Судове рішення #8379448

                                                     

    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-626/2010 р                                                             Головуючий по першій інстанції

Категорія:     30                                                                                                                   Бассак Т.Є.

                                                                                                        Доповідач в апеляційній інстанції

                                                                                                                                          Качан О.В.

     РІШЕННЯ

                 іменем України

10 березня 2010 року        Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого             Іваненка В.Д.

суддів                 Качана О.В., Захарової А.Ф.

при секретарі             Шульзі Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ "Черкаський хлібокомбінат" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

                    в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Черкаський хлібокомбінат", треті особи на стороні відповідача – Широковський Д.В. та ВАТ НАСК "Оранта", про відшкодування 12 763,73 грн матеріальної та 2 000 грн моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди посилаючись на те, що 14 травня 2008 року о 9 годині з вини водія Широковського Д.В., який керував належному ВАТ "Черкаський хлібокомбінат" автомобілем НОМЕР_1, та рухаючись по вул. Дахнівській. в м. Черкаси, порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем "Хюндай Санта Фе", держномер НОМЕР_2, що належить позивачу. В результаті зіткнення автомобілю позивача завдано механічних пошкоджень. Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.05.2008 року Широковського Д.В. притягнуто до адміністративної відповідальності та визнано винним за ст. 124 КпАП України, накладено адміністративне стягнення. Частково ВАТ НАСК "Оранта" відшкодувала нанесені збитки в сумі 22027,10 грн, решту збитків в сумі 12763,73 грн просив стягти з ВАТ "Черкаський хлібокомбінат".

 В процесі розгляду справи ОСОБА_3 неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно просив стягнути з ВАТ "Черкаський хлібокомбінат" різницю між фактичними матеріальними збитками в сумі 31853,83 грн, які він поніс при ремонті автомобіля, та відшкодованими Придніпровським відділенням ВАТ НАСК "Оранта", що складає 6 467,34 грн, моральну шкоду, які він оцінює в 2 000 грн, витрати за правову допомогу в розмірі 2 800 грн та судові витрати.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси до участі в справі в якості третіх осіб на стороні відповідача залучено ВАТ НАСК "Оранта" та водія Широковського Д.В.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.12.2009 року  змінені позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_3 500 грн моральної шкоди, 47 грн судових витрат та 150 грн за правову допомогу. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3 оскаржив його в повному об’ємі, в апеляційній скарзі вказує, що дане рішення є необ‘єктивне  та таке,  яке ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального просить його повністю скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Зокрема вказує на порушення вимог ст. 1194 ЦК України якою передбачено обов’язок особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність відшкодувати потерпілому різницю між страховим відшкодуванням та фактичним розміром збитків у випадках, коли страхові виплати не покривають повністю завданої шкоди. Витрати на правову допомогу, стягнуті судом, не відповідають понесеним фактичним затратам.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню по наступних мотивах.

До ВАТ НАСК "Оранта" позов про стягнення різниці між збитками з урахуванням зносу автомобіля в сумі 22027,10 грн та без урахування зносу в сумі 28775,12 грн ОСОБА_3 не пред’являв. 4.08.2009 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси поступила заява про уточнення позовних вимог, в якій ставиться вимога про стягнення з Придніпровського районного відділення ВАТ НАСК "Оранта" 4059,39 грн. Суд обґрунтовано не визнав Придніпровське районне відділення ВАТ НАСК "Оранта" відповідачем, оскільки відділення не має статусу юридичної особи, а заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України. 28.05.2009 року Придніпровським районним судом м. Черкаси винесено протокольно ухвалу про залучення ВАТ НАСК "Оранта" до участі в справі в якості третьої особи.

Можливість пред’явити позов до ВАТ НАСК "Оранта" про стягнення різниці між 28775,12 грн та виплаченими 22027,10 грн ОСОБА_3 не втратив. Апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляції, в якій не наведено підстав передбачених ст. 311 ЦПК України для направлення справи на новий судовий розгляд.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовуються сторонами н6аступні обставини.

14.05.2008 року з вини водія Широковського Д.В., який перебував у трудових відносинах з ВАТ "Черкаський хлібокомбінат" та виконуючи трудові обов’язки керував автомобілем ГАЗ 3307, що належить ВАТ, відбулося ДТП в якому автомобіль позивача зазнав механічних ушкоджень. Страховим комісаром було складено акт вартості відновлюваного ремонту автомобіля позивача, який склав 28779,12 грн без врахування фізичного зносу або 22027,10 грн з урахуванням фізичного зносу автомобіля. Безпосередньо в протоколі (акті) огляду транспортного засобу страховим комісаром зроблено застереження, що в разі перевищення витрат на ремонт необхідно повідомити страхову компанію для узгодження додаткових витрат. ОСОБА_3 без узгодження із страховою компанією замовив та провів ремонт свого автомобіля у приватного підприємця на суму 31853,83 грн. Оскільки додаткові витрати не узгоджені із страховиком, суд відмовив у позові.

