С права № 2-331/2010 р.                                                                            категорія – цивільна

РІШЕННЯ

Іменем  України

26 лютого 2010 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Бездідька В.М.,

при секретарі Тищенко О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про право на утримання, -

в с т а н о в и в:

Рішенням суду від 22 січня 2010 року розірваний шлюб між сторонами у справі. Від цього шлюбу вони мають двох малолітніх доньок, які проживають з ОСОБА_1. Позивачка твердить, що відповідач сплачуючи аліменти на утримання дітей не утримує її особисто. Це право забезпечено ст.  84 СК України.

Відповідач позову не визнав, з його пояснень слідує, що останнім часом його заробіток істотно знизився. Тому він не може надавати дружині матеріальну допомогу про яку вона просить.

Суд дослідив матеріали справи і прийшов до наступного висновку.

Відповідач надав суду довідку про доходи на ВАТ «Будмаш», наказ про запровадження скороченого робочого тижня з яких вбачається, що його заробіток не достатній     для утримання позивачки. Інших даних про дохід відповідача суду не надано.

В силу ст. 84 СК України право дружини на утримання виникає за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Тому підстав для задоволення позову немає.

Керуючись ст. ст.ст. 10, 11,15,59-61,88, ч. 3 ст. 212, 213-215,294 ЦПК України, ст. 84 СК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про право на утримання залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий                                                                           В.М. Бездідько

Справа № 2-а-141/2010 р.                                                                                    категорія – адміністративна

ПОСТАНОВА

Іменем  України

4 березня 2010 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Бездідька В.М.,

при секретарі Тищенко О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні м. Прилуки справу за позовом ОСОБА_3 до старшини Прилуцького ВДАІ прапорщика міліції ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними і скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

03.02.2010 року відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення у якому встановив, що позивачка порушила вимоги дорожнього знаку 3.34 ПДР і зупинила автомобіль Форд Транзит д.р.з. 626 69 ММ в зоні дії знаку по вул. Переяслівська у м. Прилуки, Чернігівської області.

Постановою СВ № 069575 від 03.02.2010 року відповідач притягнув ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 300 грн.

Не погоджуючись з діями відповідача позивачка зазначила, що намагалася заїхати на стоянку, де знак 3.34 ПДР не діє, але вона була завалена снігом, включила аварійну сигналізацію, розвантажила автомобіль. Через погодні умови стоянка була вимушена, прибрати транспортний засіб вона не мала можливості, тому ввімкнула аварійну сигналізацію. Крім цього на її думку протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам законодавства.

Відповідач позову не визнав і пояснив, що позивачка утруднила рух на даній ділянці дороги, не бажала прибрати автомобіль на стоянку, що була розчищена, поводила себе зухвало.

Свідок ОСОБА_5 чоловік позивачки підтвердив її свідчення. Пояснив, що стоянка була заметена снігом, позивачка не мала змоги прибрати на неї транспортний засіб. Тому вона вимушена була ввімкнути аварійну сигналізацію і розвантажувати автомобіль на проїжджій частині.

Свідок ОСОБА_6 засвідчила, що автомобіль позивачки перебував на проїжджій частині і на ньому була ввімкнена аварійна сигналізація.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили пояснення відповідача і пояснили, що свідок ОСОБА_5 з’явився на місці події приблизно через пів години після виявлення відповідачем порушення. Стан дорожнього покриття був задовільний а стоянка розчищена.

Суд заслухав учасників процесу, дослідив матеріали справи і прийшов до наступного висновку.

Сторони надали суду фото фіксацію обстановки на місці події. На зображеннях наданих позивачем стоянка автомобілів по вул. Переяслівська заметена снігом. На проїжджій частині дороги стоїть один автомобіль позивачки. Зображення відповідача відрізняються. Дорожнє покриття на них розчищене від снігу. На стоянці знаходяться декілька автомобілів. В усіх випадках сторони визнали, що автомобіль позивачки знаходився на проїжджій частині дороги. З пояснень позивачки слідує, що вона зупинила автомобіль навпроти нежитлового приміщення магазину, який орендує. Включила аварійну сигналізацію і почала розвантажувати привезений товар. Вона ж пояснила, що на стоянці знаходилися і інші автомобілі. Вони заважали поставити транспортний засіб на стоянці біля приміщення її магазину. Вільне місце на стоянці було віддалене, біля магазину «Ситий тато». Сюди вона відігнала свій транспортний засіб на вимогу відповідача. На усіх зображеннях наданих відповідачем позивачка впізнала свій автомобіль.

Тому оцінюючи досліджені докази в сукупності суд надає перевагу свідченням відповідача по справі. Показання свідка ОСОБА_5 про стан дорожнього покриття та причини знаходження автомобіля позивачки на проїжджій частині вул. Переяслівська у м. Прилуки суд визнає неправдивими. Інші порушення законодавства, які на думку позивача мали місце не є підставою для скасування правильної по суті постанови інспектора.

Внаслідок цього позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 3.34 ПДР України в зоні дії дорожнього знаку забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Як передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків, зупинки, стоянки тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тож стягнення накладено у межах санкції даної статті.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_3 відмовити у задоволенні позову до старшини Прилуцького ВДАІ прапорщика міліції ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними і скасування постанови про адміністративне правопорушення СВ № 069575 від 03.02.2010 року.

Постанова може бути оскаржена Київському апеляційному адміністративному суду через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження не пізніше десяти днів після складення тексту постанови в повному обсязі з наступним поданням апеляційної скарги не пізніше двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                           В.М. Бездідько

Справа № 2-а-38/2010 р.                                                                                    категорія – адміністративна

ПОСТАНОВА

Іменем  України

4 березня 2010 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Бездідька В.М.,

при секретарі Тищенко О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні м. Прилуки справу за позовом ОСОБА_9 до інспектора ДПС Рівненської роти ОСОБА_10 про визнання дій неправомірними і скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

28 грудня 2009 року відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП і постановою ВК № 062691 від 28.12.2009 року притягнув ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 300 грн.

Не погоджуючись з діями відповідача позивач зазначив, що швидкості на ділянці дороги не перевищував, дорожні знаки 1.37 встановлені безпідставно, так як дорожніх робіт не проводилося, відповідач зафіксував не його а інший автомобіль, при цьому доказів вимірювання швидкості автомобіля позивача відповідач не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи до суду не з’явився.

Суд заслухав учасників процесу, дослідив матеріали справи і прийшов до наступного висновку.

З довідки наданої позивачем слідує, що він пропустив строк на оскарження постанови відповідача з поважних причин.

 Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд витребовував у відповідача матеріали фото фіксації, проте він цих доказів не надав.

Згідно ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.  

З пояснень позивача суд встановив, що швидкість, зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення належить іншому автомобілю. Цього твердження відповідач не спростував. Тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії інспектора ДПС Рівненської роти ОСОБА_10 по притягненню ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності 28.12.2009 року неправомірними.

Постанову серії ВК 062691 від 28.12.2009 року скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення від 28.12.2009 року відносно ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити.

Постанова може бути оскаржена Київському апеляційному адміністративному суду через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження не пізніше десяти днів після складення тексту постанови в повному обсязі з наступним поданням апеляційної скарги не пізніше двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                           В.М. Бездідько