У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Сінані О.М.,
суддів - Даніла Н.М.,
- М’ясоєдової Т.М.,
при секретарі - Печуріні Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, за апеляційною скаргою прокурора м. Євпаторії на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 травня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 в квітні 2009 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.01.2009 року між ним та відповідачкою укладений договір купівлі-продажу об’єкту нерухомості в цілому – адміністративної будівлі літ. „А”, загальною площею 911 кв.м., розташованої за адресою: Сакський район, АДРЕСА_1. На виконання договору він сплатив ОСОБА_3 вартість об’єкту в сумі 423500 грн., продавець прийняла грошові кошти та передала йому об’єкт, що підтверджується актом передачі майна. З метою оформлення права власності на об’єкт, він звернувся до КРП БРТІ м. Євпаторії, проте йому відмовлено з посиланням на те, що договір не посвідчений нотаріально. Від нотаріального оформлення договору відповідачка відмовилась. На підставі викладеного просив визнати дійсним договір купівлі-продажу зазначеного майна та визнати за ним право власності на спірний об’єкт нерухомості, зобов’язати КРП БРТІ м. Євпаторії здійснити реєстрацію права власності.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 18 травня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволений в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор м. Євпаторії, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду, а справу передати на новий розгляд. Зазначив, що судом порушені правила виключної підсудності, що відповідно до ст. 311 ч. 1 п. 6 ЦПК України, є підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представників позивача та відповідача, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 10.01.2009 року продала, а ОСОБА_2 купив адміністративну будівлю літ. „А”, загальною площею 911 кв.м., розташовану за адресою: Сакський район, АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчений.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд виходив з того, що на спірні правовідносини розповсюджується дія ст. 220 ч, 2 ЦК України, відповідно до якої якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
З такими висновками не погоджується колегія суддів та вважає, що вони зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Так, відповідно до ст. 210 ч. ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною 3 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.
Таким чином, застосовуючи до спірних правовідносин вимоги ст. 220 ч. 2 ЦК України, місцевий суд не з’ясував, чи є договір купівлі-продажу спірного майна вчиненим та укладеним.
Окрім того, відповідно до 114 ч. 1 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Враховуючи, що адміністративна будівля літ. „А”, загальною площею 911 кв.м., розташована за адресою: Сакський район, АДРЕСА_1, колегія суддів вважає, що Євпаторійським міським судом порушено правило виключної підсудності, що відповідно до ст. 311 ч. 1 п. 6 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 311 ч. 1 п. 6, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу прокурора м. Євпаторії задовольнити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 травня 2009 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності передати за підсудністю на новий розгляд до Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного суду України.
Судді: