Постанова

Іменем України

20 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 750/7439/18

провадження № 61-5398св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Друга Чернігівська державна нотаріальна контора,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 26 листопада 2018 року у складі судді Карапута Л. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Бобрової І. О., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Друга Чернігівська державна нотаріальна контора, у якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу 18/25 частин квартири АДРЕСА_1 , укладений 30 серпня 2012 року між ним та відповідачем, що посвідчений державним нотаріусом Другої Чернігівської державної нотаріальної контори та зареєстрований у реєстрі за № 1-2020.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 30 серпня 2012 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу 18/25 частин квартири АДРЕСА_1 , який посвідчений державним нотаріусом. За домовленістю з відповідачем він мав отримати 8 000,00 доларів США, що на момент укладення договору еквівалентно 64 000,00 грн. Перед підписанням договору він отримав від ОСОБА_2 32 000,00 грн, а решту суми, за домовленістю, мав отримати разовим платежем протягом двох місяців.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 не виконала домовленості та не повернула йому решту коштів за договором купівлі-продажу, яка станом на сьогоднішній день знецінилась, що не відповідає його волевиявленню, та оскільки відповідач навмисно ввела його в оману щодо строку остаточного розрахунку, позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 26 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що зазначені позивачем підстави для визнання договору недійсним, зокрема, з підстав обману щодо строків остаточного розрахунку відсутні, оскільки в договорі купівлі-продажу сторонами визначений строк остаточного розрахунку до 30 серпня 2022 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясували обставини, що мають значення для вирішення справи, не надали належної оцінки його доводам і наданим доказам та дійшли необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

ОСОБА_2 подала заперечення, в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Друга Чернігівська державна нотаріальна контора, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Витребувано з Деснянського районного суду міста Чернігова зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 30 серпня 2012 рокуміж сторонами укладений договір купівлі-продажу частини квартири(далі - договір), згідно з яким ОСОБА_1 (продавець) передає за плату 18/25 частин квартри АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_2 (покупець), а остання приймає вищевказану частину квартири і сплачує за неї обумовлену грошову суму.

Відповідно до пункту 2.1 договору продаж частини квартири за домовленістю сторін вчиняється за узгодженою між сторонами ціною, яка є остаточною, не підлягає будь-яким змінам та складає 64 000,00 грн, з яких отримано готівкою продавцем до підписання договору купівлі-продажу - 32 000,00 грн, а решта 32 000,00 грн буде отримана разовим готівковим платежем продавцем від покупця у строк до 30 серпня 2022 року.

Пунктом 2.2 договору визначено, що сторони підтверджують передачу готівкою 32 000 грн за продану частину квартири. На час підписання цього договору сторони не мають одна до одної претензій.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу квартири або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, і настання певних юридичних наслідків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (частина перша статті 204 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу) такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суди встановили, що позивач за власним волевиявленням уклав із відповідачем договір купівлі-продажу.

Укладаючи вказаний договір, позивач погодився з усіма його умовами, в тому числі й з тим, що продаж частини квартири вчиняється за домовленістю сторін за узгодженою між ними ціною, визначеною у гривнях, яка є остаточною, що складає 64 000,00 грн, із яких позивач отримав 32 000 грн - до підписання договору, а решта 32 000 грн буде отримана ним разовим готівковим платежем до 30 серпня 2022 року, що підтверджується його підписом у договорі.

Факту вчинення оспорюваного правочину під впливом обману судами попередніх інстанцій не встановлено.

Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, обставин справи та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Посилання у касаційній скарзі на знецінення невиплаченої суми вартості частини квартири, що є невигідними для позивача умовами, колегія суддів відхиляє, оскільки позивач, укладаючи договір купівлі-продажу погодився з його умовами, які передбачають отримання коштів, за визначеною сторонами ціною в гривнях та встановили строк повного розрахунку до 30 серпня 2022 року.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, а зводяться до оцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки.Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів згідно з положеннями статті 400 ЦП України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 26 листопада 2018 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 26 листопада 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук