Ухвала

19 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 332/131/18

провадження № 61-11494ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду

від 23 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 23 квітня 2019 року,

з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі порушила питання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не отримувала. Разом з тим, до касаційної скарги додано копію постанови Запорізького апеляційного суду від 23 квітня

2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зокрема, для надання оригіналу квитанції про сплату судового збору, нової редакції касаційної скарги, у якій необхідно зазначити в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Вказані підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, оскільки

ОСОБА_1 не зазначила причин, що перешкоджали їй своєчасно отримати копію оскаржуваного судового рішення, обставин та фактичного часу його отримання, відповідних доказів до касаційної скарги не додано. Тому, ОСОБА_1 необхідно було надати докази, які свідчать про те, що їй не надсилалось оскаржуване судове рішення або зазначити інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, надати належні та допустимі докази на їх підтвердження. Роз`яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

У встановлений суддею строк ОСОБА_1 подала до Верховного Суду матеріали на усунення недоліків, а саме: квитанцію від 19 липня 2019 року № 0.0.1413834884.1 на суму 1 409, 60 грн, нову редакцію касаційної скарги, у якій зазначено в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. В заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 зазначила, що

24 липня 2019 року при ознайомленні з матеріалами справи № 332/131/18 з`ясовано, що Запорізьким апеляційним судом копія постанови від 23 квітня 2019 року на її адресу та на адресу її представника не направлялась. В матеріалах справи відсутні будь-які докази про направлення або вручення їй копії оскаржуваної постанови. Однак, обставини на які посилається ОСОБА_1 в своїй заяві про усунення недоліків нічим не підтверджені. Тобто, недоліки касаційної скарги в частині надання доказів, які свідчать про те, що ОСОБА_1 не надсилалось оскаржуване судове рішення не усунуто.

Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2019 року ОСОБА_1 продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги для надання належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що перешкоджали їй подати касаційну скаргу до 24 травня 2019 року (конверт в якому надсилалася копія повного тексту постанови Запорізького апеляційного суду від 23 квітня 2019 року, довідка суду, тощо).

На виконання Ухвали Верховного Суду від 16 серпня 2019 року ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій вказує ті ж самі підстави, що викладені в попередніх заявах, які нічим не підтверджені.

Згідно із статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений

в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третійстатті 394 цього Кодексу.

Запорізьким апеляційним судом прийнято постанову 23 квітня 2019 року, повний текст судового рішення складено 24 квітня 2019 року. Останній день строку на касаційне оскарження припадав на 24 травня 2019 року, а скаргу подано 12 червня 2019 року.

Оскаржена постанова Запорізького апеляційного суду від 23 квітня 2019 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26 квітня 2019 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року

і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05 лютого 2004 року).

Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Аналіз наданих пояснень на обґрунтування пропуску строку звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою свідчить, що вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки вони не підтверджені належними доказами. Також ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому вона була позбавлений можливості звернутися за отриманням копії рішення суду апеляційної інстанції та оскаржити його в межах строку на касаційне оскарження або хоча б у розумний строк після його ухвалення.

У статті 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня

2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 393, пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, оскільки наведені ОСОБА_1 підстави у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду

від 23 квітня 2019 року є неповажними, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 23 квітня

2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права спадкування за законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков