Справа № 2-а -57/10                                         КОПІЯ                                            

П О С Т А Н О В А

                      І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    12 лютого 2010 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді  Гармаш Т.І., при секретарі Пересунько О.А., Завяловій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови про накладення штрафу та зобов'язання відповідача утриматися від повторного накладення штрафу,-

      ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови державного виконавця про накладення на нього штрафу за невиконання постанови Світловодського міськрайонного суду відповідно до ст. 87 ЗУ "Про виконавче провадження" а також на підставі п.3 ч.2 ст. 162 КАС України просить зобов'язати відповідача утриматись від повторного накладення на нього штрафу за вимушене невиконання постанови суду. В обгрунтування своїх позовних вимог зазначає, що постановою від 22.09.2009 року на нього накладено штраф у розмірі 170 грн. за невиконання ним постанови суду, яка набрала законної сили без поважних причин. Вважає, що штраф до нього застосовано неправомірно, оскільки невиконання ним постанови викликано об'єктивними причинами,  які він, як посадова особа, в силу наданих законом повноважень, не може усунути.

Виконання ним рішення суду про донарахування та виплату недоплачених сум по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного  віку призведе до порушення ст. 23 Бюджетного кодексу, Закону "Про державний бюджет України".

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав, пославшись на обставини, якими вони обгрунтовуються та на докази, які їх стверджують.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на вимоги ст. 87  Закону України про виконавче провадження,  та зазначає, що у разі невиконання рішення суду без поважних причин боржник несе відповідальність у виді штрафу. В даному випадку вважає, що рішення суду невиконане посадовою особою і причину по якій воно не виконане державний виконавець визнав неповажною.

Заслухавши доводи сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши докази суд приходить до наступного  висновку.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Дмитренко Г.В. від 22.09.2009 року, затвердженою начальником відділу державної виконавчої служби Світловодського МРУЮ ОСОБА_2 за невиконання рішення Світловодського міськрайонного суду № 2-а-278 від 06.08. 2009 року ОСОБА_1 начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради  притягнуто до відповідальності та накладено штраф у сумі 170 грн. відповідно до ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.12).

Частиною 1 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець може винести постанову про накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує  боржника   виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником.

Отже, зі змісту зазначеної норми випливає, що для притягнення боржника до відповідальності закон вимагає наявності двох умов а саме: відсутності поважних причин невиконання у строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, а також дії, які боржник зобов'язаний виконати, можуть бути виконані лише ним.

Як вбачається з пояснень представника позивача ОСОБА_1 невиконання рішення суду з перерахунку та виплати державної допомоги по догляду за дитиною зумовлене низкою законодавчих обмежень, в силу яких він, як посадова особа та держаний службовець не може прийняти самостійно рішення по перерахуванню та виплаті державної допомоги, оскільки це призведе до порушень бюджетного законодавства.

   Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України „Про державну службу” державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету  можна здійснювати лише за наявності бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішеннями про місцевий бюджет у порядку визначеному цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Всупереч вимогам зазначеної статті відповідач, заперечуючи проти позову, не надав суду жодного належного та допустимого доказу того, що посадова особа – боржник  в силу своїх повноважень мала можливість виконати рішення суду, але не виконала його без поважних причин, а також що дії, які підлягали виконанню могли бути виконанні лише цією посадовою особою – боржником.

Оскільки, у судовому засіданні не доведена правомірність  рішення державного виконавця, щодо накладення штрафу, суд вважає що зазначена постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача утриматися від повторного накладення на нього штрафу за вимушене невиконання ним постанови, суд вважає, що його вимога не грунтується на законі та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та ст. 87 Закону "Про виконавче провадження" ст. 23 Бюджетного кодексу України, Закону України "Про державну службу",                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    керуючись ст.ст. ст. 71, 160, ст.161, ст. 162, ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Г.В. Дмитренко, затверджену начальником відділу державної виконавчої служби Світловодського МРУЮ ОСОБА_2 від 22.09.2009 року про накладення штрафу у розмірі 170 грн. на начальника управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження

Суддя                                                      підпис

ЗГІДНО

Суддя Світловодського міськрайонного суду                              Т.І. Гармаш