Постанова

Іменем України

12 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 339/500/15-ц

провадження № 61-27718св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз», правонаступником якого є акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2017 року у складі судді Сметанюка В. Б. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Матківського Р. Й., Фединяка В. Д.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз» (далі - ПАТ по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання.

Позовна заява обґрунтована тим, що 08 червня 2007 року між товариством та ОСОБА_1 було укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання № 16/218, який не розривався та не змінювався. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 надавались послуги з газопостачання.

Згідно довідки № 79, виданої управлінням праці та соціального захисту населення Болехівського міськвиконкому, ОСОБА_1 перебуває на обліку як учасник бойових дій і користується наданими їй законами пільгами. Правильність надання пільг підтверджено роз'ясненням (листом) Міністерства соціальної політики України від 13 листопада 2013 року.

Вказувало, що відповідач не допускає працівників ПАТ «Івано-Франківськгаз» для зняття показів лічильника газу, а розрахунок здійснює на власний розсуд. Також зазначало, що в порушення пункту 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання споживача ОСОБА_1 не здійснює вчасно оплату за надані послуги.

Станом на 31 липня 2015 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за газопостачання у розмірі 24 607 грн 66 коп.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог ПАТ по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за газопостачання станом на 30 червня 2015 року у розмірі 13 240 грн 74 коп.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2017 року, позов ПАТ по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз» 13 270 грн 74 коп.

Судові витрати віднесено за рахунок держави.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що ОСОБА_1 не в повній мірі виконує своїх зобов'язання щодо оплати за надані їй послуги з газопостачання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження в. о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 11 червня 2019 року № 654/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що разом із нею проживає її син - ОСОБА_4 . Посилання судів попередніх інстанцій про те, що відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України її син не входить до кола осіб, які мають право на знижку плати за користування комунальними послугами, є помилковим. Зазначає, що Бюджетний кодекс України не є тим законом, якому надано право встановлювати склад сім'ї громадян України.

Згідно довідки Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 22 серпня 2017 року № 265 встановлено, що ОСОБА_4 отримує пенсію по інвалідності з 24 вересня 2007 року по ІІІ групі інвалідності, а з 01 грудня 2015 року по дане число по ІІ групі інвалідності. Таким чином, сім'ї ОСОБА_1, як сім'ї, що складається лише з непрацездатних осіб, відповідно до положень пункту 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мала бути надана 75 процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі, проте, суди під час розгляду справи наведеного не врахували.

Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості за спожитий природний газ станом на 30 червня 2015 року проведений без урахування того, що сім'я ОСОБА_1 складається лише з непрацездатних осіб.

Відзиву на касаційну скаргу позивачем не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

08 червня 2007 року між Долинським УЕГГ та ОСОБА_1 було укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання № 16/218, за умовами якого виконавець - Долинське УЕГГ зобов`язалось надавати послуги з газопостачання до будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 зобов`язувалась вносити плату за надані послуги.

В даному будинку також зареєстрований син відповідача - ОСОБА_4 , 1973 року народження, який з 24.09.2007 року був визнаний інвалідом ІІІ групи інвалідності, а з 01 грудня 2015 року - інвалідом ІІ групи інвалідності.

Згідно висновку ЛКК Болехівської лікарні №5 від 12 січня 2015 року та довідки серії МСЕ № 253300 ОСОБА_1 встановлено І групу інвалідності, вона потребує постійного стороннього догляду.

Листом управління праці та соціального захисту населення Болехівського міськвиконкому від 12 березня 2013року підтверджується, що ОСОБА_1 , яка проживає у АДРЕСА_1 , перебуває на обліку як учасник бойових дій і користується пільгами згідно статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року заяву АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» про заміну позивача правонаступником задоволено. Залучено АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» як правонаступника ПАТ по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз» у вказаній справі.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються такі пільги: 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. м опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. м на сім`ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. м на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. м на сім`ю).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1996 року № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» (яка діяла до 30 вересня 2014 року) громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, з 1 серпня 1996 року зазначені пільги надаються в межах таких норм щодо споживання природного газу для побутових потреб у разі використання газу на опалення житла: у розмірі 21 кв. м опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати , і додатково 10.5 кв. м на сім'ю - 11 куб. метрів природнього газу на 1 кв. м площі в місяць в опалювальний період; для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб (статей 12, 13, 14 і 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 42 кв.м опалювальної площі на кожну особу, яка має право на знижку плати, та додатково 21 кв. м на сім'ю - 11 куб. метрів природного газу на 1 кв. м площі в місяць в опалювальний період.

Отже, пільга, яка надавалася ОСОБА_1 (з 1996 по 30 вересня 2014 року), становила в літній період 18,3 куб. метра газу, а в зимовий період 364,9 куб. метра газу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування») установлений соціальний норматив користування житлово-комунальними послугами щодо яких держава надає пільги та встановлює субсидії, а саме: для індивідуального опалення (теплопостачання): у разі використання природного газу для індивідуального опалення - 7 куб. метрів природного газу на 1 кв. м опалюваної площі на місяць в опалювальний період; для користування послугами з газопостачання: за наявності газової плити в разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 9 куб. метрів на одну особу на місяць.

Тобто, з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2016 року пільга ОСОБА_1 в літній період становила 9 куб. метрів; в зимовий період - 229,5 куб. метрів газу.

Судами встановлено, що облік природного газу ОСОБА_1 проводився згідно показників лічильника газу.

У період липень 2011 року - грудень 2012 року нарахування за постачання природного газу ОСОБА_1 не проводилося, оскільки ПАТ «Івано-Франківськгаз» не мало можливості зняти показання лічильника у зв`язку з відсутністю доступу до лічильника.

У січні 2013 року було знято показник лічильника у розмірі 60099, у зв`язку з чим виявлено спожитий об`єм природного газу 6329 куб. метрів.

В період з лютого 2013 року по листопад 2013 року наявні показники контролера. За даний період ОСОБА_1 спожито 3162 куб. метрів газу.

У квітні 2014 року позивачем знято показник лічильника у розмірі 66054, у зв`язку з чим виявлено спожитий в 2014 році об`єм природного газу 5094 куб. метрів газу.

У вересні 2014 року та листопаді 2014 року наявні показники лічильника у розмірі 66078 (об`єм 24 куб. м.) та 66085 (об`єм 7 куб. м.).

У березні 2015 року позивачем було знято показник лічильника у розмірі 71027, у зв`язку з чим виявлено спожитий в 2015 році об`єм природного газу 4942 куб. метрів.

В травні 2015 та червні 2015 року наявні показники лічильника у розмірі 71043 (об`єм 16 куб. м.), та 71045 (об`єм 2 куб. м.), які отримані контролером по телефону.

Згідно положень статті 10 ЦПК України 2004 року цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 ЦПК України 2004 року передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 57 ЦПК України 2004 року доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 58 ЦПК України 2004 року).

Частиною другою статті 59 ЦПК України 2004 року встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивачем доведено, що нарахування за спожитий природний газ проводилося згідно вищезазначених показників газового лічильника та з врахуванням пільг і тарифів, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 липня 2010 року № 812, постановою НКРЕ № 420 від 03 квітня 2014 року, постановою НКРЕ № 583 від 03 березня 2015 року.

Згідно положень статей 11, 14 та 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну, дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення прав та обов'язки, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Таким чином, задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг по газопостачанню у ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню, з урахуванням наявних у неї пільг відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Не можуть бути прийняті доводи касаційної скарги про те, що її син - ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи, а тому позивачем неправильно обраховано заборгованість, оскільки їх сім'я складається з двох непрацездатних осіб.

Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім'ї пільговика належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства І та ІІ групи або інваліди І групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни І групи та доглядає за ним за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом із ним.

З наведеного вбачається, що на ОСОБА_4 відповідно до чинного законодавства не розповсюджуються пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Також не можуть бути прийняті доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій не враховано обставини, які були встановлені рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 13 березня 2009 року у справі № 2-5/2009 за позовом прокурора Долинської міжрайонної прокуратури в інтересах держави: Міністерства палива та енергетики України НАК «Нафтогаз України» в особі ВАТ «Івано-Франківськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги газопостачання, оскільки вказаним судовим рішенням встановлено лише те, що склад сім'ї відповідача становить 2 особи та те, що остання має пільги передбачені законом. Крім того, вказаний позов пред'являвся щодо стягнення утвореної заборгованості за період з 01 липня 2007 року по 31 липня 2008 року, а тому відсутні підстави вважати посилання заявника на вказане судове рішення обґрунтованими, тому що наведеним судовим рішенням обставин, які б впливали на ухвалені судами попередніх інстанцій судові рішення, не встановлено.

Крім того, відсутність у сина відповідача ОСОБА_4 права на знижку, передбачену статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підтверджено рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2010 року у справі № 2-178/2010, яке набрало законної сили.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції, були предметом перегляду судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян