Справа № 2-385-10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого: судді Бахаєва І.М.,
при секретарі: Арифовій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок злочину, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2В про відшкодування майнової шкоди , заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної угоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.08.2004 року приблизно о 15 год. 25 хв. на вул.. Чкалова в місті Мелітополі, сталося дорожньо-транспортна пригода за участю мікроавтобуса «Мерседес» дер. номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, та автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, внаслідок цієї дорожньо – транспортної пригоди пасажиру автомобіля ВАЗ 2101, ОСОБА_1 були заподіяні середньої тяжкості ушкодження (закрита черепно-мозкова травма у виді забиття головного мозку, крововиливу під м’яку мозкову оболонку, перелом тіла нижньої челюсті справа, рани та синець голови ), вина відповідача на думку позивача встановлена матеріалами справи, консультативним висновком «Центральної клінічної лікарні Укрзалізниці», тому він вимушений звернутись до суду для захисту своїх порушених прав і просить стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди в розмірі 23025,14 грн, а також суму моральної шкоди у розмірі 20 000грн.
У судовому засіданні позивач наполягав на задоволені на своїх позовних вимогах у повному обсязі, але при розгляді справи по суті, в судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача в рахунок заподіяної матеріальної шкоди, та просив стягнути суму матеріальної шкоди в розмірі 18441,67 грн., та суму моральну шкоди залишив без змін, стягнути у сумі 20 000грн. Свої позовні вимоги мотивував тим, що в результаті ДТП він був вимушений тривалий час проходити стаціонарне та амбулаторне лікування. Наслідок аварії до тепер відображаються на його стані здоров'я, дуже сильні головні болі, високе внутрічерепний артеріальний тиск, дуже сильні болі в області челюсті. Ця аварія негативно повіяла на емоційний стан позивача, тобто фактично був порушений нормальний прес його життя. До тепер він випробує фізичну біль та сильно хвилюється про те що відбулося. Позивач на протязі місяця знаходився в травматологічному відділені державної лікарні № 1під постійним цілодобовим наглядом, так як не міг самостійно пере двигатися, приймати їду та доглядати за собою.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник, у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнали частково, а саме визнав матеріальну шкоду в розмірі 4583 грн. 47 коп., частково визнав моральну шкоду 2 000 грн., у зв’язку з тим, що степінь вини, а також заподіяна моральна та матеріальна шкода також повинна накладатися і на ОСОБА_3,, тому як автомобіль ВАЗ-2101 який є учасником ДТП, був під його керуванням. Відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн., які згідно позовних вимог просить суд стягнути з ОСОБА_2 визнає ці вимоги частково у сумі 2 000, тому як він враховує, що ця сума підлягає стягненню з нього, так як у нашій державі не має механізму розрахунків моральної шкоди. Відповідач частково згоден с позовними вимогами у частині відшкодування матеріальної шкоди так як більша частина викладених розрахунків суми позову фактично ні чим ні підтверджується. На додані товарні чеки немає назначеній лікарів та фіскальних чеків, а також підтверджуючих касових чеків та товарні чеки.
Допитана у судовому засідання у якості спеціаліста ОСОБА_4, пояснила що вона лікар невропатолог Мелітопольської міської поліклініки № 1 до якої звертався за медичною допомогою ОСОБА_1, вона надавала йому рекомендації що до прийому ліків після отримання ушкоджень в результаті ДТП. Вона пояснила, що до його наслідків хвороби вона рекомендувала пропити ліки, які записуються до медичної амбулаторної картки, що стосується біологічних добавок, хворий їх приймає за своєю ініціативою для підтримки загального стану. Заставити хворих лікарі не мають право, тільки рекомендують пропити той або інший препарат.
Суд заслухавши позивача, та його представника, відповідачів, та їх представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із копією постанови Мелітопольського міськрайонного суду від 13 серпня 2009 року, яке набрало законної чинності, кримінальна справа по відношенню ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченого ст.. 286 ч. 1 КК України, була закрита, на підставі закінчення строків давності, громадський позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був залишений без розгляду.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 30 серпня 2004 року приблизно о 15 год. 25 хв., керуючи мікроавтобусом «Мерседес» дер. номер НОМЕР_3 рухався у східному напрямку по вул.. Чкалова в м. Мелітополі. В той момент в західному напрямку по вул.. Чкалова рухався автомобіль ВАЗ – 2101 дер. номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3 Під час руху ОСОБА_2 не переконавшись у безпеці, безпричинно виїхав на смугу зустрічного руху, скоюючи своїми діями аварійну ситуацію водію ОСОБА_3, який керував автомобілем ВАЗ-2101 рухався в західному напрямку, понукаючи його застосувати міри для запобігання зіткнення. В свою чергу, ОСОБА_3, знаходячись в стані аварійної обстановки, яка була здійснена протиправними діями водія ОСОБА_2, для уникнення зіткнення з мікроавтобусом Мерседес застосував маневр вліво і гальмування. В цей момент ОСОБА_2, не переконавшись, в безпечності свого маневру почав повертатися на смугу свого руху та застосував гальмування, в результаті чого в районі дома № 123 по вул.. Чкалова сталося зіткнення автомобілів. В діях ОСОБА_2 маються порушення п.п. 10.1, 12.3, 13.3, Правил дорожнього руху. Порушення п.п. 10.1, 12.3 ПДР України, допущене водієм ОСОБА_2 знаходиться в причиненому зв’язку з ДТП і наслідками що настали.
В результаті зіткнення пасажиру автомобіля ВАЗ – 2101 ОСОБА_1 були заподіяна тілесні ушкодження: закрита черепна – мозкова травма у вигляді головного мозку, крововилив під м'яку мозкову оболонку, перелому тіла нижньої челюсті справа, рани та крововиливи голови, без загрожуючи для життя клінічних явищ, які розвилися в пост травматичному періоді астеновегетативному синдромом и синдромом ликворно – венозної дистензії, які згідно висновку судової медичної експертизи № 99 від 28.02.2005 року кваліфікується як тілесні ушкодження середньої степені тяжкості, яки потягли за собою тривалий час (понад 21 дня) розладу здоров'я .
Відповідно доданих до матеріалів справи копій товарних чеків на ліки та на біологічні добавки, копій квитанцій, розрахунку коштів фактичний затрат на лікування, затрати на проходження лабораторних обстежень, діагностики, оплата за проведення судово –медичної експертизи, затрати на юридичну допомогу, а також затрати на поїздки у м. Запоріжжя до Апеляційного суду по кримінальній справі, позивач витратив 18441,67 грн. (а.с. 2-17, а.с. 34-83).
Товарні чеки від 14.08.2007 року на суму 528 грн., від 12.09.2009 року на суму 753 грн., 14.11.2007 року на суму 681 грн., 01.03.2008 року на суму 3 860 грн. які підтверджують придбання позивачем біологічних добавок, судом не враховувалися, так як дані препарати позивачеві не назначалися, тому що вони ні є ліками, ці факти підтвердив у судовому засіданні у якості свідка лікуючий лікар, придбання та прийняття цих біологічних добавок є ініціатива позивача, тому суд не брав до увага ці розрахунки
З урахуванням вищенаведеного судом встановлено, що розмір майнової шкоди завданої ОСОБА_1 внаслідок дорожнє транспортної пригоди яка сталося 30 серпня 2004 року складає 12 619 грн. 67 коп.
Згідно угоди про надання правових послуг від 02.07.2009 року, позивач здійснив оплату за юридичні послуги у розмірі 1 000 грн.(а.с. 48).
Згідно п.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, ви користування, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно п. 3 ст. 1188 ЦК України за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (з останніми змінами від 25.05.2001 року) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих: виробничих стосунків, ступень зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідних для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд, враховуючи надані представниками позивача докази про заподіяну моральну шкоду, ступень тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунків, час та зусилля необхідних для відновлення попереднього стану, вважає, що моральна шкода заподіяна позивачу має бути відшкодована відповідачем частково в розмірі 10000 грн..
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (з останніми змінами від 25.05.2001 року) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз’ясняє, що відповідно до ст.. 454 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювана і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина)».
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року (з останніми змінами від 24.10.2003 року) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» особи які спільно заподіяли, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов’язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Згідно ст.. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст.. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичної або юридичної особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ст.. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодження здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Виходячи з наведеного суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок злочину, підлягає задоволенню частково, в частині стягнення матеріальної шкоди – 12 619 грн. 67 коп., моральної шкоди – 10 000 грн.
К еруючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (з останніми змінами від 25.05.2001року) „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року (з останніми змінами від 24.10.2003 року) „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” ст. ст. 1166, 1167 1168, 1198 ЦК України, ст.ст. 10, 15, 60, 110,130, 175, 209, 212, 215, 218 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, 3-й пров. Цюрупи, б. 1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5 за заподіяну матеріальну шкоду грошові кошти в розмірі 12619 (дванадцять тисяч шістсот дев’ятнадцять ) грн. 67 коп..
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, 3-й пров. Цюрупи, б. 1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5 за оплату юридичних послуг грошову суму в розмірі 1000 (одна тисяча) грн..
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, 3-й пров. Цюрупи, б. 1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5 за заподіяну моральну шкоду грошові кошти в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп..
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду вступає у закону силу по закінченню терміну подання заяви про апеляційне оскарження, як що заява про апеляційне оскарження не була подана.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана апеляційному суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або може бути подана в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: