Справа № 2-а-211/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2010 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі :

головуючого                -  судді Нечепоренко Л.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в смт.Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі

про визнання дій відповідача неправомірними зобов»язання провести перерахунок та виплату доплати до пенсії, -

Встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається, що вона є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС  4 категорії. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю – одна мінімальна заробітна плата, пенсії пенсіонерам, які проживають на цих територіях і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 цієї статті. Вказану доплату відповідач не проводить.

Просить суд визнати дії  УПФУ у Рокитнянському районі неправомірними, зобов»язати відповідача провести перерахунок доплати, згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 01.01.2008 року.

Будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, позивач в судове засідання не з»явилася, подавши натомість до суду заяву, якою позов підтримує та просить розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів у справі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з»явився, подав до суду заперечення проти позову, просить відмовити у його задоволенні в зв»язку з тим, що позивачка не проживає на території радіоактивного забруднення, не являється потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС та заяву, в якій просить справу провести у порядку письмового провадження  на підставі наявних доказів у справі у відсутності його представника.

Пунктом 10 ст.3 КАС України передбачено, що письмове провадження є розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадку, встановлених КАС України.

Суд ухвалив провести розгляд спору по суті у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів, що  узгоджується з вимогами ст.122 КАС України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Рокитнянському районі Київської області як непрацюючий пенсіонер, що сторонами на оспорюється, є зареєстрованою і постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відноситься до зони радіоактивного забруднення, та є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС.

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а саме в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

За викладеного, позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до вказаного Закону, має право на доплату до пенсії  за проживання на території посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Разом з тим, така доплата проводиться їй відповідачем значно в меншому розмірі, а саме в сумі  5-20 грн., який передбачений  постановою КМ України від 26.07.1996р. за №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Викладене підтверджується поясненнями в судовому засіданні представників сторін та оглянутими в судовому засіданні письмовими матеріалами справи, якими є:

-   копія посвідчення особи, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС на ім.»я позивача;

-   копія пенсійного посвідчення на ім.»я позивача;

-   копія листа відповідача від 17.12.2009 року та довідкою про розмір та види доплат до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а саме в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а відтак позивач , як непрацюючий пенсіонер, має право на таку доплату.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, така доплата проводиться їй відповідачем значно в меншому розмірі, а саме в сумі  5-20 грн., який передбачений  постановою КМ України від 26.07.1996р. за №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і що випливає з огляду на розмір мінімальної заробітної плати в період виплати.

Статтею 59 Закону України  «Про державний бюджет України на 2008 рік»  встановлений з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати 515-00  грн., з 1.04.2008 року 525-00 грн., з 1.10.2008 року –545 грн., з 01.12.2008 року-605 грн..

Законом України № 835-У1 від 26.12.2008 року “Про Державний бюджет України на 2009 рік” (стаття 54) прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений в розмірі, що діяв у грудні 2008 року, тобто в розмірі 498 грн.

Таким чином, розмір доплати до пенсії та виплату яких позивачу проводить відповідач відповідно до вищевказаних нормативних актів, суперечить вимогам ст.39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позиція відповідача  щодо обставин даного спору ґрунтується виключно на положеннях постанов КМ України, тоді як відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст..8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.  За ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України, актами президента України. На думку суду відповідач нараховував позивачу допомогу без врахування рішення Конституційного суду України №10 рп/2008 від 22.05.2008 року, згідно яких призупинення, обмеження та скасування прав і свобод громадян є неконституційним.

Згідно ч.3 ст.9 КАС України при вирішенні справи суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Розмір доплати до пенсії, визначений вказаною вище постановою КМ України від 26.07.1996р. за №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суперечить вимогам ст.ст.39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та інших законів, що стосувалися встановлення розміру мінімальної заробітної плати. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, зокрема в п.5.4 якого було встановлено, що ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» не мав обмежень щодо застосування положень ст.ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішення Конституційного Суду України  є обов’язковими до території України, остаточним і оскарженню не підлягає.

Крім того,  в п.5 зазначеного рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягає стаття 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Мінстрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до положень  Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  було доповнено вказаний Закон статтею 71, згідно якої дія положень  цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №6–рп визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», і в тому числі положення цього Закону в частині зупинення дії статті 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» про  виплату компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Рішення Конституційного Суду України  є обов’язковими до території України, остаточним і оскарженню не підлягає.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про те, що відповідачем порушено право позивача на підвищення пенсії та  отримання доплати до неї відповідно до положень Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і що право на доплату до пенсії на рівні однієї мінімальної заробітної плати позивач набув з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного вище рішення, оскільки за ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Про це також вказано і в п.3 зазначеного рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний стр ок ,  який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.5 ст.55, ч.1 ст.57, ч.1 ст.68 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Кожному гарантується право знати свої права і обов»язки.

Так як позивач про порушення свого права на отримання підвищення до пенсії дізнався в момент отримання такої допомоги, проте позов було подано лише у січні 2009 року, що свідчить про порушення позивачем строку звернення до суду.

Разом з тим, згідно із ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови,  якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягає на застосуванні річного строку звернення до адміністративного суду та просить відмовити у задоволенні позову на цій підставі. Суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача щомісячної доплати до пенсії згідно статті 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення необхідно задоволити починаючи з 01.01.2009 року.

На підставі Декрету КМ України  «Про державне мито» позивач звільнений від сплати державного мита (судового збору) на користь держави.

Керуючись ст.ст. 19, 113, 152 Конституції України, ст.ст. 39, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008року за №10-рп/2008, Законом України «Про державний бюджет України на 2008рік», ст. ст. 6, 9, 17, 99, 100, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про  відмову ОСОБА_1 провести перерахунок доплати до пенсії  відповідно до ст.39  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України у Рокитнянському районі Київської області провести донарахування та виплату недоотриманих сум пенсії ОСОБА_1, а саме: щомісячної доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” починаючи з 01.01.2009 року з урахуванням виплачених сум вказаної доплати та з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної заробітної плати.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовити.

Від сплати судового збору  сторони звільнити.

Постанова може бути оскаржена до  Київського апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів  з дня проголошення даної постанови подання заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього на протязі двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя