КОПІЯ.                                                                                    

               Справа № 2-149 / 2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

4 березня 2010 року                                              Шепетівський міськрайонний суд

                                                                                           Хмельницької області

в складі:  

головуючої – судді Мазур Н.В.,

секретаря – Кармаш Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шепетівці справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинковолодіння, надання її у володіння та користування та встановлення порядку користування земельною ділянкою,

встановив:

          позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 9 вересня 1985 року він уклав шлюб з ОСОБА_3. Під час спільного проживання  спільно побудували житловий будинок № 27 по вул. Тергєнєва в м.Шепетівка Хмельницької області, але документально його оформили на дружину. У 1994 році розлучились. Після розірвання шлюбу продовжували проживати разом у вищевказаному будинку. 01.08.2009 року колишня дружина померла. У листопаді цього ж року дізнався, що остання за життя все своє майно заповіла онуці - ОСОБА_4. Отже, враховуючи, що всі документи на домоволодіння оформлялись на колишню дружину, онука має можливість оформити все на себе та ним розпорядитись. А тому, просить суд визнати за ним право власності на Ѕ частину будинковолодіння № 27 по вул. Тургенєва в м.Шепетівка Хмельницької області, надати йому у володіння та користування ізольовані кімнати, згідно плану, № 6, площею 12, 3 кв.м., № 5, площею 9,5 кв.м., а відповідачці, згідно плану, – залишити кімнати № 3, площею 8,3 кв.м., № 4, площею 14,8 кв.м., а кухню, коридор та  кладову – залишити у спільному користуванні та надати у користування Ѕ літньої кухні. Також просить встановити порядок користування земельною ділянкою, яка розташована по вул. Тургенєва, 27 в м.Шепетівка.    

        У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 позов підтримали та підтвердили обставини, викладені в ньому.

       Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала та суду пояснила наступне. Дійсно, позивач є колишнім чоловіком її бабусі - ОСОБА_3 За життя останньої вони проживали у спірному будинку, навіть вже після розлучення. Разом з тим, ОСОБА_1 не брав участі у будівництві даного будинку, оскільки земельна ділянка для його будівництва була виділена бабусі ще задовго до одруження з позивачем. Будинок також був побудований останньою ще до одруження з ним. А отже, вважає, що немає підстав для визнання за ним права власності на Ѕ частину будинку. Також, вважає, що немає підстав для надання позивачу у володіння та користування вказаних у позові кімнат та задоволення інших позовних вимог, оскільки будь-яких перешкод у їх користуванні вона йому не створювала і на даний час не створює, дозволяє ними користуватись, будь-якого спору з приводу цього між ними не виникало. Не заперечує проти встановленого раніше порядку користування будинком, літньою кухнею та земельною ділянкою.

       Вислухавши пояснення сторін, їх представників, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

        Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку (доходу).

         Як встановлено в судовому засіданні, рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради № 93 від 12 березня 1975 року ОСОБА_3 надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці під № 18-А по вул. Тургенєва, площею в 600 кв. метрів, про що 24 березня 1975 року складено план  земельної ділянки для передачі її під будівництво та акт відводу в натурі (аркуші 14, 18, 19 інвентарної справи № 5715).

        На підставі вказаного рішення відділ комунального господарства виконкому Шепетівської міської ради 3 червня 1976 року заключив з ОСОБА_3 договір про надання у безтермінове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, загальною площею 600 кв.м., згідно плану земельної ділянки, за адресою: вул. Тургенєва, 18-А в м. Шепетівка. Крім того, п.4 даного договору було зобов?язано ОСОБА_3 приступити не пізніше одного року з дня підписання договору і вести будівельні роботи з таким розрахунком, щоб все будівництво було закінчене не більше трьох років, тобто не пізніше 12.03.1978 року.

         Разом з тим, рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 16 жовтня 1980 року за № 174 продовжено ОСОБА_3 строк вищевказаного договору на один будівельний сезон до 09.10.1981 року.

         На виконання даного договору ОСОБА_3 побудувала на виділеній їй земельній ділянці будинок, загальною площею 63,1 кв.м., з сіньми, площею 28,0 кв.м., погрібом, площею 5,7 кв. та ганком, розміром 7,5 кв., про що 29 травня 1985 року був складений оціночний акт (аркуш 4 інвентарної справи). З даного акту вбачається, що станом на 29 травня 1985 року будинок вже мав кам’яний фундамент, був побудований з цегли, мав також цегляні перегородки, міжповерхові дерев’яні перекриття та бруски з підшивкою досками, дощату підлогу, дах з шиферу та двійні пройоми, при цьому сіни були побудовані в 1,5 цеглини, мали шиферний дах, а погріб побудований в 1 цеглину, мав бетонне перекриття та бетону підлогу.