Встановлені судом першої інстанції обставини в апеляційній скарзі ОСОБА_3 не оскаржує, посилається лише на порушення норм ст. 1194 ЦК України, яка передбачає обов’язок страхувальника відшкодувати різницю понесених витрат не покритих страховиком.

Колегія вважає, що висновок суду про відмову в цій частині позову обґрунтований наявними у матеріалах справи доказами.

Зокрема із змісту протоколу (акту) огляду транспортного засобу за № 371 від 15.05.2008 року (а.с. 28) з яким ознайомлений під розписку ОСОБА_3, вбачається наступне застереження: "Якщо під час ремонту будуть виявлені приховані пошкодження, про це слід повідомити страхову компанію з метою складання додаткового протоколу. В іншому випадку страхова компанія не приймає до розгляду претензії щодо зазначених пошкоджень". Назви пошкоджених деталей у протоколі перераховані в 22 пунктах, а в п. 23 зазначено: "можливі додаткові пошкодження після розбирання т.з." Згідно із змістом накладної № 397 від 20.05.2008 року, виданої приватним підприємцем ОСОБА_6, замінено деталей по 29 найменуванням, тобто більше ніж в протоколі страхового комісара. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та в судовому засіданні його представник не заперечують факту, що заміну деталей автомобіля, які не вказані в протоколі страхового  комісара, із страховою компанією не погоджено.

У засіданні колегії представник страховика показав, що у випадку коли під час ремонту виявляються інші дефекти, не виявлені під час поверхневого огляду, власник автомобіля разом із представником страхової компанії зобов’язані звернутися до офіційного представника компанії-виробника автомобілів в Україні. Якщо офіційний представник виробника підтвердить необхідність додаткового ремонту, страхова компанія безумовно відшкодовує його вартість.

Оскільки ОСОБА_3, достовірно знаючи про наслідки самостійного, без погодження із страховиком, збільшення вартості ремонту, виконав такий ремонт, він втратив право на стягнення із страховика відшкодування перевищення дійсної вартості ремонту над вставленою висновком страхового комісара.

Відшкодування у відповідності із ст. 1194 ЦК України виплачує страхувальник, в даному випадку ВАТ "Черкаський хлібокомбінат", лише у випадку, коли розмір відповідальності страховика не покриває повного розміру збитків. По даній справі ліміт відповідальності страховика відповідно до п. 4.2 Договору обов’язкового страхування за № 20 від 3.03.2008 року, становить 35000 грн, розмір франшизи відповідно до п. 4.5 становить 0% (нуль грн.) –  а.с. 23.

За наведених обставин в разі звернення ОСОБА_3 до страховика про перерахунок розміру відшкодування, страховик мав можливість відшкодувати дійсний розмір збитків до 35000 грн, що повністю покриває всі фактично понесені витрати на ремонт. Звернувшись до приватного підприємця, а не до офіційного представника виробника автомобілів, без погодження із страховиком, ОСОБА_3 втратив право на відшкодування страховиком повної вартості ремонту.

Наведені обставини підтверджують висновок суду першої інстанції про те, що ліміт відповідальності страховика перевищує розмір понесених фактичних витрат, позивач мав можливість отримати повне відшкодування від страховика і не отримав його по власній вині. За встановлених обставин вимоги ст. 1194 ЦК України не можуть бути застосовані до ВАТ "Черкаський хлібокомбінат", який не має обов’язку відшкодовувати витрати в порядку ст. 1194 ЦК України.

В резолютивній частині рішення суд не вказав з кого стягуються моральна шкода та інші витрати. Оскільки ВАТ НАСК "Оранта" не є відповідачем по справі, із змісту позовних вимог та мотивувальної частини судового рішення вбачається, що стягнення проведено із ВАТ "Черкаський хлібокомбінат", резолютивну частину рішення суду необхідно змінити, вказавши на ВАТ "Черкаський хлібокомбінат" як на особу, з якої слід проводити стягнення.

Стосовно компенсації витрат на правову допомогу слід виходити із положень ст. 88 ЦПК України – відшкодовуються понесені і документально підтверджені витрати. Документ на підтвердження понесених витрат повинен мати певні реквізити – бланки, печатки, відмітки про сплату, якщо касова книга – прошнурована і пронумерована та завірена посадовою особою. Розписка адвоката на а.с. 166 не може бути прийнята як документ про сплату витрат на правову допомогу і в зв’язку з цим колегія не вбачає підстав для зміни рішення в цій частині.  

Питання про збільшення розміру моральної шкоди апелянт та його представник в апеляційній інстанції не ставили.

Керуючись ст. 307, 309 ЦПК України, колегія

             в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ "Черкаський хлібокомбінат" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково, рішення суду змінити.

Стягнути з ВАТ "Черкаський хлібокомбінат" на користь ОСОБА_3 500 грн моральної шкоди, судових витрат: 17 грн судового збору, 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 150 грн витрат на правову допомогу.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення колегії та рішення суду першої інстанції набувають законної сили з моменту проголошення рішення колегії та можуть бути оскаржені до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня проголошення рішення колегії.

Головуючий         /підпис/

Судді             /підписи/

Згідно з оригіналом

Суддя                                                   О.В. Качан

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація