Справа №2-197/2010 р.                

       Р І Ш Е Н Н Я    

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12 березня 2010 року                                                                    смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі :    

Головуючого - судді  Каліберди В.А.                        

при секретарі -            Пушкар І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Краснокутськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рябоконівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно        

  В С Т А Н О В И В :

18 лютого 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться по вул. Крупської №21-а в с. Рябоконеве Краснокутського району Харківської області.

В позовній заяві позивач зазначив, що внаслідок розпаювання майна КСП „Промінь” позивач отримав право на майновий пай відповідно до свідоцтва серії ХА №086061, виданого Рябоконівською сільською радою 13 листопада 2001 року.

Разом з іншими співвласниками ОСОБА_1 отримав у спільну власність нерухоме майно – токове господарство по вул. Крупської №21-а в с. Рябоконеве Краснокутського району Харківської області. Частки кожного в цьому майні не визначені.

13 грудня 2009 року відбулися збори співвласників комплексу „Токове господарство”, на яких було вирішено виділити позивачеві ОСОБА_1 білий склад для зерна як його частку в майновому комплексі „токове господарство”.

Позивач ОСОБА_1 в Краснокутському БТІ виготовив технічну документацію на склад. Співвласники відмовляються оформляти документацію на все майно, а право власності на склад не визнається відповідачем, який не може надати позивачеві землю для обслуговування не житлової будівлі – складу і тому позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості провести державну реєстрацію права власності в установленому порядку.

В зв’язку з цим позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання за ним права власності на не житлову будівлю - склад, що знаходиться по вул. Крупської №21-а в с. Рябоконеве Краснокутського району Харківської області.

В судовому засіданні представник позивача, який діяв по довіреності, ОСОБА_2 підтримав позовну вимогу в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але через канцелярію суду надав заяву про слухання даної цивільної справи в їхню відсутність, оскільки проти позову не заперечують.

           Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

           Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що в  2001 році  на  період  проведення розпаювання майна КСП „Промінь”  комплекс „токове господарство” в с. Рябоконеве Краснокутського району Харківської області був розпайований в цілому між співвласниками майна пайового фонду.

П озивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва серії ХА №086061 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату), виданого Рябоконівською сільською радою 13.11.2001 року, належить майновий пай в розмірі 54450,85 грн. Позивач ОСОБА_1 провів технічну інвентаризацію не житлової будівлі-складу, що знаходиться по вул. Крупської №21-а в с. Рябоконеве Краснокутського району Харківської області та  зробив оцінку майна – не житлової будівлі – складу.

Відповідно до протоколу зборів співвласників комплексу „токове господарство”, що знаходиться в с. Рябоконеве Краснокутського району Харківської області, було вирішено виділити позивачеві ОСОБА_1 не житлову будівлю – склад, як його частку в майновому комплексі „токове господарство”.  

Співвласники відмовляються оформляти документацію на все майно, а право власності на склад не визнається відповідачем, який не може надати позивачеві землю для обслуговування не житлової будівлі – складу і тому позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості провести державну реєстрацію права власності в установленому порядку.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання  його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вище викладене, повно та всебічно з’ясувавши всі обставини справи, суд рахує за можливе задовольнити позовні вимоги позивача, оскільки такий позов законний, обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.328, 392 ЦК України, ст.ст.174, 209, 212-215 ЦПК України, суд  -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рябоконівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити  повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на не житлову будівлю - склад, що знаходиться по вул. Крупської №21-а в с. Рябоконеве Краснокутського району Харківської області, в цілому.

Дане рішення підлягає реєстрації в КП „Краснокутське бюро технічної інвентаризації”.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            СУДДЯ              - підпис –

                З оригіналом вірно :

Рішення не оскаржено, вступило в законну силу 23 березня 2010 року.

                               Суддя                                               В.А. Каліберда