Справа №33-290 2009 р.

Головуючий у 1 інстанції Крупко О.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2009 року м.Донецьк

Суддя судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області Самойленко А.І. розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Ворошиловського районного суду міста Донецька від 5 лютого 2009 року, якою провадження у справі щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в АДРЕСА_1 не працюючого

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) закрито у зв'язку із закінченням строку притягнення його до адміністративної відповідальності.

Згідно постанови судді начальником МРВ ДАІ ГУМВС України в Донецькій області в суд направлені матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП ОСОБА_2 за те, що він 4.10.2007 року о 15-й годині 20 хвилин на 132 км автодороги Слов'янськ - Маріуполь у встановлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати можливість постійно керувати рух транспортного засобу і безпечно керувати, що стало причиною наїзду на транспортний засіб, який стояв на обочині дороги. Вина ОСОБА_2 в цьому правопорушенні встановлена матеріалами адміністративної справи, однак враховуючи те, що з моменту правопорушення закінчився строк притягнення його до адміністративної відповідальності, передбачений ст.38 КУпАП, справа підлягає закриттю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді в частині визнання його вини у вказаному правопорушенні, посилаючись на те, що в порушення постанови апеляційного суду Донецької області від 3 квітня 2008 року про необхідність виконання вимог ст.280 КУпАП суддя, не досліджуючи матеріали справи, безпідставно дійшов висновку про наявність його вини. Оскільки скарга подана ним з пропуском строку на її подачу, посилаючись на поважність причин, з яких він пропустив цей строк, ОСОБА_2 подав заяву про поновлення цього строку.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав свою скаргу, потерпілого ОСОБА_4, який заперечував проти доводів скарги, перевіривши матеріали справи, вважаю, що заява ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на подачу апеляційної скарги підлягає задоволенню, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

В порушення вимог ст.294 КУпАП в постанові судді зазначено, що вона оскарженню не підлягає, що й було однією з причин пропуску ОСОБА_2 строку на подачу апеляційної скарги. Тому пропущений ним строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

У той же час, доводи апеляційної скарги про безпідставність висновку судді у постанові про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не можуть бути визнані обгрунтованими.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 4 жовтня 2007 року та матеріалів, долучених до нього, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2, порушивши вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух, внаслідок чого вчинив наїзд на автомобіль НОМЕР_2, який належав ОСОБА_4 і стояв на узбіччі дороги. Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми до нього автомобіль ОСОБА_4 стояв на узбіччі, за межами проїжджої частини дороги і ніяких перешкод для руху не створював. Ця подія відбулася у світлий час доби, за ясної, без опадів погоди. Видимість з кабіни водія в напрямку руху становила 500 метрів, видимість вправо - 200 метрів, вліво - 30 метрів. Зазначені обставини та причини дорожньо-транспортної пригоди не оспорювалися самим ОСОБА_2, який підписав протокол, погодившись з його змістом, та письмово підтвердив їх у своєму поясненні.

Згідно протоколу судового засідання від 5 лютого 2009 року адміністративна справа була розглянута суддею за участі ОСОБА_2, який визнав факт вчинення ним наїзду на автомобіль ОСОБА_4. Його твердження про те, що причиною ДТП була погана видимість та приступ кашлю у нього, обґрунтовано не були взяті суддею до уваги, оскільки ці обставини не виключали необхідність додержання ним вимог п.12.1 Правил дорожнього руху. Крім цього, його твердження про погану видимість на дорозі суперечать даним протоколу огляду місця події, зазначеним вище. В судовому засіданні суддею були досліджені матеріали адміністративної справи. Тому доводи скарги ОСОБА_2 про безпідставність визнання його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і про порушення суддею вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи, не можуть бути визнані обгрунтованими.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Поновити ОСОБА_2 строк на подачу апеляційної скарги.

Постанову судді Ворошиловського районного суду міста Донецька від 5 лютого 2009 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Ця постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.