Судове рішення #8365304

                                                                                                    Справа № 2а-15/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

17 березня 2010 року    Богородчанський районний суд  Івано-Франківської області

                                            в складі головуючого-судді :      Битківського Л.М.

                                            з участю секретаря                       Пилипонюк К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати  державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку в сумі 3367,91 грн., та про стягнення недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини в сумі 2122 грн., -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Богородчанської райдержадміністрації в якому поставила питання про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виплаті заборгованості з державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку за грудень 2007 року та за період з травня 2008 року по грудень 2008 року та просила стягнути недоплачені кошти в сумі 3367,91 грн., а також 2122 грн. недоплаченої одноразової допомоги  при народженні дитини.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що 11.10.2007 року народила дочку ОСОБА_2. Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» та ст..43 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування у зв‘язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з грудня 2007 року відповідачем їй було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку. Розмір вказаної допомоги мав відповідати розміру прожиткового мінімуму встановленого Законом для дітей віком до 6 років. Законами України про Державний бюджет на 2007, 2008 роки було встановлено прожитковий мінімум. Однак, тим же Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та аналогічними Законами про Державний бюджет на 2008 рік суттєво зменшено розмір виплати даного виду допомоги. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо обмеження розміру допомоги по догляду за дитиною. Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року дано аналогічну оцінку обмеженням, встановленим на 2008 рік в законі «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Виходячи з встановленого Законом рівня прожиткового мінімуму, позивачка зазначила, що за грудень 2007 року та з травня 2008 року по грудень 2008 року їй не доплачено допомогу на дину в сумі 3367,91 грн.

Крім того, позивачка зазначила, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми», допомога при народженні дитини мала бути виплачена у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Таким чином, розмір допомоги мав складати 10622 грн., натомість відповідачем виплачено їй одноразову допомогу у сумі 8500 грн. Недоплачена різниця складає 2122 грн.

Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації подало заперечення на позовні вимоги позивачки, в якому зазначило, що виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку УПСЗН проводяться з грудня 2007 року на підставі Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми». При виплаті цього виду соціальної допомоги відповідач виходив з того, що ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім‘ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.        28.12.2007 року до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» внесено зміни, відповідно до яких у 2008 році допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім‘ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Саме з такого розрахунку УПСЗН виходило при виплаті допомоги в 2008 році. Крім того, зазначили, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду за захистом порушеного права. Просили в задоволенні позову відмовити.

Позивачка в судове засідання не з‘явилась, подала суду заяву в якій просила розгляд справи провести у її відсутності, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у поданому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, які подані у  розпорядження суду, з’ясувавши фактичні обставини справи, прийшов до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка 11.10.2007 року народила дитину і відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» має право на одержання  допомоги по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку, що відповідачем не оспорюється, тому на підставі ст.72 ч.3 КАС України доказуванню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім‘ям  з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема абзац 3 ч.2 ст. 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім‘ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.3 цього Рішення, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України такого рішення.

Тому, з часу ухвалення згаданого Рішення Конституційним Судом України, відповідач діяв протиправно, продовжуючи виплату коштів, посилаючись на норму Закону, визнану неконституційною.

Проте, заявлені вимоги заявниці про стягнення недоплаченої допомоги за 2007 рік задоволенню не підлягають, оскільки ст.99 КАС України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи. Оскільки позивачка звернулась до суду у грудні 2009 року, то суд вважає, що нею пропущено строк звернення з адміністративним позовом за захистом порушеного права. З цих же підстав не підлягають задоволенню вимоги про стягнення недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини.  

Стосовно заявлених вимог про стягнення недоплачених  коштів за період з травня по грудень 2008 року, то вони задоволенню не підлягають виходячи з наступного. Судом встановлено, що Законом України від 28.12.2007 року до ч.1 ст.15  Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» внесено зміни, відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім‘ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. При цьому, посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 є безпідставним, оскільки наведені вище зміни до Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» неконституційними не визнавались.

Не обґрунтованими є посилання позивачки також на ст.43 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування у зв‘язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», оскільки вказаним законом регулюються питання матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Позивачкою ж оскаржено дії Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської РДА, і допомога, яку вона одержує призначена у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми».

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.159, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації  про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку в сумі 3367,91 грн., та про стягнення недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини в сумі 2122 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий                              

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація