Справа №  1-153/10

ПОСТАНОВА

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді:                                          Бутельської Г.В.

при секретарі:                                                    Нетесі С.М.

за участю прокурора:                            Нєдєльчевої О.П.

адвоката:                                                            ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Рівне, Новоукраїнського району Кіровоградської області, гр.України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого директором ПП «Аліна-сервіс», раніше не судимого, проживаючого: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за наступних обставин.

16 вересня 2009 року біля 14.50 год., ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Деу Ланос», д/н НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, рухаючись по вул. Преображенській в м. Кіровограді зі сторони вулиці Карла Маркса в напрямку вулиці Родимцева, наближаючись до вулиці Кропивницького, порушив вимоги п.2.3 (б) ПДР України, згідно яких, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:   бути уважним, слідкувати за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, слідкувати за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортних засобів та не відволікатися від керування цим засобом в дорозі, п.12.1 вказаних правил, згідно яких, п ід час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним,  п. 12.3 вказаних правил, згідно яких, у  разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, п.16.1 цих правил, згідно яких, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

ОСОБА_2,  під час руху був неуважним, не правильно відреагував на зміни дорожньої обстановки, не виконав вимогу дорожнього 2.1 «Дати дорогу», при виникненні небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу. В результаті чого, при переїзді перехрестя, допустив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ-110307», д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_5

Під час зіткнення автомобіль «ЗАЗ-110307» відкинуло на тротуар, де знаходилась потерпіла ОСОБА_6, котрій було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому верхньої третини обох великогомілкових кісток зі зміщенням уламків, рани чола, які згідно висновку експерта від 28.10.2009р. № 1901 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які викликали довготривалий розлад здоров’я.    

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, не заперечив проти фактичних обставин справи і показав, що 16.09.2009 року біля 14.50 год. рухався на власному автомобілі «Ланос» по вул. Преображенській у м. Кіровограді в напрямку до Дитячої обласної лікарні. Доїжджаючи до перехрестя з вул. Кропивницького, рух на перехресті регулюється світлофором, який на той час працював у режимі жовтого мигаючого сигналу, став пересікати вулицю. В цей час з правого боку по вул. Кропивницького рухався вантажний автомобіль, який закрив видимість  руху транспорту, він не зупинившись продовжив рух і не побачивши транспортний засіб справа відчув удар в правий передній бампер автомобілем «Славута», який рухався по вул. Кропивницького по своїй полосі руху. Від удару автомобіль «Славута» занесло на тротуар, де було збито потерпілу. Ствердив, що вул. Преображенська  була для нього другорядною вулицею. Під час лікування потерпілої надавав їй постійну допомогу. У вчиненому розкаявся. Подав до суду клопотання про закриття справи і звільнення від кримінальної відповідальності  у зв’язку з примиренням з потерпілою.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілої, зазначив, що потерпіла ОСОБА_6 є її донькою, яка в результаті ДТП отримала перелом голеней обох ніг зі зміщенням. В даний час перебуває на лікарняному. Перенесла одну операцію, лікарями передбачається ще одна операція. Також представник ствердив, що потерпіла до підсудного претензій матеріального і морального характеру не має, вказавши, що підсудний повністю оплатив вартість лікування і проведену операцію. Не заперечила проти закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за примиренням з потерпілою.

Цивільні позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 подали заяви про залишення цивільних позовів без розгляду.

Потерпіла ОСОБА_6 подала до суду розписку та заяву про примирення винного з потерпілим. Згідно до яких зазначила, що претензій до підсудного ОСОБА_2 не має, завдана шкода їй відшкодована у повному обсязі.

Згідно квитанцій від 19.01.2010 року за №ПН21992 ОСОБА_2 відшкодовано витрати понесені на лікування ОСОБА_6 Кіровоградською обласною лікарнею у сумі 4690,28 грн.    

Розглянувши клопотання, заслухавши думку прокурора, адвоката, представника потерпілої, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню за наступних підстав.

Органом досудового слідства діяння підсудного ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України. Відповідно до ст.12 КК України, даний злочин за класифікацією злочинів відноситься до злочину невеликої тяжкості. Згідно матеріалів справи ОСОБА_2 раніше не судимий (а.с.133).

У відповідності до ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдану нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Таким чином з аналізу наведеного, суд прийшов до висновку, що підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин вперше, такий злочин є злочином невеликої тяжкості, завдана потерпілому шкода відшкодована в повному обсязі. Враховуючи заяву потерпілої ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про примирення винного з потерпілою, суд вважає, що до підсудного ОСОБА_2 можливо застосувати ст.46 КК України та звільнити від кримінальної відповідальності.  

Керуючись  ст.ст.8, 282 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим, на підставі ст.46 КК України.

Кримінальну справу за обвинуваченням  ОСОБА_2 за ч.1 ст.286 КК України провадженням закрити.

Запобіжний захід підписку про невиїзд скасувати.

Цивільні позови ОСОБА_5 та ОСОБА_7 – залишити без розгляду, що не позбавляє права останніх звернутись за захистом свого порушеного інтересу у порядку цивільного судочинства.  

Постанову слідчого від 28.10.2009 року про накладення арешту на автомобіль «Деу Ланос», д/н НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2 – скасувати.

Судові витрати у сумі 262,92 грн. віднести за рахунок держави.

Речові докази, що повернуті власникам, залишити останнім.  

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом семи діб з дня її винесення до апеляційного суду Кіровоградської області.  

Суддя Ленінського райсуду

м. Кіровограда                                                                          Бутельська Г.В.