         Заказом–договором на виконання ремонтно-будівельних робіт по замовленням населення від 28 травня 1975 року, наявного у матеріалах справи, також стверджується, що ОСОБА_3 займалась будівництвом будинку особисто ще задовго до одруження з позивачем, тобто до 1985 року.

         Крім того, дублікатами чеків № 014282 від 15.04.1980 року,  № 016155 від 11 квітня 1973 року, № 198382 від 6 липня 1984 року, № 2116 від 12.06.1984 року, № 0555 від 21 березня 1984 року, № 017331 від 13.06.1973 року, № 009115 від 18.05.1965 року, накладними № 252 від 21 травня 1973 року, квитанцією 1975 року та іншими наявними у матеріалах справи документами, складеними на ім’я ОСОБА_3, стверджується, що остання також ще задовго до 1985 року, тобто до одруження з позивачем, особисто займалась будівництвом спірного будинку, оскільки сама купувала цемент, доски, шифер, плити ДВП та інші матеріали. Крім того, даними чеками, квитанціями та накладними також підтверджується той факт, що вона особисто розраховувалась за виконання будівельних робіт.

        4 жовтня 1985 року ОСОБА_3 одружилась з ОСОБА_1 і почали проживати разом.

        8 лютого 1991 року ОСОБА_3 звернулась з заявою до БТІ про виготовлення технічного паспорту на побудований будинок.

         9 березня 1992 року інженером Шепетівського БТІ був виданий висновок про реєстрацію спірного будинку. Даним висновком стверджується, що будинок № 27 по вул. Тургенєва в м.Шепетівка належить на праві особистої власності ОСОБА_3.

         Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підстав для визнання спірного будинку спільною сумісною власністю подружжя відсутні, оскільки ОСОБА_3 побудувала його не під час шлюбу з позивачем, а задовго до нього. Отже   підстави для визнання за останнім права власності на Ѕ частину даного будинку також відсутні.

        Інших підстав для визнання за позивачем права власності на Ѕ частину будинку в межах позовних вимог судом не встановлено.

        19 жовтня 1994 року рішенням Шепетівського міського суду шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано. Після цього останні продовжували проживати разом у спірному будинку, оскільки між ними склався безспірний порядок користування ним.

        8 січня 2009 року ОСОБА_3 померла. Оскільки ж за життя заповіла вказаний будинок на онуку - ОСОБА_2, остання виявила бажання оформити даний будинок на себе. Разом з тим, будь-яких перешкод у користуванні даним будинком позивачу не створювала та не створює, чого останній у судовому засіданні не заперечив. Також вона не створює будь-яких йому перешкод і у користуванні земельною ділянкою.

        Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача про встановлення порядку користування будинком та виділення йому для цього окремих кімнат відсутні, оскільки даний порядок на даний час вже склався і його ніхто не порушує, в томі числі і відповідачка. З цих же підстав суд вважає за необхідне відмовити і в позовних вимогах про встановлення користування літньою кухнею та земельною ділянкою біля будинку.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 68, 70 Сімейного кодексу України, ст. 328 ЦК України,  ст.ст. 10, 11, 60, 212 – 214, 218  ЦПК України, суд –

вирішив:

         у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинковолодіння, надання її у володіння та користування та встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовити.

          Протягом десяти днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Якщо на дане рішення не буде подано заяви про його апеляційне оскарження, воно    набирає законної сили через десять днів з дня його проголошення.      

                              Суддя:    підпис

Копія вірна:

Голова Шепетівського міськрайсуду                                          ОСОБА_6

              Справа № 2-149 / 2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

4 березня 2010 року                                               Шепетівський міськрайонний суд

                                                                                            Хмельницької області

в складі:  

головуючої – судді Мазур Н.В.,

секретаря – Кармаш Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шепетівці справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинковолодіння, надання її у володіння та користування та встановлення порядку користування земельною ділянкою,

встановив:

        У зв’язку з тим, що на виготовлення повного рішення суду   може бути   витрачений значний проміжок часу, пов’язаний з обґрунтуванням доводів сторін, суд вважає за необхідне оголосити його вступну та резолютивну частини.  

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 68, 70 Сімейного кодексу України, ст. 328 ЦК України,  ст.ст. 10, 11, 60, 212 – 214, 218    ЦПК України, суд –

вирішив:

         у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинковолодіння, надання її у володіння та користування та встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовити.

          Протягом десяти днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Якщо на дане рішення не буде подано заяви про його апеляційне оскарження, воно    набирає законної сили через десять днів з дня його проголошення.

                              Суддя: