Постанова

Іменем України

12 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 761/13194/17-ц

провадження № 61-31355св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

заявник - Державне підприємство «Готель «Козацький» Міністерства оборони України,

заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Карлтон Трейдінг Україна», компанія Карлтон Трейдінг ЛТД,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року у складі судді Макаренко І. О. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2017 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Іванченка М. М., Рубан С. М. у справі за клопотанням Державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Карлтон Трейдінг Україна», компанія Карлтон Трейдінг ЛТД, про відмову у визнанні рішення іноземного арбітражу,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви

Заявник, Державне підприємство «Готель «Козацький» Міністерства оборони України звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про відмову у визнанні рішення іноземного арбітражу, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Карлтон Трейдінг Україна», Компанія Карлтон Трейдінг ЛТД.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року у відкритті провадження в справі за клопотанням Державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України про відмову у визнанні рішення іноземного арбітражу, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Карлтон Трейдінг Україна», Компанія Карлтон Трейдінг ЛТД- відмовлено на підставі пункту 1 частини 2 статті 122 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Розділом VIII, цивільного процесуального кодексу України про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні не передбачено такого способу захисту, як відмова у визнанні рішення іноземного суду.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2017 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України відхилено, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвалою суду апеляційної інстанції, у задоволенні заяви відмовлено з тих підстав, що Розділом VIII, цивільного процесуального кодексу України про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні не передбачено такого способу захисту, як відмова у визнанні рішення іноземного суду, заявнику роз`яснено право на звернення до суду з клопотанням в порядку, глави 2 розділу VIII ЦПК України, якщо він таким правом ще не скористався.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2017 року представник Державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2017 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанції, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що наявні визначені законом підстави для відмови національним судом у визнанні рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма ухваленого 30 вересня 2011 року.

Представник заявника в поданій касаційній скарзі вказував на те, що частина друга статті 5 Нью-Йоркської конвенції містить додаткові підстави для відмов у визнанні й наданні дозволу на виконання рішення іноземного арбітражу. А право на відповідне клопотання частиною першою цієї статті надане й особі, проти якої це рішення направлене. Таким чином відмова у відкритті провадження у справі стала наслідком неправильного застосування судом норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду міста Києва.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

29 травня 2018 року справу № 761/12/2017-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2014 року, клопотання Карлтон Трейдінг ЛТД (Carlton Trading Ltd), Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлтон Трейдінг Україна", заінтересована особа - Державне підприємство «Готель «Козацький» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду - задоволено. Надано дозвіл на примусове виконання остаточного рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма ухваленого 30 вересня 2011 року (в редакції 20 жовтня 2011року, із змінами, внесеними Постановою № 3 від 20 жовтня 2011року) у справі № V 001/2011 за позовом Карлтон Трейдінг ЛТД, ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» до Державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини четвертої статті 15 ЦПК України 2004 року суди розглядають справи про оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України 2004 року рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Судом першої інстанції було встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2014 року, клопотання Карлтон Трейдінг ЛТД (Carlton Trading Ltd), Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлтон Трейдінг Україна", заінтересована особа - Державне підприємство «Готель «Козацький» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду - задоволено, тобто клопотання про його визнання й виконання вже було порушене, за наслідками чого було ухвалене відповідне рішення. Тобто розгляд справи (про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду) під час якої у заявника була можливість заявити про наявність підстав для відмови у визнанні рішення міжнародного комерційного арбітражу закінчився ухваленням рішення в рамках розгляду іншої справи.

Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, з огляду на те, що клопотання про відмову у визнанні рішення іноземного арбітражу розгляду в судах у порядку цивільного судочинства не підлягало, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі за клопотанням Державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, судами було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попереднім інстанцій.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

І. М. Фаловська