ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 902/1406/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Жукова С. В.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.;

за участі представників сторін:

скаржника - Цвик А. О.

ліквідатор - Баскаков О. В.

кредитора АТ "Сбербанк" - адвокат Дацьків А.І., Сафонюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телара"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 05.11.2019

та на ухвалу Господарського суду Вінницької області

від 25.09.2019

за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк"

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка"; 2. Приватного акціонерного товариства "Краплинка"

про визнання недійсним договору про операційну діяльність засобів від 08.02.2018

в межах справи № 902/1406/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен"

до Приватного акціонерного товариства "Краплинка"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1406/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Краплинка".

2. 23.09.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №б/н від 23.09.2019 Акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка", Приватного акціонерного товариства "Краплинка" про визнання недійсним договору про операційну діяльність засобів від 08.02.2018, укладеного між ТОВ "Київський завод напоїв "Росинка" та ПрАТ "Краплинка".

3. Ухвалою суду від 24.09.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у межах справи №902/1406/15 про банкрутство ПрАТ "Краплинка", визначено, що спір підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

4. Також, у п.2 прохальної частини вказаної вище позовної заяви АТ "Сбербанк" викладено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

5. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.09.2019 за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка", Приватного акціонерного товариства "Краплинка" про визнання недійсним договору про операційну діяльність засобів від 08.02.2018р. в межах справи №902/1406/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Краплинка" клопотання Акціонерного товариства "Сбербанк" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

5.1 Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е.Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од).

5.2 Вжито захід забезпечення позову шляхом передачі всього рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е. Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) на відповідальне зберігання Акціонерному товариству "Сбербанк".

5.3 Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" передати за актом приймання-передачі все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е.Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) Акціонерному товариству "Сбербанк".

5.4 Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам перешкоджати у здійсненні ліквідатором Приватного акціонерного товариства "Краплинка" повноважень щодо вжиття заходів в забезпеченні збереження майна боржника.

6. Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ТОВ "Телара" звернулося до суду з апеляційною скаргою.

7. Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у даній справі апеляційну скаргу ТОВ "Телара" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.09.2019 у справі №902/1406/15 - без змін.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

8. 18.11.2019 ТОВ "Телара" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою Вих. № 07/11/2019 від 18.11.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.09.2019 у справі № 902/1406/15, підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на першому аркуші касаційної скарги.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 902/1406/15 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.11.2019.

10. Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 902/1406/15 за касаційною скаргою ТОВ "Телара" Вих. № 07/11/2019 від 18.11.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.09.2019; призначено розгляд касаційної скарги на 10.12.2019 о 10:45 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

11. В судовому засіданні 10.12.2019 було оголошено перерву до 10:00 год. 17.12.2019.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

12. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Телара" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні клопотання АТ "Сбербанк" про вжиття заходів забезпечення позову.

13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

13.1 Судами попередніх інстанцій порушено положення пункту 7 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

13.2 Клопотання про забезпечення позову та мотивувальні частини рішень судів попередніх інстанцій не містять належного обґрунтування та посилання на докази, які б свідчили про неможливість виконання рішення в майбутньому або ефективного поновлення прав та законних інтересів позивача АТ "Сбербанк", зокрема і враховуючи те, що позивач взагалі не є стороною договору, який він просить визнати недійсним.

13.3 Клопотання про забезпечення позову та оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам статті 139 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить відомостей про пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

13.4 АТ "Сбербанк", як заставний кредитор періодично проводить огляд заставного майна, а тому твердження АТ "Сбербанк" відносно наявності загрози надумані та не можуть бути умовою застосування заходів забезпечення позову.

13.5 Оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оскільки у вказаній нормі міститься заборона на накладення арештів в ліквідаційній процедурі.

14. Представник скаржника в судових засіданнях 10.12.2019 та 17.12.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

15. АТ "Сбербанк" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

16. Представники АТ "Сбербанк" та ліквідатор в судових засіданнях 10.12.2019 та 17.12.2019 заперечили проти касаційної скарги.

Розгляд клопотань Верховним Судом

17. АТ "Сбербанк" 17.12.2019 подано заяву про відвід колегії суддів від розгляду справи № 902/1406/15.

18. Ліквідатором Баскаковим О.В. 17.12.2019 подано заяву про відвід судді Білоуса В.В. від розгляду справи № 902/1406/15.

19. Ухвалами Верховного Суду від 17.12.2019 зазначені заяви залишено без розгляду.

Позиція Верховного Суду

20. Ухвалою суду від 24.09.2019 за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка", Приватного акціонерного товариства "Краплинка" про визнання недійсним договору про операційну діяльність засобів від 08.02.2018, укладеного між ТОВ "Київський завод напоїв "Росинка" та ПрАТ "Краплинка" відкрито провадження у межах справи №902/1406/15 про банкрутство ПрАТ "Краплинка", визначено, що спір підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

21. Згідно пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

22. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову.

23. З огляду на викладене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають касаційному перегляду.

24. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, ліквідатора обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

25. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

26. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

27. В силу приписів статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

28. Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

29. Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина 5 статті 55 Конституції України).

30. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

31. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001 зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

32. Відповідно до частини 2 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

33. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

34. Згідно частин 1, 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

35. Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

36. Разом з тим, в провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1406/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Краплинка".

37. Зокрема, провадження у справі №902/1406/15 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

38. Ухвалою суду від 24.09.2019 відкрито провадження за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка", Приватного акціонерного товариства "Краплинка" про визнання недійсним договору про операційну діяльність засобів від 08.02.2018, укладеного між ТОВ "Київський завод напоїв "Росинка" та ПрАТ "Краплинка" у межах справи №902/1406/15 про банкрутство ПрАТ "Краплинка", та визначено, що даний спір підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження

39. Згідно статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

40. З метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в тому числі, на стадії ліквідаційної процедури вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм Закону про банкрутство.

40.1 Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 925/100/15.

41. Окрім того, заява про забезпечення позову подана для забезпечення позовних вимог, предметом яких є визнання недійсним договору, тобто спору який розглядається за правилами позовного провадження в межах справи про банкрутство. Тому для такого забезпечення мають застосовуватися загальні норми Господарського процесуального кодексу України які регулюють забезпечення позову і зокрема статті 136 - 146, а не спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - стаття 18, частина 1 статті 38.

42. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункт 13.5 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими

43. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

44. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

45. Відповідно до частини 5 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

46. Згідно частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

47. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників у справі про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників у справі про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

48. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

49. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

50. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

51. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

52. Згідно пунктів 1-4 частини 1, частин 3, 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, з-поміж іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

53. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

54. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" Судом констатовано, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

55. Таким чином, ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

56. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

57. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

58. Крім того, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

59. Європейський суд з прав людини у низці своїх рішень нагадував, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов`язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 22.02.1994 у справі "Раймондо проти Італії", ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі "Адамчик проти Польщі", рішення у справах "Карамітров та інші проти Болгарії" від 10.01.2008 та "Боржонов проти Росії" від 22.01.2009).

60. Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес.

61. Як вже було зазначено, АТ "Сбербанк" звернулося до Господарського суду Вінницької області в межах справи №902/1406/15 із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка", Приватного акціонерного товариства "Краплинка" про визнання недійсним договору про операційну діяльність засобів від 08.02.2018, укладеного між ТОВ "Київський завод напоїв "Росинка" та ПрАТ "Краплинка"

62. Водночас, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, більшість заходів забезпечення позову, про застосування яких просить позивач направлені на збереження об`єкта нерухомого майна, яке за твердженням останнього незаконно і безпідставно передано в оренду пов`язаній із боржником особі за очевидно заниженою ціною (у зв`язку із чим позивачем подано позов про визнання недійсним договору про операційну діяльність засобів від 08.02.2018); забезпечення можливості задоволення вимог кредиторів боржника.

63. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про забезпечення позову шляхом вжиття відповідних заходів, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України з метою недопущення незаконних дій щодо майна, яке є предметом спірного договору, а також для запобігання в подальшому можливому ускладненню чи унеможливленню ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

64. Обрані заходи забезпечення позову за своїм змістом не є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, оскільки на цій стадії судом не оцінюється правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, а лише вживаються заходи по збереженню рухомого та нерухомого майна, яке є предметом оспорюваного договору.

65. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункти 13.2, 13.3, 13.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

66. Разом з тим, згідно пункту 7 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору.

67. Згідно пункту 3.1 рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004 етимологічний зміст слова "інтерес" включає: а) увагу до кого-,чого-небудь, зацікавлення кимось, чимось; цікавість, захоплення; б) вагу; значення; в) те, що найбільше цікавить кого-небудь, що становить зміст чиїхось думок і турбот; г) прагнення, потреби; д) те, що йде на користь кому-, чому-небудь, відповідає чиїмось прагненням, потребам; вигоду, користь, зиск. У загальносоціологічному значенні категорія "інтерес" розуміється як об`єктивно існуюча і суб`єктивно усвідомлена соціальна потреба, як мотив, стимул, збудник, спонукання до дії; у психології - як ставлення особистості до предмета, як до чогось для неї цінного, такого, що притягує. В юридичних актах термін "інтерес", враховуючи його як етимологічне, так і загальносоціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об`єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.

68. Як зазначалося вище, АТ "Сбербанк" є позивачем за позовною заявою щодо якої судом першої інстанції вжито заходи до забезпечення позову, а тому підпадає під обмеження передбачені пунктом 7 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

69. Враховуючи наведене, АТ "Сбербанк" як особа яка звернулась із позовом має інтерес в результаті вирішення спору.

70. Разом з тим, судом першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, окрім інших, вжито захід забезпечення позову шляхом передачі всього рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е. Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) на відповідальне зберігання Акціонерному товариству "Сбербанк" - одному із кредиторів у справі про банкрутство; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" передати за актом приймання-передачі все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е.Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) Акціонерному товариству "Сбербанк".

71. З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з доводами скаржника (пункт 13.1 постанови), оскільки в даному випадку судами попередніх інстанцій, при задоволенні заяви АТ "Сбербанк", порушено норму процесуального права (пункт 7 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України) та передано майно на відповідальне зберігання особі яка має інтерес в результаті вирішення спору.

72. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

73. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

74. З вищевикладеного вбачається, що оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, у вказаній частині, таким вимогам не відповідають, оскільки судами попередніх інстанцій при їх прийнятті порушено норму процесуального права, а саме пункту 7 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

75. Згідно пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

76. Згідно частини 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

77. З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень у вказаній частині та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Сбербанк" про вжиття заходів забезпечення позову в частині передачі всього рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е. Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) на відповідальне зберігання Акціонерному товариству "Сбербанк" та в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" передати за актом приймання-передачі все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е.Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) Акціонерному товариству "Сбербанк".

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телара" Вих. № 07/11/2019 від 18.11.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.09.2019 у справі № 902/1406/15 задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.09.2019 у справі № 902/1406/15 (пункти 3, 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Вінницької області від 25.09.2019) щодо задоволення клопотання Акціонерного товариства "Сбербанк" про вжиття заходів забезпечення позову в частині передачі всього рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е. Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) на відповідальне зберігання Акціонерному товариству "Сбербанк" та в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" передати за актом приймання-передачі все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е.Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) Акціонерному товариству "Сбербанк" скасувати.

3. В скасованій частині прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Сбербанк" про вжиття заходів забезпечення позову в частині передачі всього рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е. Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) на відповідальне зберігання Акціонерному товариству "Сбербанк" та в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" передати за актом приймання-передачі все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е.Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) Акціонерному товариству "Сбербанк".

4. В іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

С. В. Жуков