Постанова

Іменем України

16 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 522/12277/16-ц

провадження № 61-17676св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юрасов Дмитро Сергійович,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 травня 2019 року в складі судді Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юрасов Д. С., в якому просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 від 19 грудня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрасовим Д. С.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції в м. Одесі від 05 січня 2016 року.

Зазначав, що спадкоємцями ОСОБА_3 є її сини - він та ОСОБА_2 .

Вказував, що отримавши свідоцтво про смерть матері, йому стало відомо про те, що 19 грудня 2015 року мати склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрасовим Д. С., відповідно до якого заповіла на користь старшого сина - ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 , а йому частину квартири АДРЕСА_3 .

У спірному заповіті зазначається, що в зв`язку з хворобою ОСОБА_3 , яка не могла підписати сама заповіт, в її присутності та присутності свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і нотаріуса, текст заповіту був підписаний ОСОБА_6 .

На підставі викладеного, просив визнати заповіт від 19 грудня 2015 року недійсним, оскільки він не відповідає волі спадкодавця та підписаний сторонньою особою без свідомої згоди останньої.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Суд першої інстанції, залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, виходив з того, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причину неявки не повідомили.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху в зв`язку із несплатою судового збору за її подання.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявникові з підстав, передбачених статтями 185, 357 ЦПК України.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що копію ухвали Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року про усунення недоліків шляхом сплати судового збору ОСОБА_1 отримав 27 квітня 2019 року, проте станом на 10 травня 2019 року вимоги ухвали апеляційного суду не виконав, тому наявні підстави для визнання апеляційної скарги заявника неподаною та повернення її останньому.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У вересні 2019 року до касаційного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 травня 2019 року, в якій заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 травня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що копію ухвали Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року він не отримував, в судовому засіданні присутнім не був, тому не мав змоги усунути недоліки апеляційної скарги.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів

Відзив до суду касаційної інстанції не подано.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 522/12277/16-ц з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У листопаді 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юрасов Д. С., про визнання заповіту недійсним - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з указаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 . на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2018 року залишено без руху, в зв`язку з несплатою судового збору в розмірі 384 грн 20 коп.

Роз`яснено апелянту, що у разі не усунення недоліків у вказаний термін, апеляційна скарга буде повернута заявникові.

Згідно з поштовим повідомленням копію ухвали Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року ОСОБА_1 отримав 27 квітня 2019 року, однак станом на 10 травня 2019 року вимоги ухвали не виконав. Будь-яких документів (заяв) на виконання вимог ухвали від ОСОБА_7 до апеляційного суду не надходило.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або

(та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частин другої, третьої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 354, 356 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

Встановивши, що заявник недоліки апеляційної скарги під час встановленого судом строку не усунув, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що апеляційну скаргу слід вважати неподаною і повернути заявникові.

Доводи касаційної скарги про те, що копію ухвали Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року заявник не отримував, не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 копію ухвали апеляційного суду отримав особисто 27 квітня 2019 року. Вказана ухвала була направлена судом за адресою, яку зазначив ОСОБА_1 при зверненні з апеляційною скаргою.

Оскаржуване рішення апеляційного суду ґрунтується на вимогах чинного законодавства та ухвалене з дотриманням норм процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує

суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Жданова

В. М. Ігнатенко

В. О. Кузнєцов