Справа № 10-19/2010 р. Головуючий І інстанції: Висоцька Н.В.
категорія – санкція Доповідач: Баглай І.П.
У Х В А Л А
Іменем України
5 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області у складі:
головуючого судді Баглая І.П.,
суддів Білоброва В.Д., Борисенка І.П.,
з участю прокурора Ходики О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляцією прокурора Корюківського району на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 січня 2010 року,
встановила:
Цією постановою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тютюнниця, Корюківського району, Чернігівської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, вдівця, пенсіонера, мешканця АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
відмовлено в задоволенні подання слідчого Корюківського РВ УМВС України в Чернігівській області про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту.
Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України не судимий, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, має постійне місце проживання, свою вину у скоєнні злочину визнає повністю, кається у вчиненому, обіцяє з’являтися на виклики слідчого і суду та не порушувати правил перебування на волі. Також суд прийняв до уваги, що обвинувачений негативно характеризується за місцем проживання, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, врахував розмір наркотичних засобів, які були предметом збуту.
Не погодившись з постановою суду, прокурор Корюківського району подав апеляцію в якій просить постанову скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. На його думку суд не врахував, що ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, хоч і вважається не судимим в силу ст. 89 КК України, проте раніше притягався до кримінальної відповідальності за тяжкий злочин, проживає самотньо, ніде не працює. Вказані обставини вважає такими, які свідчать, що збут наркотичних засобів є для обвинуваченого додатковим заробітком. Крім того зазначає, що дані про особу обвинуваченого вказують про можливість ухилення його від слідства та суду.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити з викладених в ній підстав, дослідивши матеріали судової та кримінальної справ, колегія суддів підстав для задоволення апеляції не знаходить.
Відповідно до ст. 148 Кримінально-процесуального кодексу України, запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду, або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Як вбачається з матеріалів справи, в поданні слідчого про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді взяття під варту не наведені будь які переконливі доводи, які б свідчили про намір або можливість обвинуваченого ОСОБА_1 ухилитися від слідства та суду, або перешкодити встановленню істини у справі. Також, не зазначені ці доводи і в апеляції.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, на момент розгляду апеляції досудове слідство у справі по обвинуваченню ОСОБА_1 закінчено, обвинуваченого ознайомлено з матеріалами справи, а тому підстави для обрання йому запобіжного заходу у виді взяття під варту відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора Корюківського району залишити без задоволення, а постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 січня 2010 року про відмову в задоволенні подання слідчого Корюківського РВ УМВС в Чернігівській області про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді взяття під варту – без змін.
Судді:
І.П. Баглай В.Д. Білобров І.П. Борисенко