АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці 26 травня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Петлюка В.І.
суддів Станковської Г.А.
Кифлюка В.Ф.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_3 на вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 березня 2009 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Петрашівка Глибоцького району Чернівецької області, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, із середньою освітою, одружений, приватний підприємець, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 років 6 місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області судові витрати в розмірі 2433 грн. 89 коп.
Цивільний позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 завдану злочином моральну шкоду в розмірі 15000 грн.
Вирішено питання по речових доказах.
Згідно вироку суду ОСОБА_4 засуджений за те, що 27 серпня 2008 року біля 20 год.00 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «Фольксваген-Транспортер» д.н. НОМЕР_1 по дорозі Чернівці-Тереблече, зі сторони м. Чернівців у напрямку смт. Глибока, поза межами населеного пункту, зі швидкістю 140 км/год.,
Справа №11-186/2009р. Головуючий у І інстанції Цуренко В.А.
Категорія ст.286 ч.2 КК України Доповідач Станковська Г.А.
наближаючись до 523 км + 120 м, виявивши попутний автомобіль марки «Фольксваген-Венто» д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, який перебував попереду в межах проїзної частини, не вжив заходів для зменшення швидкості, в результаті чого невчасно зреагував на даний автомобіль та допустив зіткнення з ним, в той час, як водій останнього порушуючи вимоги п.п.10.1 та 10.4 ПДР України розпочав маневр розвороту. Внаслідок ДТП водій автомобіля марки «Фольксваген-Венто» д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер на місці.
На вказаний вирок потерпілою ОСОБА_3 подано апеляцію в якій вона, не оскаржуючи юридичну кваліфікацію діяння та міру покарання, призначену засудженому, просить вирок суду від 12 березня 2008 року відносно ОСОБА_4 змінити, задовольнивши її позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 48131 грн. 91 коп., витрати на проведення товарознавчої експертизи в сумі 550 грн., позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 50000 грн. та вжити заходи до забезпечення цивільного позову.
При цьому, потерпіла вказує, що районним судом безпідставно вказано, що автомобіль марки «Фольксваген-Венто» д.н. НОМЕР_2 не належав її чоловікові ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_5 та потерпіла придбали його за власні кошти у ОСОБА_6, тому його знищення під час ДТП спричинило матеріальну шкоду саме їй як потерпілій.
Крім того, потерпіла вказує, що внаслідок смерті ОСОБА_5, вона втратила чоловіка, годувальника, а дитина батька, зазнала важкого душевного стресу, а тому вважає, що визначена судом моральна шкода в розмірі 15000 грн. є несправедливою.
Від засудженого ОСОБА_4 надійшло заперечення на апеляційну скаргу, де він просить залишити вирок суду щодо нього без змін, а апеляцію потерпілої без задоволення. Засуджений в своїх запереченнях зазначив, що причиною вчинення ДТП було порушення вимог ПДР України як ним так і потерпілим. Вказує, що під час розгляду справи судом І інстанції ним було відшкодовано потерпілій 50000 грн. в рахунок погашення матеріальної шкоди, а після проголошення вироку – 5000 грн. моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, потерпілу, яка підтримала свою апеляцію, засудженого та прокурора, які вважають вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції та обговоривши її доводи, судова колегія вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно юридично кваліфікував дії ОСОБА_4, винуватість якого у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених судом доказів і не оспорюється потерпілою у апеляції.
Що стосується відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 48131 грн. 91 коп. та витрати на проведення товарознавчої експертизи в сумі 550 грн., то районним судом вірно зазначено, що автомобіль марки «Фольксваген-Венто» д.н. НОМЕР_2 належить гр. ОСОБА_6, а ОСОБА_5 керував даним транспортним засобом на підставі довіреності. Тому, суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги потерпілої в частині відшкодування вартості пошкодженого транспортного засобу в розмірі 48131 грн. 91 коп. та витрат за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 550 грн. не підлягають задоволенню.
Крім того, судом вірно враховано при вирішенні заявлених позовних вимог і те, що засудженим ще під час судового розгляду справи відшкодовано потерпілій матеріальні збитки в сумі 50000 грн., що підтверджується показами потерпілої та розпискою про отримання грошей (а.с.201).
Колегія суддів вважає, що посилання потерпілої щодо збільшення суми стягнення з засудженого в частині відшкодування завданої моральної шкоди є обґрунтованим, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, суд, визначив розмір моральної шкоди в сумі 15000 грн.. Разом з тим, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню, т.я. є реальними залежно від характеру та обсягу страждань, які визначила позивачка і матеріального стану засудженого.
Що стосується призначеної судом міри покарання, то вона обрана ОСОБА_4 з дотриманням вимог ст. 65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують покарання.
Зокрема, судом було враховано те, що ОСОБА_4 повно та щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв у розкритті злочину, частково відшкодував завдану злочином шкоду, позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а також наявність вини потерпілого у ДТП.
Тому, суд правильно дійшов висновку, що обране покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_3 задоволити частково, а вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 березня 2009 року щодо ОСОБА_4 змінити в частині задоволення стягнення моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 50 тис. грн.. завданої моральної шкоди.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Суду в порядку ст.ст. 409,411 КПК України вирішити питання про долю майна - автомобіля «КАМАЗ-55102» д.н. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_4 і на який накладено арешт слідчими органами під час проведення досудового слідства.
Головуючий Петлюк В.І.
Судді Станковська Г.А.
Кифлюк В.Ф.