Єдиний унікальний № 500/3083/17

Провадження № 1-кп/500/99/19

У К Р А Ї Н А

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

18 грудня 2019 року                                                        м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі:

судді Волкова Ю.Р.,

за участю: секретаря судового засідання                 Кріпакова К.Т.,

учасники судового провадження:

прокурор                                         Мерданський В.В.,

обвинувачений                                 ОСОБА_1 ,

захисник Янковський В.Й.,

провівши в місті Ізмаїл Одеської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

04.09.1996 р. Ізмаїльським районним судом за ст. 140 ч.2 КК України 1960 р. до 2 років позбавлення волі, відповідно до ст. 46-1 КК України1960 р., звільнений від відбуття покарання із встановленням випробувального строку 2 роки;

24.07.1998 р. Ізмаїльським районним судом за ст. 81 ч.3,ст. 140 ч.3, ст. 42, 43 КК України 1960 р. до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

10.10.2003 р. Ізмаїльським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ст. ст. 69, ст. 70, 71 КК України до 6 років позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 жовтня 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 грудня 2019 року.

Прокурором надано суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 строком на шістдесят днів, в якому прокурор посилається на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зникли, а саме є всі підстави вважати що при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, він може продовжити злочинну діяльність і вчиняти злочини, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, санкції яких передбачає покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до шести років.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечують проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини (далі – Суд), яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження. Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов висновку про наявність чітких ознак того, що справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_1 на свободу, а тому строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працює те, що запобіжний захід ОСОБА_2 обирався на досудовому розслідуванні, не допитувались всі свідки. Крім того, суд враховує відомості про особу обвинуваченого. Стан ого здоров`я.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою, що не перевищує шістдесят днів.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу обраного відносно ОСОБА_1 – у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до 15 лютого 2020 року.

Ухвала припиняє свою дію 15 лютого 2020 року.

Копію ухвали направити до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» – для виконання, прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури, обвинуваченому ОСОБА_1 та його захиснику – до відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Суддя