УХВАЛА

18 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 43/75-15/7-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 07.11.2019

та на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 12.06.2019

у справі № 43/75-15/7-б

за заявою Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

27.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" звернулось через Північний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою від 27.11.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 43/75-15/7-б, підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Північного апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.

03.12.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" від 27.11.2019 разом зі справою № 43/75-15/7-б надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 43/75-15/7-б визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.12.2019.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження у справі № 43/75-15/7-б за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" від 27.11.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 слід відмовити, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 43/75-15/7-б відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" про заміну сторони правонаступником.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 43/75-15/7-б ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 43/75-15/7-б залишено без змін.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII набрав чинності 21.04.2019, а введено його в дію з 21.10.2019.

З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції на момент прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови та прийняття судом касаційної інстанції даної ухвали, передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений в ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

В даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 43/75-15/7-б предметом перегляду якої була ухвала Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 43/75-15/7-б, якою відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" про заміну сторони правонаступником, можливість оскарження якої в касаційному порядку не передбачено частиною 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Аналогічний правовий висновок щодо оскарження судових рішень щодо заміни сторони правонаступником у справі про банкрутство міститься в ухвалі Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 922/6220/15.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" подано касаційну скаргу від 27.11.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі №43/75-15/7-б предметом перегляду якої була ухвала Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 43/75-15/7-б, якою відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" про заміну сторони правонаступником, яка відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню, то необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 43/75-15/7-б за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" від 27.11.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді К.М. Огороднік

В.Я. Погребняк