АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

У Х В А Л     А

    23 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах  Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді : Сіротюка В.Г.

Суддів   : Сінані О.М.,

  Даніла Н.М.,

з участю секретаря : Печуріна Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи – ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення суми завдатку та матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Ялта на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2009 року,

В С Т А Н О В И Л А :

    Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2009 року відмовлено в прийнятті зустрічного позову заступника прокурора міста Ялта в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_11 про зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, заступник прокурора міста Ялта подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою вирішити питання про задоволення клопотання про прийняття зустрічного позову, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про недоцільність його спільного розгляду з первісним позовом у зв’язку з відсутністю їх взаємопов’язаності одним правовідносинам.

Такі висновки місцевого суду не відповідають нормам процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 123 Цивільного процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

 Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7, треті особи – ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про стягнення суми завдатку та матеріальної шкоди.

У попередньому судовому засіданні суду першої інстанції заступник прокурора міста Ялта в порядку статей 3, 45 Цивільного процесуального кодексу України та на підставі статті 361 Закону України «Про прокуратуру» пред’явив зустрічний позов в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зміст первісного та зустрічного позовів за характером вказує на правовідносини щодо невиконання зобов’язань за договором, укладеним між сторонами 01 листопада 2006 року.

За таких обставин, висновки суду суперечать обставинам справи.

Відповідно до роз’яснень, наведених в абзаці 1 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об’єднання і роз’єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123-126 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції безпідставно відмовлено в прийнятті зустрічного позову заступника прокурора міста Ялта інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Розглядаючи апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про відмову у прийнятті зустрічного позову, колегія суддів не може не враховувати конституційні положення щодо забезпечення апеляційного оскарження судових рішень, зазначені в рішенні Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року по справі № 1-7/2010.

Зокрема, як вбачається з Рішення Конституційного Суду України, у статті 293 Цивільного процесуального кодексу України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, який не є вичерпним.

Конституційний Суд України визнав, що положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, слід розуміти так, що у цивільному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом.

Правилами пункту 3 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Виходячи з наведеного та керуючись пунктом 3 частини першої статті 312, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Ялта задовольнити частково.

Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2009 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.

Судді:

В. Сіротюк О. Сінані Н. Даніла