АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 33-159 / 2010 р.                                         Головуючий  в 1-й інстанції – Герасименко С.Г.

Категорія -  ст. 130 ч.1 КУпАП                                   Доповідач у 2 інстанції – Гріпас Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    18 березня 2010 року                                 м. Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Гріпас Ю.О., за участю апелянта ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2, в якій він також ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2010 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2010 року до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП притягнутий:

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не працюючий, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

- йому призначене адміністративне стягнення у вигляді 40 годин громадських робіт.  

Як зазначено в постанові , 10 січня 2010 року о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, на 420 км автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, керував автомобілем «Шевролет Авео», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, з явними ознаками наркотичного сп’яніння (зіниці очей не реагують на світло, хаотичний), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді від 04.02.2010 року, посилаючись на поважність його пропуску. При цьому вказує, що про час та місце розгляду справи в суді він не повідомлявся, внаслідок чого її розгляд відбувся за його відсутності. Про існування постанови, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності йому стало відомо лише 15.02.2010 року, внаслідок чого він 24.02.2010 року подав на неї апеляційну скаргу.

Посилається у скарзі  на незаконність постанови суду, порушення вимог закону під час її розгляду, неправомірність дій співробітників ДАІ, неправильність висновків його медичного огляду на стан сп’яніння, керування транспортним засобом у тверезому стані, відсутність в його діях ознак зазначеного злочину, внаслідок чого просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

У засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2, просив поновити йому строк на оскарження постанови судді, посилаючись на поважність його пропуску, постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП України, на підставі обставин, викладених в його скарзі.

Заслухавши апелянта ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, аргументи наведені у скарзі, вважаю, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_2 підлягає поновленню, його скарга задоволенню, постанова судді скасуванню, а провадження у справі закриттю виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

    Згідно до вимог закону ОСОБА_2 ставить перед апеляційним судом питання про поновлення строку на оскарження постанови судді від 04 лютого 2010 року, посилаючись на поважність його пропуску.

З матеріалів справи вбачається, що суд не вжив необхідних заходів щодо сповіщення ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього в суді, про що свідчить відсутність в зазначених матеріалах будь-яких повідомлень з цього приводу. Розглянув справу у його відсутність, копія постанови йому не надсилалась, таким чином суд позбавив його можливості своєчасно оскаржити у разі незгоди з нею вказану постанову.  

Про існування постанови суду ОСОБА_2 стало відомо 15 лютого 2010 року, внаслідок чого 24 лютого 2010 року ним подана апеляційна скарга на неї.

Вказані обставини, на думку апеляційного суду свідчать про те, що ОСОБА_2 пропустив строк на апеляційне оскарження постанови судді від 04.02.2010 року з поважних причин, внаслідок чого цей строк підлягає поновленню.

Згідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом…

Ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності…

Всупереч цим вимогам закону, суд першої інстанції не прийняв заходів для всебічного, повного розгляду адміністративної справи, не з’ясував чи було вчинене ОСОБА_2 адміністративне правопорушення, чи винний він у його вчинені та, чи підлягає він адміністративній відповідальності, внаслідок чого прийняв неправильне та необґрунтоване рішення по справі.

В матеріалах справи знаходиться протокол № 38 від 10.01.2010 року медичного огляду ОСОБА_2 на факт перевірки вживання ним психоактивної речовини чи стану сп’яніння.

Так, у протоколі вказано, що, о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_2 був доставлений сержантом міліції ДПІ Солонянського взводу Підгайним В.А. для проходження медичного огляду внаслідок підозри в управлінні транспортом у стані сп’яніння. Під час медичного огляду ОСОБА_2 встановлено, що він зовнішні охайний, ушкоджень не має, орієнтований вірно, декілька напружений, мова трохи змазана, під час перевірки на приборі Alkotest 6510 наявність алкоголю чи іншої речовини  у видихаємому повітрі та біологічних середовищах організму не виявлено. Не зміг здати аналіз сечи протягом двох годин. Внаслідок чого лікар дійшов висновку про відмову з боку ОСОБА_2 від проходження медичного огляду (а.с. 2).

З цього протоколу вбачається, що фактично лікарем будь-яких ознак знаходження ОСОБА_2 у стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння, а також під дією психоактивної речовини не встановлено. Його ж висновок, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду суперечить самому змісту протоколу огляду. Оскільки з нього вбачається, що ОСОБА_2 від проходження огляду не відмовлявся, і будь-яких перешкод для лікаря стосовно його огляду не чинив, той факт, що він не зміг здати аналіз сечи неможливо визнати підставою відмови від проходження такого огляду.

Таким чином з вказаним протоколом неможливо погодитися, оскільки він містить такі протиріччя, що усуває його від визнання доказом у справі.  

Спираючись на зазначений протокол медичного огляду, працівником ІДПС Солонянського взводу сержантом міліції Підгайним В.А. відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, в тому що останній керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп’яніння, на вимогу пройти медичний огляд для встановлення стану наркотичного сп’яніння в присутності двох свідків відмовився (а.с. 1)

У рапорті сержант міліції ІДПС Підгайний В.А. виклав аналогічні протоколу обставини вчинення правопорушення (а.с. 3).

Разом з тим, зазначені документи суперечать дійсним обставинам медичного огляду ОСОБА_2, оскільки спростовуються викладеними вище обставинами, за яких відбувся його огляд.

Розглядаючи справу, суддя не надав уваги вказаним обставинам, однобічно дослідивши їх, внаслідок чого невірно встановив фактичні обставини справи та прийняв помилкове рішення  по справі.

Окрім того, відносно ОСОБА_2 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме: в одій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для  визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Разом з тим, приймаючи рішення по справі, суддя притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння, тобто у вчиненні іншого складу правопорушення.

В порушення вимог закону, суддя не вжив заходів щодо сповіщення ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи, чим порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП, позбавивши  можливості надати свої пояснення та відповідні докази по справі, що вплинуло на правильність прийнятого суддею рішення.

Крім того, ОСОБА_2 надав на підтвердження своїх доводів, викладених у скарзі, апеляційному суду  висновок № 434 щодо результатів його медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно цьому висновку, ОСОБА_2 11.01.2010 року о 17 годині був оглянутий лікарем ОСОБА_5, який ознак вживання алкоголю чи наркотичних засобів у нього не встановив (а.с. 13).

З урахуванням вказаних обставин, апеляційний суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, внаслідок чого вважає необхідним постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294  Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

    Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2010 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2010 року, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП – скасувати і провадження у справі закрити за відсутністю в діях останнього складу вказаного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Запорізької області                                                   /підпис/                                                      Ю.О. Гріпас

З оригіналом згідно. Суддя: