Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     10 грудня 2019 р.                                                             Справа№805/2211/17-а

приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського,  1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., за участю секретаря судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Єнакіївський металургійний завод” м. Маріуполь

до відповідача 1: Офісу великих платників податків ДПС

відповідача 2: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про: зобов`язання відповідача внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Приватному акціонерному товариству “Єнакіївський металургійний завод” суми податку на додану вартість за січень 2015 року у розмірі 106690680 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Биков О.Є., Верещага Т.В. – на підставі ордеру,

від відповідача 1: Захарченко В.Ф. – за довірен.

від відповідача 2: не з`явились.

                                                    В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство “Єнакіївський металургійний завод” м. Маріуполь, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зобов`язання відповідача внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Приватному акціонерному товариству “Єнакіївський металургійний завод” суми податку на додану вартість за січень 2015 року у розмірі 106690680 грн.

Остаточно визначившись з позовними вимогами позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність щодо не відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, інформації про узгодженість бюджетного відшкодування у сумі 106690680 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету, стягнення з державного бюджету України заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за січень 2014 року в сумі 106690680 грн. та пеню, нараховану на суму такої заборгованості в розмірі 108035274 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем, було подано декларацію та заяву про здійснення бюджетного відшкодування на загальну суму 106690680 грн. Відповідачем було проведено камеральну перевірку, за результатом якої 20.03.2015 р. було складено акт про результати камеральної перевірки даних ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2015 року № 102/28-03-47/00191193. Відповідно до висновків акту позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2015 року на суму ПДВ 1359956 грн., яку було зменшено. На підставі акту було винесено податкове повідомлення – рішення № 0000744700/1248/10/28-03-40 від 04.08.2015 р., згідно з яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 787274,95 грн. та застосовано штраф у сумі 393636,97 грн. Одночасно було винесено податкове повідомлення – рішення № 0000724700/1238/10/28-03-40 від 03.08.2015 р. відповідно до якого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 809428,78 грн. та застосовано штраф у розмірі 404714,39 грн.

Зазначені податкові повідомлення – рішення були оскаржені в судовому порядку. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2015 р. по справі № 805/2944/15-а визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення № 0000724700/1238/10/28-03-40 від 03.08.2015 р. Рішення суду набрало законної сили 07.12.2005 р. В зв`язку з тим, відповідно до вимоги ст. 200 ПК України перерахування суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податків мало бути здійснено протягом п`яти операційних днів з 07.12.2015 р. Також позивач зазначає, оскільки відповідачем не було відшкодовано відповідну суму бюджетного відшкодування, підприємство набуло право на нарахування пені у порядку встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.    

Представники позивача у судове засідання з`явилися, підтримали обставини викладені в позовній заяві, та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням уточнень.

Відповідач Офіс великих платників податків ДПС проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши відзив, відповідно до якого зазначено наступне. Відповідач вважає, що позивачем безпідставно заявлена вимога щодо не відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 106690680 грн., оскільки ця сума була заявлена до 01.02.2016 р. та не відшкодована до 01 січня 2017 року, то позивач мав право лише на внесення цієї суми у Тимчасовий реєстр заяв про відшкодування сум ПДВ. Щодо позовних вимог про відшкодування податку на додану вартість в сумі 106690680 грн. та пеню нараховану на суму такої заборгованості. Відповідач зазначив, що стягнення Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування здійснюється органами Казначейства в порядку черговості надходження документів. Відповідач зазначив, що позовні вимоги заявлені до Офісу великих платників податків ДПС є або неправомірними, або не стосуються компетенції відповідача 1.

Представник відповідача 1 в судове засідання з`явився, підтримав позицію яка викладена у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Головне управління Державної казначейської служби України у м Києві, проти задоволення  позовних вимог заперечувала, надавши відзив, відповідно до якого зазначено наступне. Порядок відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 та Наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 р. № 326 «Про затвердження Порядку інформації взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість». Відповідач, зазначив, що до ГУ Казначейства не надходила інформація від ДФСУ з Реєстру заяв про узгодження суми бюджетного відшкодування по ПАТ «ЄМЗ» та відповідно не було підстав для перерахування сум відшкодування ПДВ. Головним управлінням Казначейства не порушено права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, згідно відзиву просив слухати справу за відсутності представника.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 21 серпня 2019 року.

Ухвалами від 21.08.2017 року суд здійснив заміну відповідача та зупинено провадження по справі до 20 вересня 2017 р.

Розпорядженням від 18.09.2017 р. Донецького окружного адміністративного суду, щодо повторного автоматичного розподілу справи, справу передано на розгляд судді Олішевської В.В.

Ухвалою від 19.09.2017 р. справа прийнята до провадження судді Олішевської В.В.

Ухвалою від 20.09.2017 р. зупинено провадження у справі до 09 жовтня 2017 р.

09 жовтня 2017 року відкладено розгляд справи на 06.11.2017 р.

Ухвалою від 06.11.2017 р. зупинено провадження у справі до 20 листопада 2017 р.

Ухвалою від 20.11.2017 р. зупинено провадження у справі до 18 грудня 2017 р.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року  справу № 805/3127/17-а призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання.

Ухвалою від 18.12.2017 р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення по справі 805/2258/17–а.

30.08.2018 р. поновлено провадження по справі, розгляд справи призначено на 24.09.2018 року.

Ухвалою від 24.09.2018 р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення по справі 805/2258/17–а.

11.09.2019 р. поновлено провадження по справі, розгляд справи призначено на 25.09.2019 року.

Ухвалою від 25.09.2018 р. відкладено розгляд справи на 21.10.2019 р.

21.10.2019 р. відкладено розгляд справи на 28.10.2019 р.

Ухвалою від 28.10.2019 р. здійснено заміну неналежного відповідача та залучено співвідповідача по справі а також відкладено розгляд справи на 11.11.2019 р.

Ухвалою від 11.11.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2019 р.

Розглянувши матеріали справи та всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні  обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватного акціонерного товариства “Єнакіївський металургійний завод” м. Маріуполь, є юридичною особою включено до ЄДРПОУ за № 00191193.     

18.02.2015 р. позивач подав до СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУМД податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 127769050 грн. 17.11.2015 р. позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість  у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок. (т. с. 1 а.с. 12-23).

СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку за січень 2015 року, за результатами якої складено акт № 102/28-03-47/00191193 від 20.03.2015 р. (т. с. 1 а.с. 51-63).

Актом перевірки встановлені порушення пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2015 року на суму ПДВ 1359956 грн., та яка підлягає зменшенню.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 04.08.2015 р. № 0000744700/1248/10/28-03-40, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 809428,78 грн. (т. с. 1 а.с. 64).

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2015 року по справі № 805/2944/15, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 04.08.2015 р. № 0000744700/1248/10/28-03-40. (т. с. 1 а.с. 65-75).

Рішення суду від 01.09.2015 року у справі № 805/2944/15 вступило в законну силу 07.12.2015 року.

Спірним питанням даної справи є визнання протиправної бездіяльності щодо не відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, інформації про узгодженість бюджетного відшкодування у сумі 106690680 грн., стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також стягнення пені.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Бюджетне відшкодування відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначений статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, дата подачі податкової декларації та заяв про відшкодування ПДВ за січень 2015 р. та дати узгодження суми ПДВ).

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 200.4. ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. (пункт 200.9. ст. 200 ПК України)

Згідно п. 200.10. ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.11. ст. 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. (п. 200.12. ст. 200 ПК України)

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. (п. 200.13. ст. 200 ПК України)

Відповідно до п. 200.14. ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Згідно п. 200.15. ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за наслідками проведеної податковим органом камеральної перевірки даних. Задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від`ємного значення  різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за січень 2015 р. було прийнято податкове повідомлення рішення від 04.08.2015 р. № 0000744700/1248/10/28-03-40, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 809428,78 грн. і застосовано штрафні санкції в розмірі 404714,39 грн.  

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2015 року по справі № 805/2944/15, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 04.08.2015 р. № 0000744700/1248/10/28-03-40.

Рішення суду від 01.09.2015 року у справі № 805/2944/15 вступило в законну силу 07.12.2015 року.

