристроями).

За наведених обставин відповідач, який не є власником нерухомого майна, розміщеного на спірній земельній ділянці, в силу закону, не має права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, тоді як підприємець Штих О. М. , ставши власником автозаправної станції, забезпечив оформлення документів на одержання спірної земельної ділянки площею 0,3 га у користування відповідно до норм ст. 377 ЦК України та ст..120 Земельного кодексу України. Отже, у суду відсутні підстави для висновку про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, оскільки в даному випадку саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.

Відповідно, відсутні підстави для покладання на відповідача шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, обрахованої позивачем на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963, оскільки для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, позивачем не доведено складу цивільного правопорушення.

Крім того, оцінюючи позовну вимогу про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, колегія суддів звертає увагу, що у акті перевірки від 18.01.2019 р. № 17-ДК/6/АО/10/01/-19, яким обґрунтовано позовні вимоги, не визначено, яким саме чином відповідач займає земельну ділянку площею 0,2936 га розташовану біля нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача також не змогла надати суду пояснення щодо таких обставин.

Колегія суддів звертає увагу, що в тексті позовної заяви (з урахуванням уточнених позовних вимог) та прохальній частині позивачем не зазначено, в який спосіб необхідно зобов`язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2936 га, розташовану біля нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Неконкретна позовна вимога не дає суду можливості перевірити її правомірність та обґрунтованість. Суд першої інстанції не вжив заходів до усунення порушення вимог до позовної заяви за п.4 ч.3 ст.162 ГПК України ні на стадії відкриття провадження ні на стадіі підготовчого провадження і, вирішуючи спір по суті, не визначив у резолютивній частині рішення, у який спосіб має бути виконане рішення про звільнення земельної ділянки. Таке рішення не відповідає нормам ч.2 ст.236 ГПК України.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки Господарського суду Житомирської області, викладені в рішення від 29.02.2019 р., не відповідають обставинам справи, при цьому суд першої інстанції визнав встановленими обставини, які є недоведеними, та припустився порушень як процесуального, так і матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі п. 2, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги судові витрати на оплату судового збору покладаються на позивача згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 277, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Терещука Олексія Олексійовича задоволити. Рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2019 р. у справі № 906/336/19 скасувати.

Ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (10002, м.Житомир, вул.Довженка,45; код 39765513) на користь Фізичної особи-підприємця Терещука Олексія Олексійовича ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 ) 5763,00 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Житомирської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № 906/336/19 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 24 грудня 2019 року

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.