13.02.2019 Справа № 756/847/17

Унікальний № 756/847/17

Провадження № 1-кп/756/189/19

У Х В А Л А

Іменем України

13 лютого 2019 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі:

Головуючої судді Жежери О.В.

судді Луценка О.М.

присяжних Поступаленко Т.Г., Федоренко І.В., Шевчук Н.П.

додаткових присяжних Поспєлової Н.Л., Базильчук Н.В.,

за участю секретаря Литвин Ю.С.

прокурорів Німченка І.В., Веліканова О.В.

захисників Анікіна Д.С., Циганкова А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

провівши судове засідання на підставі обвинувального акту за матеріалами спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Прокурором в судовому засіданні було подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурори підтримали подане клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили його задовольнити, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Захисники категорично заперечували щодо можливості задоволення заявленого клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на його необґрунтованість, на невідповідність нормам кримінально процесуального законодавства. Крім того, вказали, що ризики на які посилаються прокурори при обранні запобіжного заходу, є надуманими, а обвинувачення необґрунтованим та таким, що складається з припущень. ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку захисників та просив відмовити в задоволенні даного клопотання, вказуючи що наявність кримінальних проваджень щодо нього розцінює як психологічний тиск та фізичний тиск у зв`язку з політичним переслідуванням, що негативно відображається також на членах його родини.

Суд присяжних, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, та подане клопотання, встановив наступне.

В провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, зокрема у вчиненні організації умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого з корисливих мотивів на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ухвали суду від 14.02.2018 року дане кримінальне провадження розглядається судом присяжних.

Згідно вимог ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати чи обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

В ході судового засідання прокурор зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно застосувати відносно обвинуваченого у зв`язку з наявністю ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування такого запобіжного заходу покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, зможе вільно спілкуватися з особами з якими спільно вчинив злочин, та координувати їхні спільні дії щодо приховування слідів вчинення кримінальних правопорушень, знищити , сховати або спотворити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, вчинити щодо них інше кримінальне правопорушення, пов`язане із заподіянням шкоди їх життю та здоров`ю, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до п. 219 Рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви").

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права останнього, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зокрема прав потерпілих у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, особу обвинуваченого, який переховувався від слідства та суду, у зв`язку з цим стосовно ОСОБА_1 під час досудового слідства було проведено спеціальне досудове розслідування та під час судового розгляду ухвалою суду було ухвалено рішення про здійснення спеціального судового розгляду, також враховуючи, що ОСОБА_1 здійснив втечу з під варти, а також обставини кримінального правопорушення, ступінь тяжкості злочину, що дає підстави зробити обґрунтоване припущення, що обвинувачений може скоїти новий злочин або ухилитись від явки до суду чи незаконно впливати на свідків, та перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим шляхом, тому суд присяжних вважає за можливе застосовувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час розгляду кримінального провадження в суді.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, суд присяжних вважає, що розмір застави визначати не слід, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, пов`язаного із застосуванням насильства, який спричинив загибель людини.

Крім того, суд присяжних звертає увагу і на ту обставину, що дослідження доказів у кримінальному провадженні ще не завершено, як і не завершено з`ясування обставин, встановлених під час досудового розслідування, та перевірку їх доказами.

Також, склад суду присяжних, бере до уваги медичну документацію про стан здоров`я ОСОБА_1 , яка міститься в матеріалах кримінального провадження, а також надану захисником Анікіним Д.С. в даному судовому засіданні, зокрема висновок комісійної судово-медичної експертизи №49;133/18 проведену в період з 12.02.2018 року по 01.06.2018 року Державною установою «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України», проте, наявна в матеріалах кримінального провадження, а також надана стороною захисту медична документація не містить відомостей щодо наявності у ОСОБА_1 захворювань які б вказували на неможливість утримання останнього в умовах ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 369, 370, 371, 372 КПК України, суд присяжних, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 13 лютого 2019 року строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 квітня 2019 року включно.

Ознайомити та вручити обвинуваченому під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у передати для виконання до ізолятору тимчасового тримання ГУ НП у м. Києві.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили та підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Жежера

Суддя О.М. Луценко

Присяжні Т.Г. Поступаленко

І.В. Федоренко

Н.П. Шевчук