ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2864/19 Справа № 202/1104/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Волошин Є. В. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Свистунової О.В.,

суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк"

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2018 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 21.04.2008 року між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-310/138/2008, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в сумі 47 000,00 доларів США з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 3,49% + FIDR. В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 21.04.2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-310/138/2008. В порушення умов договору відповідачі зобов`язання належним чином не виконали, у зв`язку з чим станом на 10.02.2016 року мають заборгованість за кредитним договором в розмірі 52 020,46 доларів США, що еквівалентно 1 349 646,65 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 42 742,87 доларів США, що в еквіваленті становить 1 108 943,89 грн.; заборгованість по відсотками за кредитом - 9 277,59 доларів США, що в еквіваленті становить 240 702,76 грн.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № ML-310/138/2008 від 21.04.2018 року в розмірі 1 349 646,65 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.09.2018 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі АТ "ОТП Банк", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції установлено, що 21.04.2008 року між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-310/138/2008, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в сумі 47 000,00 доларів США з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 5,49% + FIDR.

Згідно з п.2 частини № 1 Кредитного договору розмір кредиту, валюта кредиту - 47 000,00 доларів США. Цільове використання кредиту - на купівлю нерухомого майна. Річна база нарахування процентів - 360 календарних днів у році. Дата остаточного повернення кредиту 21.04.2028 року.

Відповідно до п.3 частини № 1 Кредитного договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде застосовуватись плаваюча процентна ставка (фіксований відсоток + FIDR). Фіксований відсоток - 5,49% річних. FIDR - процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. З метою застосування FIDR при виконанні сторонами умов Кредитного договору, ставка FIDR буде визначатись самостійно банком, інформація щодо якої розміщується в приміщенні банку на інформативних стендах.

Відповідно до п.4 частини № 1 Кредитного договору сума кредиту та нарахованих процентів щомісяця погашається рівними частинами протягом всього строку дії Кредитного договору.

Підпунктом 1.7.2 частини № 2 Кредитного договору передбачено, що банк здійснює видачу кредиту позичальнику однією сумою чи траншами згідно з кредитною/ними заявкою/ами позичальника. Кредит надається однією сумою чи траншами шляхом дебетування позичкового рахунку позичальника та перерахування кредитних коштів за реквізитами, вказаними в кредитній/их завці/ках позичальника, зменшених на утриману комісію банку у відповідності до тарифів та умов Кредитного договору.

Згідно з п.п.1.9.1 частини № 2 Кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов`язань за цим Договором. При цьому, виконання боргових зобов`язань повинно бути проведено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 47 000,00 доларів США, що підтверджується копією меморіального ордеру № 1 від 21.04.2008 року та підтверджується висновком судової економічної експертизи № 5853/5854-16 від 24.04.2017 року.

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, 21.04.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-310/318/2008, на підставі якого ОСОБА_2 , як поручитель, зобов`язується у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій /пені, штрафу/, у розмірі, в строки та в порядку, передбачених договором кредиту, що слідує з копії договору поруки.

Відповідачі вимоги кредитного договору та договору поруки не виконують, внаслідок чого станом на 10.02.2016 року мають заборгованість за кредитним договором в розмірі 52 020,46 доларів США, що еквівалентно 1 349 646,65 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 42 742,87 доларів США, що в еквіваленті становить 1 108 943,89 грн.; заборгованість по відсотками за кредитом - 9 277,59 доларів США, що в еквіваленті становить 240 702,76 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та недоведеності, прийшовши до висновку, що позивач не надав достатніх беззаперечних доказів, які б підтверджували період неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, суму простроченої заборгованості, правильність розрахунку та врахування всіх платежів, які були здійснені відповідачами в період дії кредитного договору, дотримання порядку та підстав нарахування заборгованості. Крім того, позивач ухилився від проведення експертизи, не надавши на вимогу експерта необхідні документи.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (ст. 526 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивач в обґрунтування розміру заборгованості посилався на наявний в матеріалах справи розрахунок, відповідно до якого станом на 10.02.2016 року відповідачі мають заборгованість за кредитним договором в розмірі 52 020,46 доларів США, що еквівалентно 1 349 646,65 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 42 742,87 доларів США, що в еквіваленті становить 1 108 943,89 грн.; заборгованість по відсотками за кредитом - 9 277,59 доларів США, що в еквіваленті становить 240 702,76 грн.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 14 постанови Пленуму "Про судове рішення у цивільній справі" № від 12.10.2008 року, у разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Станом на 17.12.2019 року офіційний курс НБУ щодо іноземних валют становить 2349,0376 гривень за 100 доларів США.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № ML-310/138/2008 від 21.04.2008 року станом на 10.02.2016 року в розмірі 52 020,46 доларів США, що еквівалентно 1 221 960,60 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 17.12.2019 року, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 42 742,87 доларів США, що еквівалентно 1 004 030,02 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 17.12.2019 року; заборгованості по відсотками за кредитом - 9 277,59 доларів США, що еквівалентно 217 930,59 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 17.12.2019 року.

Натомість відповідачами не було спростовано наданий розрахунок ні в суді першої, ні апеляційної інстанції.

Колегією суддів встановлено, що на теперішній час відповідачі не погашають заборгованість за кредитним договором, що є порушенням умов договору.

З матеріалів справи убачається, що ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2016 року по справі було призначено судову економічну експертизу.

Згідно висновку експерта № 5853/5854-16 від 24.04.2017 року: документально підтверджується отримання кредитних коштів ОСОБА_1 в розмірі 47 000,00 доларів США за кредитним договором № МL-310/138/2008 від 21.04.2008 року, укладеним між ним та ЗАО "ОТП Банк"; в обсязі документів, що надані експерту на дослідження, не надається за можливе визначити, яка сума була сплачена ОСОБА_1 в рахунок погашення основної заборгованості за кредитним договором № МL-310/138/2008 від 21.04.2008 року; в обсязі документів, що надані експерту на дослідження, не надається за можливе визначити, яка сума була сплачена ОСОБА_1 в рахунок погашення відсотків за кредитним договором № МL-310/138/2008 від 21.04.2008 року; враховуючи, що в обсязі документів, що надані експерту на дослідження, не надається за можливе визначити, яка сума заборгованості була сплачена ОСОБА_1 в рахунок погашення основної заборгованості за кредитним договором № МL-310/138/2008 від 21.04.2008 року та в рахунок погашення відсотків за кредитним договором № МL-310/138/2008 від 21.04.2008 року не надається за можливе визначити, який дійсний розмір залишку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № МL-310/138/2008 від 21.04.2008 року, а саме: розмір залишку заборгованості за кредитом станом на дату проведення експертизи та розмір несплачених відсотків за користування кредитом за період з 09.08.2014 року по 09.02.2016 року включно.

Посилання суду першої інстанції на те, що позивач ухилився від проведення судової економічної експертизи, не надавши на вимогу експерта необхідні документи, у зв`язку з чим позбавило відповідача довести перед судом переконливість доводів, в обґрунтування заперечень проти позову, колегія суддів вважає безпідставними.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку, судом витребовувались у АТ "ОТП Банк": оригінал кредитної справи за кредитним договором № ML-310/138/2008 від 21.04.2008 року та належним чином завірену її копію; повну, розгорнуту виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-310/138/2008 від 21.04.2008 року з урахуванням спірного періоду та усіма зарахуваннями на виконання умов договору.

На виконання вимог апеляційного суду, позивачем були надані суду витребовувані оригінали та документи, у зв`язку з чим, колегією суддів неодноразово ставилося на обговорення питання щодо заявлення клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи. Роз`яснювались вимоги ст. 12,13 ЦПК України щодо змагальності сторін у цивільному судочинстві та диспозитивності цивільного судочинства. Однак, з відповідним клопотанням про призначення у справі судової економічної експертизи після роз`яснення такого права апеляційним судом відповідачі до суду не зверталися.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору, сплачених при подачі позовної заяви та апеляційної скарги по 25 305,87 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк" - задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2018 року - скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором № ML-310/138/2008 від 21 квітня 2008 року станом на 10 лютого 2016 року в розмірі 52 020,46 доларів США, що еквівалентно 1 221 960,60 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 17 грудня 2019 року, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 42 742,87 доларів США, що еквівалентно 1 004 030,02 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 17 грудня 2019 року; заборгованості по відсотками за кредитом - 9 277,59 доларів США, що еквівалентно 217 930,59 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 17 грудня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судовий збір по 25 305,87 грн. з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

І.А. Єлізаренко