Справа № 415/7547/17

Провадження № 22-ц/810/966/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року   м.Сєвєродонецьк

Луганськийапеляційний суд у складіколегіїсуддівсудовоїпалати з розглядуцивільних справ:

головуючого - Авалян Н.М. (суддя-доповідач)

суддів– Єрмакова Ю.В., Луганської В.М.

за участю секретаря судового засідання– Сінько А.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області (суддяФастовець В.М.)

від 23 жовтня 2019 року

у справі про розірвання шлюбу

учасники справи

позивач – ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

встановив:

       Заочним рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 12 березня 2018 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1

21 вересня 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суд з заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки врішенні суду про розірвання шлюбу не вирішено питання про залишення їй після розірвання шлюбу прізвища чоловіка « ОСОБА_4 ».

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 23 жовтня 2019 року в ухваленні додаткового рішення за заявою позивачки відмовлено.

Позивачка просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В судове засідання учасники справи не з`явились, що відповідно до частини другої статті 372 Цивільного процесуального кодексу України не перешкоджає апеляційному розгляду справи з огляду на те, що вони належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

       Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

       Відмовляючи в ухваленні додаткового судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не заявляла вимоги про залишення їй після розірвання шлюбу прізвища чоловіка.

       Проте, цей висновок не відповідає матеріалам справи, оскільки в позовній заяві  позивачкою зазначено «Після розірвання шлюбу прошу залишити мені прізвище чоловіка  ОСОБА_4 » (а.с.2).

Крім того, прохання позивачки щодо прізвища після розірвання шлюбу не є позовною вимогою, а є обов`язковою складовою резолютивної частини рішення про розірвання шлюбу.

Так, частина восьма статті 294 Цивільного процесуального кодексу України імперативно визначає, що у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Цей припис норми процесуального права кореспондується з нормами матеріального права.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до частини третьої статті 115 Сімейного кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

       Отже, суд першої інстанції при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення порушив норми процессуального права та допустив неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування ухвали і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.369,374,379,381-384,388,389 Цивільного процесуального кодексу України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 23 жовтня 2019 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набираєзаконноїсили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий:                                                                        Н.М.Авалян

Судді:                                                                                Ю.В.Єрмаков

                                                                                       В.М.Луганська