Справа № 2 а -33/10 р .
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2010 року Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої – судді Прищепи Т.П.
при секретарі Лук'янчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Ємільчине адміністративний позов ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду в Ємільчинському районі про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 представник ОСОБА_2 21 вересня 2009 року звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій відповідача не правомірними та стягнення з управління пенсійного фонду в Ємільчинському районі на користь ОСОБА_2 доплати до пенсії як пенсіонеру який проживає на території радіоактивного забруднення, а саме у зоні гарантованого добровільного відселення, передбаченої ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 10 315 грн. 50 коп. Вимогу мотивує тим, що позивач має статус громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, так як проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відповідно до Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам (пенсіонерам), які проживають на територіях радіоактивного забруднення, а саме у зоні гарантованого добровільного відселення повинна проводитися доплата до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Однак, зазначена грошова допомога виплачувалися не в розмірах, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Таким чином він отримував доплату до пенсії в розмірі по 10 грн. 50 коп. щомісячно На думку позивачки недоплата грошових допомог за період з серпня 2008 року по травень 2009 рік становить 10 315, 50 грн, які він просить стягнути з відповідача на його користь та визнати дії відповідача щодо невиплати грошових коштів неправомірними.
У судове засідання позивач не з'явився, надіслав до суду заяву в якій просив справу слухати без його участі та участі його представника ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Від відповідача надійшли до суду заперечення, де він вказав, що позов не визнає, оскільки пенсійний фонд не є розпорядником бюджетних коштів за даними програмами, стягнення даних грошових виплат з управління пенсійного фонду в Ємільчинському районі є незаконним. Справу просив розглянути без участі його представника.
За таких обставин суд розглянув справу у відсутність сторін в письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, проаналізувавши і оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:
Судом встановлено, що позивач 21.09.2009 року звернувся до суду з вимогами про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення не отриманих коштів в сумі 10 315, 50 грн., передбачених ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення 3-ої категорії, що підтверджується посвідченням серії Б № 255217.
Відповідно до ст. 99 ч. 2 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Виплати, про стягнення яких просить позивач, носять періодичний характер, виплачуються щомісячно, і про порушення своїх прав позивач був обізнаний безпосередньо після отримання допомоги за кожен конкретний часовий період – відповідний місяць відповідного року. Вимога про стягнення доплат, передбачених ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року, може бути розглянута в межах річного строку, що передував зверненню позивача до суду, який звернувся до суду 21.09.2009 року.
Виплата допомоги громадянам (пенсіонерам), які проживають на територіях радіоактивного забруднення, а саме у зоні гарантованого добровільного відселення проводилась відповідно до положень встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року в твердих грошових сумах встановлених Кабінетом Міністрів України. Однак рішенням Конституційного ОСОБА_2 України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 422/96-ВР від 16.10.1996 року зі змінами, у разі якщо певні законодавчі акти або їх окремі положення, які були предметом судового розгляду, визнаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Керуючись ст. 74 вищевказаного Закону, Конституційний Суд України вказав на преюдиціальність своїх вищезгаданих Рішень при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року, громадянам (пенсіонерам), які проживають на територіях радіоактивного забруднення, а саме у зоні гарантованого добровільного відселення повинна проводитися доплата до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка становила: з 1 квітня 2008 року – 525 грн; з 1 жовтня 2008 року – 545 грн; з 1 грудня 2008 року – 605 грн.; з 1 квітня 2009 року – 625 грн.
Тому з врахуванням розміру мінімальної заробітної плати в період річного строку, встановленого законодавством для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, а також розміру допомоги, отриманої позивачем за період з 21.09.2008 року по 01.05.2009 року в безспірному порядку, розмір заборгованості перед ним становить: (525 грн. : 30 д х 9 д х 2) + 545 грн. х 2 х 2 + 605 грн. х 4 х 2 + 625 грн. х 2 ) – (10,50 грн. : 30 д х 9 д + 10,50 грн. х 7)= 8 508, 35 грн.
В решті позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду по доплатах пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, а саме у зоні гарантованого добровільного відселення та не наведено поважних причин пропуску цього строку.
Сторони звільнені від сплати судового збору.
Оскільки згідно ст. 19 ч. 2 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, дії відповідача, які виразились в нарахуванні та виплаті позивачці допомоги в розмірах менших законодавчо встановлених, є неправомірними та порушують її права та законні інтереси.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково.
З врахуванням вищевказаного, рішення Конституційного ОСОБА_2 України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року, керуючись ч. 1 ст.158, ст. ст. 159-163, 186, 254 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_3 Андрійовича до управління пенсійного фонду в Ємільчинському районі про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» – задовольнити частково.
Визнати дії відповідача щодо невиплати ОСОБА_2 в повному обсязі грошової доплати до пенсії пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, а саме у зоні гарантованого добровільного відселення - неправомірними, тобто такими, що не відповідають ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської райдержадміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_2 різницю недоплаченої щомісячної грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 8 508 ( вісім тисяч п'ятсот вісім) гривень 35 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова Ємільчинського районного суду Житомирської області набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Ємільчинський районний суд Житомирської області до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя /підпис/
Копія вірна:
Суддя
Ємільчинського районного суду ОСОБА_4