Справа № 2-а-556/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 березня  2010  року Рокитнянський районний суд Київської області  в складі:

 головуючого судді  – Нечепоренка Л.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в смт.Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області

про поновлення строку звернення до суду, визнання неправомірними дії Управління пенсійного фонду у Рокитнянському районі Київської області про  відмову проведення перерахунку раніше призначеної пенсії і виплати недоотриманої суми пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду, позивач посилається, що він являється  потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС ІV категорії та постійно проживає на території радіоактивного забруднення та згідно з чинним законодавством має право на щомісячну доплату до пенсії та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю, як особі, віднесеної до ІV категорії. Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячна додаткова пенсію за шкоду заподіяну здоров”ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком. Зазначає, що доплата, яка проводиться відповідачем значно менша ніж це передбачено ст.ст.39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»..  

Просить суд поновити строк звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними та зобов”язати провести перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням: щомісячної надбавки до пенсії, яка повинна бути встановлена в розмірі однієї заробітної плати і щомісячної додаткової пенсії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком і виплатити заборгованість з недоотриманих сум щомісячної доплати та додаткової пенсії, починаючи з 12.01.2009 року.  

Позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з»явився, у позові просить справу розглянути у порядку письмового провадження  на підставі наявних доказів у справі без його участі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з»явився, подав до суду заперечення проти позову, просить відмовити у його задоволенні в зв»язку з відсутністю підстав для його задоволення та в зв»язку з пропуском строку на звернення до суду та заяву, в якій просить справу провести у порядку письмового провадження  на підставі наявних доказів у справі у відсутності його представника.

Пунктом 10 ст.3 КАС України передбачено, що письмове провадження є розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадку, встановлених КАС України.

Суд ухвалив провести розгляд спору по суті у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів, що  узгоджується з вимогами ст.122 КАС України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Рокитнянському районі Київської області як працюючий пенсіонер з 12.01.2009 року, що сторонами не оспорюється, та є зареєстрованим і постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке згідно постанови КМ України від 23.07.1991 за №106 (додаток №1) віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Як вбачається з листа УПФУ від 29.01.2010 року відповідач позивачу не проводить  виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З 01.01.2008 року внесені зміни до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в ч.2 ст.39 вказаного закону пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на забруднених територіях підвищується у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті була замінена частиною такого змісту:”Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на забруднених територіях, яким підвищення призначено до 01.01.2008 року зберігається в розмірі 5 грн. 20 коп. Так як позивач  за матеріалами пенсійної справи звільнений з 12.01.2009 року то підвищення згідно ст.39 вищевказаного закону йому не призначалось.

Тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити у задоволенні позову у частині проведення перерахунку та виплаті щомісячної доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Що стосується ст.51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю з 01.01.2008 року позивачці призначена в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність”, а саме: з 01.01.2008 року –23 грн. 50 коп., з 01.04.2008 року –24 грн. 05 коп., з 01.07.2008 року –24 грн. 10 коп., з 01.10.2008 року –24 грн. 90 коп.

Викладене підтверджується оглянутими письмовими матеріалами справи, якими є:

-   копія посвідчення особи, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС на ім.»я позивача;

-   копія пенсійного посвідчення на ім.»я позивача;

-   копія листа відповідача від 29.01.2010 року та довідкою про розмір та види доплат до пенсії.

Відповідно до ст..51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії,  відповідно і позивач має право на таку додаткову пенсію, разом з тим відповідачем такі вимоги щодо позивача не виконуються. На це вказують встановлені обставини справи та розмір мінімальної пенсії за віком, який починаючи з 01.01.2008 року, встановлений на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (пенсіонерів). Так, Законом України « Про затвердження прожиткового мінімуму на 2008 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлювався з 01.01.2008 року – 470 грн., 01.04.2008 року – 481 грн., з 01.07.2008 року –482 грн., з 01.10.2008 року – 498 грн. Таким чином, розмір додаткової пенсії, нарахування та виплату яких позивачу проводить відповідач відповідно до вищевказаних нормативних актів, суперечить вимогам ст.51 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позиція відповідача  щодо обставин даного спору ґрунтується виключно на положеннях постанов КМ України, тоді як відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст..8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.  За ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України, актами президента України.

Згідно ч.3 ст.9 КАС України при вирішенні справи суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про те, що відповідачем порушено право позивача на отримання доплати до пенсії відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 15% мінімальної пенсії .  

У відповідності до ч.5 ст.55, ч.1 ст.57, ч.1 ст.68 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Кожному гарантується право знати свої права і обов»язки.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк ,  який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ст.102 КАСУ передбачено поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку, встановленого законом.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об»єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов»язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Так як позивач про порушення свого права на отримання підвищення до пенсії дізнався в момент отримання такої допомоги, проте позов було подано лише у лютому 2010 року, що свідчить про порушення позивачем строку звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягає на застосуванні річного строку звернення до адміністративного суду та просить відмовити у задоволенні позову на цій підставі, тому суд приходить до висновку що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю як особі, віднесеної до категорії 4 в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком необхідне задоволити починаючи з 17.02.2009 року.

На підставі Декрету КМ України  «Про державне мито» позивач звільнений від сплати державного мита (судового збору) на користь держави.

Керуючись ст.ст.8, 19,113,152 Конституції України, ст.ст.39, 51, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 10 п.3, 6,9,17,158-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про  відмову ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі  15%  мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст. 51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області провести донарахування та виплату недоотриманих сум пенсії ОСОБА_1 починаючи з 17 лютого 2009 року, а саме: щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, як особі, віднесеної до категорії 4 в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням виплачених сум вказаної додаткової пенсії та з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної пенсії за віком.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Від сплати судового збору сторони звільнити.

Постанова може бути оскаржена до  Київського апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів  з дня проголошення даної постанови подання заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього на протязі двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя