КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2647/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до сільського голови Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Тетеника Олександра Миколайовича та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати протиправним та скасувати розпорядження сільського голови Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 11 жовтня 2019 року №06-35/66 «Про оголошення догани», яким ОСОБА_1 оголошено догану.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розпорядження сільського голови Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Тетеника О.М. від 11.10.2019 року № 06-35/66 «Про оголошення догани» ОСОБА_1 , провідному спеціалісту відділу земельних відносин та охорони навколишнього середовища, було оголошено догану за грубе порушення дисципліни, а саме відсутність його на робочому місці в проміжку часу з 10:00 год. до 17:00 год. 12 вересня 2019 року. Позивач також зазначив, що при винесені спірного розпорядження відповідач порушив вимоги статей 147, 149 КЗпП та виніс догану безпідставно, за відсутності факту порушення трудової дисципліни та без письмових пояснень порушника трудової дисципліни.

Ухвалою судді від 29.10.2019 р. позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (а.с.1).

Відповідач правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень проти позову не надано.

Від третьої особи жодних пояснень на позовну заяву також не надходило.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) з 07.05.2019 року проходить службу в органах місцевого самоврядування, а саме у Мар`янівській сільській раді Маловисківського району Кіровоградської області на посаді провідного спеціаліста відділу земельних відносин та охорони навколишнього середовища (а.с.29). Призначений на вказану посаду розпорядженням сільського голови Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області О. Тененика (далі - відповідач) на підставі протоколу конкурсної комісії №4 від 03.05.2019 року «Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад» (а.с.29).

Розпорядженням сільського голови Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області О. Тененика від 11.10.2019 року №06-35/66 «Про оголошення догани» позивачу оголошена догана за грубе порушення дисципліни (а.с.7).

Підставою для винесення розпорядження стала доповідна записка начальника відділу земельних відносин Царенко С.Г. від 10.10.2019 року про те, що в результаті опитування вірогідних свідків подій та відеозапису з залу судового засідання Маловисківського районного суду від 12.09.2019 року було встановлено факт відсутності на своєму робочому місці провідного спеціаліста відділу земельних відносин та охорони навколишнього середовища в проміжок часу з 10:00 год. до 17:00 год. 12.09.2019 року (а.с.7, 39).

Не погоджуючись з вказаним розпорядженням (надалі - оскаржуване рішення), позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначені Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" № 2493-ІІІ від 07.06.2001 року. (далі - Закон № 2493-ІІІ)

Відповідно до статті 1 цього Закону служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (частина 1 статті 2 Закону № 2493-ІІІ).

Посадами в органах місцевого самоврядування є, серед іншого, посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (абзац 4 стаття 3 Закону № 2493-ІІІ).

Відповідно до положень статті 23 Закону №2493-III особи, винні у порушенні законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, притягуються до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно із законом.

Слід зазначити, що притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування регулюється розділом VI, яким визначено відповідальність за порушення законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, не передбачено.

Разом з тим, одним з основних принципів служби в органах місцевого самоврядування, закріплених у статті 4 Закону №2493-III, є персональна відповідальність за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків.

В свою чергу, статтею 19 цього Закону визначено, що особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Суд зазначає, що до цього часу такий порядок законодавчо не визначений, оскільки жодного механізму застосування цього виду відповідальності до такого спеціального суб`єкта, як посадова особа місцевого самоврядування, законодавством не встановлено.

Водночас, згідно з частиною третьою статті 7 Закону №2493-III на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Таким чином, враховуючи відсутність у зазначеному Законі особливої процедури притягнення працівників органів місцевого самоврядування ради до дисциплінарної відповідальності, на позивача поширюються порядок застосування дисциплінарного стягнення та гарантії, передбачені Кодексом Законів про працю України.

Згідно з статтею 139 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до статті 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.

Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством (частина перша, третя статті 147-1 КЗпП).

Тобто, особливістю притягнення до дисциплінарної відповідальності є те, що цей вид відповідальності застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника. Для виникнення дисциплінарної відповідальності необхідна сукупність трудових правовідносин та відносин службового підпорядкування.

Статтею 148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно з частиною 1 статті 149 вказаного Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Тобто, до застосування дисциплінарного стягнення відповідач зобов`язаний зажадати від працівника письмові пояснення. Відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо відповідач зможе довести те, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом кількох осіб на підтвердження відмови працівника дати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.

До матеріалів справи жодного акту про доведення того, що відповідач зажадав пояснень від позивача не надано.

У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 зроблено висновок, що «пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами».

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 691) затверджений Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок № 950).

Пунктом першим встановлено, що відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:

у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

Суд вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності зазначає наступне.

Вказаним вище Порядком № 950 встановлене право, а не обов`язок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Натомість КЗпП України містить імперативну норму щодо обов`язку власника або уповноваженого ним органу зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення щодо такого порушення. Окрім того, вказані пояснення повинні бути відібрані саме до застосування дисциплінарного стягнення.

Відтак, відповідач, після отримання доповідної записки, зобов`язаний був зажадати від позивача письмових пояснень щодо доводів вказаних у такій доповідній для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин.

Водночас документальних доказів звернення сільського голови Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Тетеника Олександра Миколайовича до позивача з вимогою надання письмових пояснень відповідачем до суду не надано.

Вказане свідчить про порушення відповідачем вимог статті 149 КЗпП України.

Суд також не може залишити поза увагою й те, що у доповідній записці начальник відділу земельних ресурсів посилається на вірогідних свідків, при цьому не зазначаючи їх прізвищ, імен, по-батькові та не долучає до доповідної письмово відібраних свідчень даних свідків, без зазначення конкретних обставин які їм нібито стали відомі.

Суд убачає, що в спірному випадку відповідачем не надано жодних документальних доказів на підтвердження того, що застосуванню до позивача дисциплінарного стягнення передувало розслідування за процедурою, визначеною статтею 149 КЗпП України.

Таким чином, зібрані докази свідчать про те, що відповідач при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності порушив процедурну вирішення щодо притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що під час прийняття спірного розпорядження відповідач діяв не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно пунктом 5 частини статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору (а.с.8). Доказів понесення інших судових витрат позивачем до суду не надано.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до сільського голови Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Тетеника Олександра Миколайовича та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування розпорядження - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження сільського голови Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 11 жовтня 2019 року №06-35/66 «Про оголошення догани», яким ОСОБА_1 оголошено догану.

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Згідно з оригіналом:

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук