У х в а л а

24 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 239/363/17

провадження № 61-22744 ск 19

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 03 вересня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

В с т а н о в и в:

1. У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Селидівського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у розмірі 32 734,00 грн та суми судових витрат.

2. Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 03 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 16 354,00 грн та судовий збір у розмірі 178,67 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково: рішення Селидівського міського суду Донецької області від 03 вересня 2019 року змінено в частині визначення розміру суми грошових коштів та суми судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 25 714,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 256,97 грн; в іншій частині рішення суду залишено без змін; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму судових витрат зі сплати судового збору при зверненні з апеляційною скаргою у розмірі 385,04 грн.

4. 16 грудня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 03 вересня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року.

5. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і направити справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

6. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

7. Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне.

8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

9. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

10. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

12. Як убачається з матеріалів касаційного провадження, ціна позову в даній справі становить 32 734,00 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921*100=192 100 грн).

13. Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

14. В касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім цього, оскільки суд першої інстанції не відніс дану справу до категорії малозначних, а тому на думку скаржника, рішення у даній справі підлягають касаційному оскарженню.

15. Зазначені представником ОСОБА_1 ОСОБА_3 , аргументи суд вважає необґрунтованими, оскільки вони є виключно його суб`єктивними судженнями та зводяться до переоцінки доказів і незгоди з фактичними обставинами, встановленими судами першої та апеляційної інстанцій. Натомість, належних обґрунтувань того, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практикиу касаційній скарзі не зазначено та жодних підтверджувальних доказів до касаційної скарги не додано

16. Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює ціну позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, то її норми поширюються і на повноваження суду касаційної інстанції.

17. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

18. Разом із цим, жодних інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в малозначній справі представником ОСОБА_1 ОСОБА_3 , не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

19. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

20. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

21. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

22. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

23. З урахуванням указаного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

24. З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України,

У х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 03 вересня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя: В. М. Ігнатенко