ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/1061/16-цГоловуючий у 1-й інстанції

Провадження № 88-ц/817/5/19 Доповідач - Шевчук Г.М.

Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2019 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Тернопільського апеляційного суду області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

при секретарі - Костів Х.Ю.

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу №607/1061/16-ц за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення апеляційного суду Тернопільської області від 26 вересня 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних нарахувань,-

ВСТАНОВИЛА:

25 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення апеляційного суду Тернопільської області від 26 вересня 2016 року у зв`язку із нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що 22 серпня 2019 року Верховний суд постановив Постанову у цивільній справі №369/3340/16-ц, у якій були встановлені істотні для даної справи обставини, які не були встановлені ні Тернопільським міськрайонним судом ні апеляційним судом Тернопільської області, також не були відомі йому на час розгляду справи. Вказує на те, що Апеляційний суд Тернопільської області скасовуючи рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26.05.2016 року вважав, що зобов`язання, яке існувало в нього перед ОСОБА_3 згідно розписки є грошовим. Однак Верховний суд у вищевказаних справах встановив істотні обставини, що не були встановлені апеляційним судом Тернопільської області та не були відомі йому, а саме, правові підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних відсутні, оскільки у письмовому документі, що був написаний ним 23 червня 2011 року не зазначений обов`язок повернення грошових коштів на вимогу ОСОБА_3 . Зобов`язання, яке існувало у нього перед ОСОБА_3 було майновим, а не грошовим. На підставі вищевказаного відсутні правові підстави для застосування ст.625 ЦК України щодо стягнення збитків від інфляції та трьох відсотків річних. Заявник вказує, що про постанову Верховного суду від 22 серпня 2019 року йому стало відомо 27 серпня 2019 року після її опублікування в єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому у відповідності до п.1ч.1ст.424 ЦПК України він подав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстав визначених п.1ч.2 ст.423 ЦПК України у встановлений законом строк. На підставі вищенаведеного ОСОБА_1 просить задовольнити заяву та скасувати рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 26 вересня 2016 року.

В суді апеляційної інстанції представник заявника ОСОБА_2 подану заяву підтримав , посилаючись на викладені у ній доводи.

Інші учасники справи в судове засідання не 'явились, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи.

В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Заслухавши доводи представника заявника, розглянувши заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до пунктів 3,4,5,6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Як зазначено у п.7 вищезазначеної Постанови, питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Відповідно до частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Разом з тим, процедура скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ у справі «PRAVEDNAYA v. RUSSIA № 69529/01, § 27, 28, від 18 листопада 2004 року).

Судом встановлено, що у лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних нарахувань.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму інфляційних нарахувань у розмірі 16 544 грн 62 коп., а також 551 грн 20 коп. судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог позивача.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 26 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2016 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , інфляційні нарахування у розмірі 953736,81 грн. та 13589 грн. сплаченого судового збору.

Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення апеляційного суду Тернопільської області від 26 вересня 2016 року залишено без змін. Поновлено виконання рішення апеляційного суду Тернопільської області від 26 червня 2016 року.

Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд Тернопільської області, скасовуючи рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26.05.2016 року вважав, що зобов`язання, яке існувало в нього перед ОСОБА_3 згідно розписки є грошовим. Однак Верховний суд у справі №369/3340/16-ц, встановив істотні для даної справи обставини, які не були встановлені ні Тернопільським міськрайонним судом ні апеляційним судом Тернопільської області та не були відомі йому. Заявник вказує, що правові підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних відсутні, оскільки у письмовому документі, що був написаний ним 23 червня 2011 року не зазначений обов`язок повернення грошових коштів на вимогу ОСОБА_3 . Зобов`язання, яке існувало у нього перед ОСОБА_3 було майновим, а не грошовим. На підставі вищевказаного відсутні правові підстави для застосування ст.625 ЦК України .

Дані, викладені у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, не можуть слугувати нововиявленими обставинами для перегляду рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 26 вересня 2016 р., оскільки вони не відповідають усім необхідним умовам для тих обставин, які можуть вважатися нововиявленими.

Слід зазначити, що вказані обставини не є нововиявленими та вже були предметом дослідження в суді першої та апеляційної інстанції, а правильність відповідних правових висновків щодо цих обставин підтверджена за наслідками касаційного перегляду у даній справі (т.2 а.с.36-41).

Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального права, доводи заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку, що заявником не наведено нововиявлених обставин, які б давали підстави скасувати чи змінити судове рішення, а доводи заявника, на які він посилається, як на нововиявлені обставини, не відносяться до таких у розумінні ст. 423 ЦПК України, а тому підстави для перегляду і скасування рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами відсутні.

Доводи представника заявника, що нововиявленими обставинами також є висновок експерта №3107/18-1 від 31 липня 2018 року за результатами проведення судово-економічної експертизи та висновок експерта №2082/19-26 від 10 жовтня 2019 року за результатами проведення судової психологічної експертизи, які свідчать про відсутність грошових зобов`язань перед ОСОБА_3 , колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не є нововиявленими в розумінні ст.423 ЦПК України. Крім того, заявник не посилався на них в заяві від 27.09.2019 р. про перегляд рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 26 вересня 2016 року за нововиявленими обставинами, а зазначив їх порушення норм ЦПК України в процесі розгляду справи .

Відповідно до пункту 1 частин третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу (частина четверта статті 429 ЦПК України).

Оскільки зазначені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України і не мають як істотного, так і будь-якого значення для вирішення цієї справи, то у задоволенні заяви про перегляд рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 26 вересня 2016 року за нововиявленими обставинами слід відмовити, зазначене рішення залишити в силі.

Керуючись ст. ст. 423, 429, ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення апеляційного суду Тернопільської області від 26 вересня 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами та залишити вказане рішення суду в силі.

Судові витрати покласти на сторони в межах, які ними понесені.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст ухвали складено 9 грудня 2019 року.

Головуюча: Г.М. Шевчук

Судді: О.Я. Міщій

З.Є.Ткач