Постанова

Іменем України

20 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 760/20322/18

провадження № 61-19293св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва, у складі судді Кушнір С. І.,

від 07 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І., від 07 жовтня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі») про захист прав споживачів.

В обґрунтування позову зазначала, що починаючи з початку 2008 року, житловий будинок АДРЕСА_1 , було підключено до електромережі приватного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПрАТ «Київенерго»).

Для проведення розрахунків за електроенергією, що споживається на даному об`єкті, було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я позивача.

Облік електричної енергії здійснювався засобом обліку типу СО - И446М

№ 0364863.

21 лютого 2018 року вона отримала попередження про припинення електропостачання № б/н 2018 р., відповідно до якого, станом на 21 лютого 2018 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 наявна заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 51 116,16 грн. Додатково зазначалось, що у разі несплати боргу або ненадання інформації щодо оплати за спожиту електричну енергію, на тридцятий день після отримання такого попередження, електропостачання буде припинено на підставі пункту 27 Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН, Правила), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач направила лист до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) з проханням створення Комісії інформаційно-консультаційного центру по роботі із споживачами електричної енергії з розгляду спірних питань.

Додатково, 16 березня 2018 року на адресу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» було надіслано заяву-скаргу з проханням відстрочити дату відключення енергопостачання, адже, керуючись пунктом 27 абзацу 5 ПКЕЕН, спірні питання щодо заборгованості вирішуються шляхом переговорів між електропостачальником та побутовим споживачем або в судовому порядку. До вирішення спірного питання між сторонами відключення об`єкта побутового споживача не здійснюється.

Проте, у зазначені вище строки відповідачем здійснено відключення енергопостачання до її житла. Такі дії створили значні незручності в щоденному побуті та свідчать про порушення пункту 41 ПКЕЕН щодо отримання споживачем електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами.

22 березня 2018 року порушене нею питання розглянуто на засіданні Комісії інформаційно-консультаційного центру (далі - Комісія ІКЦ). За результатами розгляду, було сформовано лист - відповідь №1/3/012/М12857 від 30 березня 2018 року, відповідно до якого було наголошено на порушенні нею підпунктів 19, 20 та 42 ПКЕЕН, а саме: здійснення оплати за спожиту електроенергію не щомісячно та не допуск до засобу обліку згідно актів про не допуск

від 22 листопада 2014 року та 28 лютого 2015 року. На підставі викладеного, Комісією ІКЦ зроблено висновок: нарахування проведено відповідно до ПКЕЕН на підставі показань приладу обліку (контрольного знімання та з квитанції споживача).

Вважає, що відповідачем в особі керівника ІКЦ Городоцькою Т. С. не дотримано пункти 4.7, 4.8 Розділу ІV, Постанови Кабінету Міністрів України № 299 від 12 березня 2009 року «Про затвердження Положення про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії», оскільки при формуванні споживачу відповіді, представником ІКЦ (керівником ІКЦ) не було занотовано зауваження присутнього представника Держенергонагляду щодо порушення відповідачем пункту 17 ПКЕЕН та статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Приватне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - ПрАТ «Київенерго») не було вчасно проведено повірку засобу обліку, а відповідно до пункту 3.24 ПКЕЕН у разі порушення термінів повірки, а саме: якщо повірка розрахункових засобів обліку не виконана в передбачені терміни з вини електропередавальної організації, електропередавальна організація не має права на виставлення додаткових рахунків, виставлення яких пов`язане з похибкою показів розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Зазначає, що вона, як споживач електроенергії, протягом всього часу користування не здійснювала жодних дій щодо не допуску представників енергопостачальника до засобу обліку. Довготривалий час знаходиться у від`їзді за кордоном, а на час її перебування вдома, жодних візитів представників відповідача не було. Щодо актів про недопуск

від 22 листопада 2014 року та 28 лютого 2015 року їй раніше нічого не було відомо, вона їх не підписувала та не отримувала копій.

16 лютого 2018 року представниками ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» демонтовано лічильник № 0364863 та встановлено новий. Проте, проведення експертизи демонтованого засобу обліку є неможливим, так як представниками відповідача не здійснено пломбування знятого лічильника.

Відповідно до пункту 2.8 Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 червня 2013 року № 322, експертиза лічильника за умови цілісності пломби проводиться комісією протягом 20 днів з дати зняття лічильника.

Вважала, що розрахунок вартості заборгованості, що утворилась за спожиту електроенергію, повинен проводитися за показниками нового лічильника, як про це зазначили в НКРЕКП (лист № 3795/20.2/9-18 від 07 травня 2018 року), а оскільки вона є споживачем електроенергії, постачальником якої є ПрАТ «Київобленерго», яке повинно забезпечити належне обслуговування споживачів, а не створювати спірні правовідносини шляхом невірного застосування норм чинного законодавства.

Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_1 просила зобов`язати ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відновити постачання електричної енергії до об`єкта, що за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язати ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» здійснити перерахунок за спожиту електроенергію, керуючись нововстановленим лічильником.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог з огляду на відсутність відповідачем порушень прав позивача щодо постачання електричної енергії, а тому підстав для покладення обов`язку про здійснення перерахунку за спожиту електроенергію, суд не вбачає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині відновлення постачання електричної енергії до об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи в суді постачання електричної енергії до вказаного об`єкту відновлено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року без змін.

Приймаючи постанову від 07 жовтня 2019 року, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції, що відповідають зібраним у справі доказам, яким дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли між сторонами, і застосовано закон, який їх регулює.

При цьому судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б підтверджували звернення позивача до енергопостачальника для проведення експертизи правильності роботи засобу обліку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року у цивільній справі № 760/20322/18.

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали цивільної справи № 760/20322/18 з місцевого суду.

У листопаді 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову. Вважає, що судами попередніх інстанцій не застосовано норму права, яка в даному випадку підлягає застосуванню, зокрема пункт 21 ПКЕЕН у редакції, яка діяла після 23 серпня 2016 року, тобто на час проведення відповідачем розрахунку заборгованості. Також не застосовано до спірних правовідносин пункт 38 ПКЕЕН, що є підставою для скасування судових рішень.

Зазначає, що у редакції ПКЕЕН, яка діяла до 23 серпня 2016 року, взагалі відсутнє таке поняття як акт про недопуск до приладу обліку, і як наслідок не передбачено порядку його складання постачальником електричної енергії, що свідчить про те, що акти про недопуск від 22 листопада 2014 року та

28 лютого 2015 року є недостовірними.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У грудні 2019 року ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» подало відзив на касаційну скаргу, в якій посилається на те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а оскаржені судові рішення ухвалені відповідно до вимог чинного законодавства.

Вважали, що судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права, при розгляді справи не було допущено порушення норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що із 2008 року житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , підключено до електромережі ПрАТ «Київенерго».

Для проведення розрахунків за спожиту електроенергію за вказаною адресою ПрАТ «Київенерго» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 Договір про користування електричною енергією між сторонами не укладався.

Облік електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1

до 16 лютого 2018 року здійснювався приладом обліку типу СО-И446М (5) № 0364863.

Під час проведення 24 травня 2012 року технічної перевірки лічильника

СО-И446М (5) № 0364863 на підставі розпорядження № 3419 від 24 травня 2012 року складено акт та зафіксовано показання 48396 кВтг; 09 грудня

2013 року під час огляду цього ж лічильника зафіксовані показання

55080 кВтг, що підтверджено витягом з контрольного огляду лічильника.

Оплата за спожиту електричну енергію позивачем проводилася в порушення пункту 20 ПКЕЕН не щомісячно.

У 2014 році на особовий рахунок № НОМЕР_1 надійшла одна оплата у розмірі 1 154,20 грн; у 2015 році - три оплати у розмірі 4021,20 грн, 4021,20 грн та 3550 грн відповідно; у 2016 році - дві оплати у розмірі 4227,60 грн та 1 582,50 грн відповідно; у 2017 році - одна оплата у розмірі 1 000 грн.

Остання оплата із зазначенням показань приладу обліку 62661 кВтг надійшла на особовий рахунок позивача 19 грудня 2015 року.

22 листопада 2014 року та 28 лютого 2015 року фахівцям ПрАТ «Київенерго» відмовлено у доступі до приладу обліку позивача для проведення контрольного зняття показань, в тому числі повірки, що підтверджується відповідними актами про не допуск до приладу обліку.

Оплати на особовий рахунок № НОМЕР_1 позивача з грудня 2015 року надходили без зазначення показань, нарахування до 16лютого 2018 року проводились за розрахунковими показаннями, визначеними відповідно до фактичного середньодобового споживання електроенергії за попередній період.

16 лютого 2018 року фахівці ПрАТ «Київенерго» для обліку спожитої електроенергії за адресою позивача встановили на опорі повітряних ліній прилад обліку типу MTX 1 A10.DF.2LO-Y04 (6) № 01264783 на показаннях 000000/000000 кВтг (день/ніч), який має функцію обліку спожитої електроенергії за періодами часу. Раніше встановлений у споживача прилад обліку типу СО-И446М (5) № 0364863 розпломбовано на показаннях 07383 кВтг та проведено фотофіксацію показань лічильника. На підставі зафіксованих показань проведено перерахунок за фактичними показаннями лічильника.

Суди встановили, що у період з 19 грудня 2015 року до 16 лютого 2018 року прилад обліку типу СО-И446М (5) № 0364863 дійшов до 99999 кВтг та почав відлік спочатку (з 0).

Згідно з актом технічної перевірки № 1801 від 16лютого 2018 року під час заміни приладу обліку № 0364863 на прилад обліку № 01264783 порушень ПКЕЕН та/або невідповідності ПУЕ не виявлено.

Після отримання фактичних показань приладу обліку, відповідачем у відповідності до пункту 21 ПКЕEH було здійснено перерахунок за середнім споживанням між датами зняття показів і визначено заборгованість у розмірі 51 116,16 грн станом на 21 лютого 2018 року про що енергопостачальник, у відповідності до пункту 27 ПКЕЕН, надав споживачу попередження про припинення електропостачання.

Після отримання попередження про відключення, споживач 03 березня

2018 року звернулася до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕКП) із заявою-скаргою.

НКРЕКП листом від 13 березня 2018 року № 1975/20/9-18 доручило здійснити розгляд звернення ІКЦ ПрАТ «Київенерго».

На виконання доручення НКРЕКП, розгляд звернення позивача здійснював інформаційно-консультаційний центр ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». За результатами розгляду ІКЦ, згідно з протоколом № 27 від 22 березня

2018 року, зроблений висновок про те, що нарахування проведено відповідно до ПКЕЕН на підставі показань приладу обліку (контрольного знімання та з квитанції споживача).

Повірка приладу обліку типу СО-И446М (5) № 0364863 проведена 08 березня 2005 року Міжповірочний інтервал приладу обліку

СО-И446, становить 8 років. Строк служби такого типу приладу обліку становить не менше 32 років.

Таким чином прилад обліку підлягав повірці з 09березня 2013 року, однак повірка не була проведена не з вини енергопостачальника, оскільки споживач неодноразово не надавав доступу до приладу обліку.

Листом від 12 червня 2018 року № 4794/20/9-18 НКРЕКП зазначило, що ПКЕЕН, на даний час, не передбачено процедури здійснення енергопостачальником перерахунку за спожиту електричну енергію побутовому споживачу у разі, якщо проведення експертизи засобу обліку з дотриманням вимог чинного законодавства неможливо.

Неможливість проведення експертизи заміненого приладу обліку типу СО-И446М (5) № 0364863 не заперечується позивачем.

23 березня 2018 року згідно з нарядом-завдання № 95 було здійснено відключення електропостачання до будинку позивача.

11 вересня 2018 року при виконанні заявки на підключення встановлено, що підключення здійснено, покази приладу обліку змінюються, про що складено акт № 2951 від 11 вересня 2018 року.

11 вересня 2018 року здійснено контрольний огляд засобу обліку типу MTX 1А10.DF.2LO-Y04 (6) № 01264783, спожитої електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 , та зафіксовано покази приладу обліку: 180 - 001615; 181 - 000385; 182 - 001229, що підтверджено актом від 11 вересня 2018 року.

Із картки споживача (особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 ) суди встановили, що покази приладу обліку типу MTX 1A10.DF.2LO-Y04 (6) №01264783, спожитої електроенергії по АДРЕСА_1 , починаючи з дати встановлення 16 лютого 2018 року, постійно змінюються.

Таким чином, постачання електричної енергії до об`єкта, що за адресою:

АДРЕСА_1 , відновлено та споживання електричної енергії здійснюється.

07 лютого 2019 року проведена технічна перевірка та схеми підключення засобу обліку електричної енергії, збереження пломб у побутового споживача ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено акт № 136 від 07 лютого 2019 р.

Згідно з акту № 136 від 07 лютого 2019 року, проведено контрольний огляд приладу обліку типу МТХ 1А10.DF.2LO-Y04 (6) № 01264783. Лічильник працює вірно, клемну кришку опломбовано пломбою № НОМЕР_3 , фасадний ящик - С42-9045. Показники лічильника змінюються. Порушення Правил не виявлено.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками на час існування спірних правовідносин регулювалися Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 № 1357 (зі змінами та доповненнями) (далі - ПКЕЕН).

Згідно з пунктом 19 ПКЕЕН, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.

Відповідно до пункту 20 ПКЕЕН, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Відповідно до пункту 21 ПКЕЕН (в редакції до 20 вересня 2016 року) знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладу обліку та оформлення платіжних документів споживачем.

Відповідно до пункту 21 ПКЕНН (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 591 від 23 серпня 2016 року) знімання показів засобів обліку провадиться електропостачальником (електророзподільним підприємством) та/або побутовим споживачем щомісяця, відповідно до умов договору. Побутовий споживач, як правило знімає покази засобу обліку на перше число місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

При цьому, відповідно до пункту 42 ПКЕЕН, споживач зобов`язаний зокрема: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред`явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об`єкта для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки.

Пунктом 30 ПКЕЕН передбачено, що якщо доступ до засобу обліку неможливий, представник енергопостачальника виписує платіжний документ на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період, про що робиться відповідна позначка в особовому рахунку побутового споживача.

Якщо протягом двох розрахункових періодів представник енергопостачальника не мав доступу до засобу обліку, він залишає побутовому споживачу в поштовій скриньці повідомлення про дату наступного відвідання чи прохання передати покази засобу обліку енергопостачальнику. Якщо після цього побутовий споживач не передав відомостей про кількість спожитої електричної енергії, енергопостачальник має право через 30 днів після дати відправлення письмового попередження припинити постачання електричної енергії побутовому споживачу.

Відповідно до пункту 16 ПКЕЕН, у разі сумніву побутового споживача у правильній роботі засобу обліку, він може звернутися до енергопостачальника для проведення експертизи. Після оплати побутовим споживачем вартості робіт енергопостачальник протягом 20 днів проводить експертизу.

У зв`язку з порушенням позивачем порядку оплати за спожиту електричну енергію щомісяця, відповідачем правомірно проводилися нарахування

до 16 лютого 2018 року за розрахунковими показаннями, визначеними відповідно до фактичного середньодобового споживання електроенергії за попередній період.

Встановивши, що на дату закінчення міжповірочного інтервалу жодна із сторін не заявила про своє небажання використовувати покази засобу обліку типу СО-И446М (5) № 0364863, при цьому, електрична енергія на об`єкті споживача споживалась та не встановивши наявності підстав для перерахунку вартості спожитої електроенергії за показами приладу обліку встановленого 16 лютого 2018 року, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про зобов`язання ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» здійснити перерахунок за спожиту електричну енергію керуючись нововостановленим лічильником.

Крім того встановивши, що на час ухвалення рішення у справі постачання електричної енергії до об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 відновлено, суди обґрунтовано відмовили у задоволенні вимог про зобов`язання ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відновити таке електропостачання.

Доводи ОСОБА_1 про те, що судами не застосовано до спірних правовідносин пункт 38 ПКЕЕН, яким передбачено обов`язок відповідача проводити один раз на 6 місяців контрольний огляд засобу обліку, підлягають відхиленню, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, споживач неодноразово не надавав доступу до приладу обліку.

Доводи ОСОБА_1 про те, що пункт 21 ПКЕЕН (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 591 від 23 серпня 2016 року) передбачає визначення середньодобового споживання між двома послідовними зняттями показів засобу обліку здійснених саме електропостачальником, а не споживачем є помилковими, оскільки відповідно до абзацу першого пункту 21 ПКЕЕН (у вказаній редакції) знімання показів засобів обліку провадиться електропостачальником (електророзподільним підприємством) та/або побутовим споживачем щомісяця, відповідно до умов договору.

Посилання у касаційній скарзі на те, що споживач передавав електропостачальнику завищені показники приладу обліку є припущенням.

Таким чином доводи касаційної скарги не спростовують встановлених судами попередніх інстанцій обставин та зроблених ними висновків по суті вирішення справи, не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права або неправильно застосовано норми матеріального права та переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини, неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суди попередніх інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судові рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій без змін.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта