Справа № 11-124/2010                         Головуючий 1 інстанції: Шитченко Н.В.

Категорія – ст. 162 ч.1 КК України   Доповідач: Мельниченко Ю.В.  

У  Х  В  А  Л  А  

І  М  Е Н Е  М      У  К  Р  А Ї  Н  И  

18 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :

головуючого:                   Навозенко Л.С.

суддів:     Мельниченка Ю.В., Миронцова В.М.

за участю прокурора:     Щербака О.В.

засудженого:                   ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Чернігівського районного суду від 11 грудня 2009 року.

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 освіта середньо-спеціальна, не одружений, не працюючий, раніше судимий: 04 червня 2002 року Чернігівським районним судом за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; звільнився за постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 11 вересня 2006 року умовно-достроково на 10 місяців 18 днів; 03 липня 2008 року Чернігівським районним судом за ст. ст. 309 ч. 1, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, -

Засуджений за ст. 162 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного вироком Чернігівського районного суду від 3 липня 2008 року у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначено покарання у виді двох років позбавлення волі.

Судом  засуджений визнаний винним в тому, що 11 травня 2008 року, близько 9-ї години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, умисно порушивши недоторканість житла, з метою скоєння крадіжки, вийнявши фанеру з віконної рами, незаконно проник до будинку АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_3

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду від 11 грудня 2009 року змінити в частині призначеного покарання призначивши покарання  у виді обмеження волі. Просить взяти до уваги давність скоєного злочину та  його тяжкість.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію не обґрунтованою, засудженого, який підтримав доводи своєї апеляції, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.

Так, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1  у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, яким суд дав належну юридичну оцінку.

    У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами подій злочину, дії засудженого ОСОБА_1  правильно кваліфіковані за ст. 162 ч. 1 КК України.

    Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_1 , суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, призначив його враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу засудженого, врахував відсутність обставин, що пом’якшують покарання та обставину, що його обтяжує, а саме: вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, а тому дійшов вірного висновку про необхідність призначення покарання необхідного й достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів та призначив його у межах інкримінованої санкції статті.

    Беручи до уваги, що вироком Чернігівського районного суду від 03 липня 2008 року ОСОБА_1 засуджений за ч.1 ст. 309, ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, а даний злочин скоєно засудженим до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання вірно призначене за сукупністю злочинів, за правилами ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань.

Призначене засудженому покарання є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів. Тому, підстав для призначення ОСОБА_1 більш м’якого покарання, колегія суддів не знаходить.  

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, щоб потягло за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365 , 366 КПК України судова колегія ,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду від 11 грудня 2009 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

СУДДІ:

Навозенко Л.С.            Мельниченко Ю.В.         Миронцов В.М.