Справа № 2-а-165/10р

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2010 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі

Головуючого - судді Бездідька В.М.,

при секретарі Тищенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Прилуцького ВДАІ  сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови  про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

    Постановою серія СВ № 070035 від 18.02.2010 року  інспектора ДПС Прилуцького  ВДАІ сержанта міліції ОСОБА_2 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450 грн. за скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Позивач вважає вище вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню з наступних підстав:

Так рухаючись у напрямку до перехрестя Гімназична та Костянтинівська, під”їжджаючи до перехрестя чітко бачив  сигнали світлофора, а саме був червоний сигнал світлофора, який забороняв рух. Він зупинив автомобіль таким чином, щоб бачити сигнали світлофора і почав рух транспорту на дозволений сигнал, після чого до нього підійшов працівник ДПС і зазначив, що позивач зупинив свій автомобіль за світлофором, на що останній не погодився, оскільки  такі твердження відповідача не відповідали дійсності. Якби позивач  зупинив автомобіль за світлофором, то такими діями ним би було б створено аварійну обстановку для учасників руху, які рухалися по перехрещуваній дорозі. Жодних фактичних даних, які б підтверджували створення ним аварійної обстановки  в результаті п. 16.3 ПДР України  інспектором не було зафіксовано, що свідчить про правомірність його дій і такі, що не порушують ПДР.

А також лише на підставі  свого внутрішнього переконання, без врахування пояснень, а саме в протоколі він зазначив, що з висновком інспектора не згоден, оскільки зупинився до стійки світлофора,  інспектор зробив категоричний висновок про те, що позивач порушив п. 16.3 ПДР.  Інспектор не надав жодних доказів, крім  своєї впевненості, які б належним чином і правомірно підтверджували існування в моїх діях складу  адміністративного правопорушення щодо проїзду перехресть. З цього приводу  на неправомірність дій відповідача вказує факт недотримання ним вимог Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року „Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису”  де п. 1.6 передбачено виключення випадків складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР. Всі обов”язки,  як учасника дорожнього руху ним були виконані в повному обсязі і належним чином.

Представник позивача в судовому  засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує  та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач  в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що постанова СВ  № 070035 від 18.02.2010 року винесена у повній відповідності до вимог КУпАП. Позивач по справі допустив порушення п. 16.3 ПДР України, що підтверджується відео зйомкою, а тому в межах ч. 2 ст. 122 КУпАП до нього було застосовано стягнення у виді штрафу.

Дослідивши матеріали справи  суд  прийшов до наступного висновку .

                Відповідно до протоколу  про адміністративне правопорушення серія СВ № 069316 від 18.02.2010 року вбачається, що о 16 год. 55 хв. в м. Прилуки по вул. Гімназична ОСОБА_1  керуючи автомобілем Форд д.н.з. НОМЕР_1 при наданні переваги в русі транспортному засобу, який рухався  по перехрещуваній дорозі  на зелений сигнал світлофора не  зупинив свій автомобіль  перед світлофором так щоб бачити його сигнали.

                Згідно постанови СВ 070035  в справі про адміністративне правопорушення інспектора ДПС Прилуцького ВДАІ сержанта міліції ОСОБА_2  від 18 лютого 2010 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді 450 грн. штрафу за порушення п. 16.3 Правил Дорожнього Руху України, яке він допустив під час керування автомобілем „Форд”  д.н.з. НОМЕР_1, що є порушенням вимог ст. 122 ч.2 КУпАП.

           В судовому засіданні  встановлено, що допущене позивачем правопорушення  не створило небезпеки чи перешкоди для інших учасників руху, бо такі були відсутні   в даній дорожній ситуації.

    Стаття 23 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення  є мірою відповідальності і застосовується  з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

    Згідно ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова  особа), уповноважений  вирішувати  справу,  може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і  обмежитись усним зауваженням.

    За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини, суд вважає  за можливе звільнити ОСОБА_1  від адміністративної відповідальності  та обмежитись усним зауваженням

    Керуючись ст.ст. 9, 22, 23, 287-289 КУпАП України, ст.ст. 6, 17, 19, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства, ст.ст. 22, 284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

    Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Прилуцького ВДАІ  сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови  про адміністративне правопорушення – задовольнити.

    Адміністративну справу СВ № 070035  від 18 лютого 2010 року винесену  відносно ОСОБА_1 закрити.

    ОСОБА_1 оголосити усне зауваження.

               Постанову може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий                                                     В.М. Бездідько