Справа 1-71/2010 р.

категорія - кримінальна

В И Р О К

Іменем   України

19 березня  2010 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Бездідька В.М.,

при секретарі Тищенко О.М.,

з участю прокурора  Антоненко Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за звинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, має середню освіту,    не працює, не одружений,  проживає  ІНФОРМАЦІЯ_3,  раніше  не судимого .

у вчиненні злочинів, передбачених  ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358  КК України,-

в с т а н о в и в:

На початку січня місяця 2010 року ОСОБА_1 перебуваючи в приміському поїзді  сполучення Ніжин-Київ,  на підлозі в тамбурі  вагону знайшов пенсійне посвідчення серії АД № 111377 на ім”я ОСОБА_2 Бажаючи користуватись пільгами та знаючи, що маючи таке посвідчення можна безкоштовно користуватись всіма видами міського та приміського транспорту, ОСОБА_1 забрав дане посвідчення собі та за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, у вечері того самого дня видалив з посвідчення фотокартку та вклеїв на те місце свою фотокартку, потім за допомогою кулькової ручки синього кольору домалював на своїй фотокартці фрагмент відтиску печатки, після чого вирішив використовувати знайдене та підроблене посвідчення для безкоштовного проїзду в приміських поїздах. Згідно висновку експертизи  № 58 від 16.02.2010 року встановлено, що у вилученому у ОСОБА_1  посвідченні серії АД № 111377 на ім”я ОСОБА_2, маються зміни першопочаткового змісту, які виразилися в наклеюванні  фотокартки, на яку внесено імітацію частини відтиска круглої печатки барвником синього кольору.

24 січня 2010 року ОСОБА_1 близько 11 години прибув на залізничний вокзал ст.. Прилуки, де пред”явив підроблене ним пенсійне посвідчення серії АД 111377 на ім”я ОСОБА_2  в квитковій касі та отримав на підставі нього квиток безкоштовного проїзду № 162025 від ст.. Прилуки до ст.. Пирятин. Того ж дня  о 11 годині 25 хвилин ОСОБА_1 пред”явив підроблене ним пенсійне посвідчення серії АД № 111377  контролеру з перевірки проїздних  документів, який помітивши  підробку в пред”явленому посвідченні добровільно видав його працівникам міліції. Згідно висновку експертизи  № 58 від 16.02.2010 року встановлено, що у вилученому у ОСОБА_1 пенсійному  посвідченні серії АД № 111377 на ім”я ОСОБА_2, маються ознаки зміни першопочаткового змісту, які виразилися в наклеюванні  фотокартки, на яку внесено імітацію частини відтиска круглої печатки барвником синього кольору.

Підсудний  ОСОБА_1 свою вину визнала повністю та детально розповів про обставини вчинення ним злочину -  2-4  січня 2010 року, якого саме числа він не пам”ятає їхав в приміському поїзді сполучення Ніжин-Київ. В тамбурі вагона поїзда  на підлозі побачив пенсійне посвідчення на ім”я ОСОБА_2 в даному посвідченні мався відтиск печатки та заповнені всі дані про особу на яку видане посвідчення. Останній знаючи, що дане посвідчення надає  право  на безкоштовне користування всіма видами міського та приміського транспорту забрав його собі.  За місцем свого проживання в вечері того ж дня особисто в вище вказаному пенсійному посвідченні  видалив фотокартку особи, якій воно видавалось та вклеїв  на те місце де вона була свою фотокартку, що в нього була. Потім за допомогою кулькової ручки синього кольору домалював на своїй фотокартці фрагмент відтиску печатки,  після чого вирішив використовувати підроблене ним пенсійне посвідчення.  24 січня 2010 року підсудний вирішив з”їздити до м. Пирятин до своїх знайомих. Близько 11 години прийшов на залізничний вокзал ст.. Прилуки Південної залізниці, де в квитковій касі на підроблене ним посвідчення отримав талон безкоштовного проїзду № 162025 від ст.. Прилуки до ст.. Пирятин. При виході на перон  залізничного вокзалу стояли  працівники залізниці, що перевіряли в пасажирів  проїздні документи.  При пред”явленні підсудним талону безкоштовного проїзду та на вимогу контролера пенсійного посвідчення останнім було виявлено, що пенсійне посвідчення підроблене,  яке контролер добровільно при двох понятих  видав працівникам міліції.    

Учасники судового розгляду не заперечили щодо визнання недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Після цього суд, відповідно до ст. 299 КПК України, переконався, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, та у них немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз”яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність підсудного в пред’явлених обвинувачення повністю доведеною. Його дії  необхідно кваліфікувати за ст. 358 ч. 1 КК України та за ст. 358 ч. 3 КК України як підроблення та використання за відомо підробленого документу.

Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудного суд  вбачає як  щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обтяжуючою обставин покарання підсудного суд не вбачає.

При обранні міри покарання суд враховує, ступінь тяжкості скоєних злочинів, відношення підсудного до вчиненого – розкаяння, активне  сприяння розкриттю злочинів, особу підсудного, раніше судимого. Тому суд вважає, що необхідним, достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції  його від суспільства та потрібно призначити покарання у виді позбавлення волі із звільненням з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлений.  

Керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України ч. 3 ст. 358 КК України і призначити покарання:

за ч. 1 ст. 358 КК України у виді 3 років обмеження волі;

за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 1 року обмеження волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом  поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді 3 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом випробувального терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому у виді підписки про невиїзд по місцю проживання – залишити без змін.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту проголошення вироку.

 Речові докази –  підроблене пенсійне посвідчення серії АД № 111377 на ім”я ОСОБА_3 та талон для безкоштовного проїзду № 162025 – залишити в матеріалах кримінальної справи.

Судові витрати в сумі 405 грн. 65 коп. за проведення технічної експертизи стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Вирок  може бути  оскаржений  в Апеляційний  суд Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою  в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя                             В.М. Бездідько