Справа №1-68/2010 р.

          В И Р О К

            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

             17 березня 2010 року                                                                  смт Краснокутськ

             Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді    Каліберди В.А.

при секретарі              Пушкар І.М.

з участю прокурора   Склярова К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ кримінальну справу за звинуваченням :    

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, розлученого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, зареєстрований : ІНФОРМАЦІЯ_4, с-ще Водяне, Краснокутський район, Харківська область, проживає : ІНФОРМАЦІЯ_5, с-ще Водяне,  Краснокутський район, Харківська область, в силу ст.89 КК України раніше не судимого

                                 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1 згідно рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2005 року був зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та доньки – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, починаючи з 16 серпня 2005 року до повноліття сина ОСОБА_5, а потім в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку до повноліття доньки ОСОБА_4.

Але ОСОБА_1 в період часу з 01.03.2009 року по 01 січня 2010 року, злісно ухиляючись від сплати аліментів, на обліку в Краснокутському центрі зайнятості не перебував, працюючи на тимчасових роботах і отримуючи грошові кошти, не сплачував аліменти та не надавав будь–якої матеріальної допомоги ОСОБА_6 на утримання дітей, в результаті чого сума заборгованості по аліментам за вказаний період склала 4552,43 грн.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину , передбаченого ч.1 ст .164 КК України свою вину визнав повністю, щиро кається, прохав суд слухати справу за ст.299 КПК України, суть та зміст якої йому роз’яснена, про що він власноручно написав заяву, та пояснив, що в 1993 році він одружився і почав спільно проживати з громадянкою ОСОБА_6. Від цього шлюбу у них народилися діти : син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8.

Сімейні відносини у них не склалися і 03 листопада 2005 року за рішенням Краснокутського районного суду шлюб було розірвано.

Відповідно до виконавчого листа від 05 березня 2005 року Краснокутського районного суду він був зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_6, на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та доньки – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, починаючи з 16 серпня 2005 року до повноліття сина ОСОБА_5, а потім в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку до повноліття доньки ОСОБА_4 . Проте вищевказані аліменти ОСОБА_1 не сплачував, хоча знав про те, що зобов’язаний виплачувати аліменти на утримання дітей.

На сьогоднішній день йому відомо, що сума заборгованості по сплаті аліментів з 01 березня 2009 року по 01 січня 2010 року становить 4552,43 грн. Дану заборгованість він зобов’язується в подальшому виплатити.  

Окрім повного визнання, вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині підтверджується і іншими доказами, які маються в матеріалах справи, які не вивчались судом в судовому засіданні, а справу розглянуто в порядку ст.299 КПК України, проти чого ніхто із учасників судового процесу не заперечував.

В ході судового засідання судом встановлено, що органами досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.164 КК України, суд також кваліфікує такі дії за ст.164 ч.1 КК України, оскільки він скоїв :

- ухилення від сплати аліментів на утримання дитини.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який в силу ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої  тяжкості.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_1 судом встановлено, що в силу ст.89 КК України він не судимий , згідно із довідок Краснокутської ЦРЛ від 01.02.2010 року на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем  проживання згідно довідки–характеристики, виданої виконавчим комітетом Олексіївської сільської ради 26.01.2010 року, компрометуючими даними на гр. ОСОБА_1 не розраховує., тимчасово не працює.  

  Обставиною, що пом’якшує відповідальність підсудного, згідно зі ст.66 КК України, являється його щире каяття у вчиненому злочині.

    Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, згідно зі ст.67 КК України,  судом не встановлено.

Підсудному суд призначає покарання необхідне та достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.

Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані, що характеризують особу підсудного, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання можливе без ізоляції його від суспільства, тобто суд вважає можливим призначити підсудному ОСОБА_1 міру покарання, не пов’язану з позбавленням волі, звільнивши його від відбуття покарання з випробувальним терміном.

    Цивільний позов по справі не заявлено.

     Судові витрати та речові докази по справі відсутні.    

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.:323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком 2 (два) роки.

В силу ст.75 КК України засудженого   ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання звільнити з випробувальним терміном 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язок періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи Краснокутського РВ ГУМВС України в Харківській області.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

               Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області протягом п’ятнадцяти діб з дня його проголошення  шляхом надання апеляційної скарги через   Краснокутський районний суд  Харківської області.

                         СУДДЯ                                                                В.А. Каліберда