Як встановлено вищезазначеним судовим рішенням позивачем 21.01.2015 року подана податкова декларація з ПДВ за грудень 2014 року, у якій зазначена загальна сума податкового кредиту 243847868 грн., серед яких 270,92 грн. сума податкового кредиту по господарським операціям з ДП “Донецька залізниця”, 809157,65 грн. сума податкового кредиту по господарським операціям з ПАТ “Донецькоблгаз” та 550527,22 грн. по господарським операціям з КП “Компанія “Вода Донбасу”; податкове зобов`язання 116078818 грн. та відповідно від`ємне значення  різниці поточного (податкового) періоду у розмірі 127769050 грн.

18.02.2015 року позивачем подана податкова декларація з ПДВ за січень 2015 року, у якій зазначена загальна сума податкового кредиту у загальній сумі 187710251 грн., серед яких 784260,26 грн. сума податкового кредиту по господарським операціям з ПАТ “Донецькоблгаз”, 435225,08 грн. по господарським операціям з КП “Компанія “Вода Донбасу”. Позивачем також була надана заява про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 127769050 грн. на рахунок платника податку за січень 2015 року.

Відповідачем була проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у податковій звітності з ПДВ щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку за січень 2015 року, за результатами якої складений акт перевірки від 20.03.2015 року № 102/28-03-47/00191193.

У акті перевірки зазначено, що згідно даних АС “Податковий блок” сума податкових зобов`язань ДП “Донецька залізниця”, ПАТ “Донецькоблгаз” та КП “Компанія “Вода Донбасу”. за грудень 2014 року та січень 2015 року становить 0 грн., оскільки податкові декларації з ПДВ за грудень 2014 року, січень 2015 року вказані підприємства не надавали та не задекларували свої податкові зобов`язання.

У разі не відображення даних податкової накладної в податкових зобов`язаннях продавця, така податкова накладна не є податковим документом та не дає права на податковий кредит. Статус податкового документу податкова накладна набуває в момент відображення її даних в податкових зобов`язаннях контрагента.  

Згідно висновків акту перевірки, встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14, п. 200.4. ст. 200 ПК України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування за січень 2015 року у сумі 1359956 грн., яка підлягає зменшенню.

На вказаний акт перевірки позивачем були надані заперечення від 30.03.2015 року за № 73/07-26, які залишені без задоволення відповіддю від 17.04.2015 року за № 2103/10/28-03-47.

На підставі акту перевірки відповідачем 22.04.2015 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000084700/2191/10/28-03-47, яким позивачеві зменшена сума бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року у розмірі 1359956 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 679978 грн.

05.05.2015 року вказане рішення було оскаржено позивачем до Межрегіонального головного управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників.

На момент звернення до суду (22.07.2015 року) позивач не отримав відповідь відповідача на вказану скаргу та оскаржив до суду податкове повідомлення-рішення № 0000084700/2191/10/28-03-47 від 22.04.2015 року.

Після звернення до суду із позовом позивачем було отримано рішення про результати розгляду зазначеної скарги від 03.07.2015 року № 16560/10/28-10-10-4-33, яким скарга задоволена частково, податкове повідомлення – рішення від 22.04.2015 року № 0000084700/2191/10/28-03-47 скасовано в частині встановленого завищення  бюджетного відшкодування на 550527,22 грн. та штрафну (фінансову) санкцію на 275263,61 грн., оскільки станом на 22.06.2015 року КП “Компанія “Вода Донбасу” подало податкову звітність з ПДВ та задекларувало податкові зобов`язання за грудень 2014 року, січень 2015 року, у тому числі і по позивачу.

За результатами розгляду скарги відповідачем 04.08.2015 року було прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000744700/1248/10/28-03-40, яким позивачеві зменшена сума бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року у розмірі 809428,78 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 404714,39 грн. та яке було визнано протиправним та скасовано в судовому порядку.

В матеріалах справ відсутні докази подання податковим органом після закінчення процедури судового оскарження відповідно до приписів п. 200.15 ст. 200 ПК України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за спірною декларацією.

З урахуванням наведено суд вважає, що податковий орган допустився протиправної бездіяльності щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню.

В матеріалах справи відсутні докази тог,о що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року в розмірі 106690680 грн. відшкодована позивачеву.      

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення..

Враховуючи те, що  позивачу не було відшкодовано відповідні суми бюджетного відшкодування, у встановлені законом строки, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.

При цьому, не надання податковим органом після закінчення процедури судового оскарження до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та не погашення в зв`язку із цим заборгованості з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Таким чином з в продовж п`яти робочих днів після набрання рішення суду законної сили, а саме 07.12.2015 р. сума бюджетного відшкодування є узгодженою, податковий орган зобов`язаний був надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, початок нарахування пені на суму бюджетного відшкодування починається з 15.12.2015 року. Кінцеву дату розрахунку пені на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість позивачем визначено самостійно, а саме 16.09.2019 рік.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України на суму бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, у даному випадку при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка на рівні 22% річних, яка була введена Постановою Правління Національного банку України від 29 жовтня 2015 року N 750.

Позивачем визначено розмір пені, який підлягає стягненню з державного бюджету на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування, складає 108035274 грн. (106690680 грн. (сума бюджетної заборгованості) х 22% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 1400 дні (кількість днів прострочення).

Правильність проведеного розрахунку пені відповідачами не оспорюється.

Але судом, перевірено правильність розрахунку пені та встановлено, що період визначення пені з 15.12.2015 року по 16.09.2019 рік склав не 1400 днів як визначив позивач а 1372 дні.

Таким чином розмір пені, який підлягає стягненню з державного бюджету на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування, складає 105874569 грн. (106690680 грн. (сума бюджетної заборгованості) х 22% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 1372 дні (кількість днів прострочення).

Щодо позовних вимог про стягнення з державного бюджету України на користь позивача заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 106690680 грн. суду зазначає наступне.

З 01.01.2017 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" N 1797-VIII, яким був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 52 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (з урахуванням доповнень, внесених Законом N 1797) визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (з урахуванням доповнень, внесених Законом N 1797) до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Станом на час розгляду справи у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.

Оскільки судом встановлено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України на його користь заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові 12 лютого 2019 року в адміністративній справі №826/7380/15.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач по даній справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість та пені, які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо;  з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Стаття 75 КАС України передбачає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повина довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вирішує адміністративну справу та поновлює порушене право позивача відповідно до закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин. Оскільки спірні правовідносини та порушення права позивача на відшкодування податку на додану вартість виникли в 2015 році, податковим органом не були вчинені дії, щодо подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 106690680 грн., суд вважає, що належним способом захисту буде саме визнання протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС щодо не подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 106690680 грн. а  не визнання протиправною бездіяльність щодо не відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, інформації про узгодженість бюджетного відшкодування у сумі 106690680 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету як просив позивач.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Єнакіївський металургійний завод” м. Маріуполь до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві а саме визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС щодо не подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 106690680 грн., стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 р. в розмірі 106690680 грн. та пеню за порушення строку відшкодування податку на додану вартість в розмірі 105874569 грн. грн.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

                                                       В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Єнакіївський металургійний завод” м. Маріуполь до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність щодо не відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, інформації про узгодженість бюджетного відшкодування у сумі 106690680 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету та стягнення з державного бюджету України заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року в сумі 106690680 грн. та пеню, нараховану на суму такої заборгованості в розмірі 108035274 грн. – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС щодо не подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 106690680 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства “Єнакіївський металургійний завод” м. Маріуполь (87504, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Ілліча, буд 54, блок 4, код ЄДРПОУ 00191193) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 р. в розмірі 106690680 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства “Єнакіївський металургійний завод” м. Маріуполь (87504, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Ілліча, буд 54, блок 4, код ЄДРПОУ 00191193) пеню у розмірі 105874569 грн. грн. за порушення строку відшкодування податку на додану вартість.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства “Єнакіївський металургійний завод” м. Маріуполь (87504, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Ілліча, буд 54, блок 4, код ЄДРПОУ 00191193) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) судовий збір в розмірі 20810 грн.

В інший частині відмовити.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 10 грудня 2019 року в присутності представників позивача та відповідачів 1.

Повний текст рішення складено та підписано 20 грудня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.     

Суддя                                                                                   В.В. Олішевська