АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–182/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 51, 53 - Борисенко П.І.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Бородійчук В.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Іскра І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Агро – Черкаси» с. Білозір’я Черкаського району Черкаської області про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших належних сум при звільненні з роботи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
03 січня 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Приват Агро – Черкаси» про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших належних сум при звільненні з роботи у вересні 2007 року.
В обґрунтування позовних вимог вказувала, що відповідно до наказу № 79/к від 05 жовтня 2005 року вона була прийнята на роботу у відповідача бухгалтером Кам’янобрідського відділку.
Наказом № 53/к від 07 травня 2007 року була переведена на посаду обліковця по паях.
Відповідно до наказу від 10 вересня 2007 року звільнена з роботи за власним бажанням.
При звільненні відповідач не провів з позивачкою (на її думку) розрахунків в день звільнення, у строки визначені ст. 116 КЗпПУ.
Враховуючи наведене позивачка просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі при звільненні в сумі 1653 грн. 95 коп., компенсація за невикористану відпустку за період роботи з 04 жовтня 2005 року по 10 вересня 2007 року в сумі 783 грн. 33 коп., індексацію грошових доходів в сумі 454 грн. 62 коп., середньомісячний заробіток за час затримки належних сум при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України в сумі 11 812 грн. 14 коп., компенсацію грошових доходів в зв’язку з порушенням термінів виплати в сумі 875 грн. 59 коп., заборгованість по розрахунках підзвітних сум згідно авансованих звітів в сумі 1 200 грн., вихідну допомогу в сумі 2 394 грн. 26 коп., моральну шкоду в сумі 7 000 грн., судові витрати в сумі 430 грн., всього 26 607 грн. 89 коп..
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2008 року в позові ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2008 року як незаконне та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а судове рішення до скасування з постановленням нового судового рішення із слідуючих підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, на основі повного і всебічного з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводяться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільнення працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що наказом від 10 вересня 2007 року ОСОБА_6 була звільнена з роботи за власним бажанням. Остаточний розрахунок з нею був проведений 15 квітня 2008 року, що підтверджується довідкою з ПАБ КБ «Приватбанк», що не заперечують і сторони по справі.
Згідно довідки про середньомісячну заробітну плату, виданої ОСОБА_6 бухгалтерією ТОВ «Приват Агро-Черкаси» (а.с. 45) її середньомісячна заробітна плата складала 653,87 грн..
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Відмовляючи ОСОБА_8 у задоволенні її позову за період затримки розрахунку при звільненні, суд виходив з того, що розрахунок позивачки не базується на бухгалтерських даних відповідача і є надуманим, а матеріали, надані відповідачем вказують на те, що з позивачкою на момент звільнення проведено повний розрахунок і вини відповідача в порушенні строків розрахунку немає, оскільки такий строк не порушений. Проте такий висновок суду не може бути визнаний обгрунтованим, оскільки в матеріалах справи є відомості того, що повний розрахунок було проведено лише через сім місяців після звільнення позивачки, 15 квітня 2008 року.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про повну відмову в задоволенні позову ОСОБА_6 є невірним та необґрунтованим і вважає, що позов ОСОБА_6 підлягає до часткового задоволення в частині суми стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Так, середня заробітна плата ОСОБА_6 складала 653,87 грн. і повний розрахунок було проведено через сім місяців після звільнення, тому до стягнення підлягає сума 4577,09 грн. (653,87 грн. х 7 = 4577,09 грн.). Сума 12 503,85 грн., яку просить стягнути позивачка в апеляційній скарзі з відповідача відповідно ст. 117 КЗпП України є необґрунтованою і не підтверджується матеріалами справи.
Згідно інформації ПАТ КБ «Приватбанк» Черкаське ГРУ від 10 березня 2010 року вказано, що на платіжну картку ОСОБА_6 перераховувались банком кошти з ТОВ «Приват Агро-Черкаси» в рахунок виплати заробітної плати і 31 березня 2008 року вказаний рахунок було закрито. Нарахування заробітної плати та інших виплат в період з жовтня 2006 року по вересень 2007 року також підтверджується довідкою про виплату ОСОБА_6 відповідних сум наданих в завіреній довідці бухгалтерії ТОВ «Приват Агро-Черкаси» і такі докази дають підстави визнати вимоги позивачки в частині стягнення заборгованості по заробітній платі і належних їй сум необґрунтованими, оскільки такі розрахунки дійсно були повністю проведені з нею відповідачем.
На підставі наведеного та керуючись ст. 309 ЦПК України, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовільнити частково.
Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Агро – Черкаси» с. Білозір’я Черкаського району Черкаської області про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших належних сум при звільненні з роботи скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_6 задовільнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Агро – Черкаси» с. Білозір’я Черкаського району Черкаської області на користь ОСОБА_6 4577,09 грн. суму стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення вступає в законну силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в 2-х місячний строк з моменту проголошення.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя В.Г. Бородійчук